Унікальна святиня постала на тому місці, де на початку XIII століття височіла Хрестовоздвиженська церква, назва якої нагадувала літописну історію про те, що саме тут святий апостол Андрій Первозваний установив хрест і передбачив появу великого міста: «На горах цих засяє благодать Божа, і буде місто велике, і багато церков воздвигне тут Бог».
Нині видатна пам’ятка архітектури та монументального живопису XVIII ст. входить до складу Національного заповідника «Софія Київська». Її внесено до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наразі триває підготовка номінаційного досьє для включення перлини архітектури до основного переліку.
Реставратори укріпили схил, на якому стоїть храм, він буквально сповзав з гори вниз до Дніпра, та його фундаменти. У будівлі замінили інженерні мережі та систему опалення, відновили сходи та металеві автентичні віконниці, у стилі бароко зробили нові вхідні двері, встановили сучасне освітлення.
Тут проведено реконструкцію іконостаса, створеного також за проектом Растреллі, відновлено всі ікони та живопис, почищено ліпнину, відшліфовано підлогу, стінам повернуто оригінальний колір, який завдяки комп’ютерному аналізу допомогли віднайти німецькі технологи.
На реставраційні роботи, наймасштабніші за три століття, витрачено 5,3 мільйона гривень.
Як повідомила генеральна директора заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, науковці під час реставрації намагалися максимально відтворити автентичний вигляд зовнішніх та внутрішніх інтер’єрів, тож ретельно вивчали всі наявні матеріали та фотографії. Архівна світлина дорадянського часу допомогла повернути іконостасу канонічний порядок. З’ясувалося, що під час реставрації у 50-х роках минулого століття 13 ікон з 39, однакових за розміром, вставили у «чужі» рами.
Всі святі образи для Андріївської церкви робили за ескізами Растреллі петербурзькі іконописці, для храму вони написали і «Таємну вечерю».
За словами Нелі Куковальської, у Києві зберігся єдиний у світі бароковий іконостас, спроектований Растреллі.
Під час реставрації було зроблено кілька наукових відкриттів — у престольній частині на цегляній основі виявлено запис про освячення церкви 19 серпня 1767 року, а на картині Платона Бориспольця «Проповідь Андрія Первозваного», подарованій автором на століття освячення храму, в одному із персонажів мистецтвознавці «впізнали» Тараса Шевченка. У час написання полотна поет був під арештом, тож, на думку Нелі Куковальської, його друг на знак солідарності увічнив борця з тиранією в образі вершника.
У день Андрія Первозваного у відреставрованій церкві відбулося урочисте богослужіння (на знімку), яке очолив представник Вселенського Патріархату митрополит Гальський Еммануїл у співслужінні Екзарха Вселенського Патріарха в Україні єпископа Команського Михаїла (Аніщенка) та архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія (Зорі).
«Сьогодні ми з повним послухом перебуваємо тут за дорученням нашого Предстоятеля Всесвятійшого Вселенського Патріарха, щоб представляти його на сьогоднішньому святі і напередодні другої річниці відтоді, як відбувся Об’єднавчий Собор, на якому було обрано Предстоятелем автокефальної Православної церкви України Блаженнішого митрополита Епіфанія», — сказав під час урочистої служби митрополит Еммануїл.
Владика Еммануїл наголосив на особливому значенні апостола Андрія Первозваного для Православної церкви України, а також засвідчив підтримку Матері-Церкви для всіх помісних церков, які прийняли від неї благовістя, а особливо для ПЦУ.
Символічно, що відкриття відреставрованого храму припало на 320-річчя від дня народження зодчого.
Нагадаємо, що 18 жовтня 2018-го рішенням Верховної Ради Андріївська церква була передана у безоплатне користування Вселенському патріархату. Таким чином відбулося відновлення давньої ставропігії Вселенської Патріархії в Україні.
Відновлена ставропігія Матері-Церкви є своєрідним представництвом Константинополя в Україні, що діє на постійній основі. Одним із головних завдань цієї церковної установи є налагодження прямого спілкування між Константинополем та Києвом.
З 15 грудня Андріївська церква буде відкрита для відвідування і як музей.
Фото з відкритих джерел.