Олег Бондаренко, Юрій Арістов, Микола Сольський.
Юрій Бойко, Ірина Геращенко, Тарас Батенко, Павло Бакунець.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Погоджувальна рада
Засідання Погоджувальної ради розпочалося із вшанування пам’яті загиблих учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції. «Те, що сталося у 1986 році, нагадує, що одне неправильне й необдумане рішення може призвести до глобальної катастрофи. Це той історичний урок, який ми всі з вами повинні пам’ятати», — наголосив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, відкривши засідання.
Зауваживши, що незабаром відзначатиметься День Святого Миколая, Голова Верховної Ради закликав колег долучитися до доброчинності і принести свято тим дітям, яким сьогодні важко.
Перейшовши до питань порядку денного, глава парламенту зауважив, що цей тиждень буде непростим, але важливим, адже на розгляд виноситься багато питань. «Це крайній тиждень цього року, і я сподіваюся, що він мине ефективно, консолідовано і ми зможемо розглянути ті ключові законопроекти, які сьогодні важливі для держави», — сказав він.
Голова Верховної Ради нагадав також, що минулого тижня ми отримали висновки Венеційської комісії щодо рішення КС, і висловив задоволення тим, що позиція Венеційської комісії з багатьох питань збігається з позицією Верховної Ради і щодо незалежності інституцій, і щодо відповідальності за незаконне збагачення.
За словами Д. Разумкова, вже сьогодні парламент розгляне два законопроекти, напрацьовані робочою групою, які пов’язані з діяльністю НАЗК, та з урахуванням позицій, зазначених у рішенні Конституційного Суду. Всі депутатські фракції та групи, за словами глави парламенту, займають із цього питання достатньо конститутивну позицію, тож висловив переконання, що розгляд буде ефективним.
Подякувавши координатору цієї групи Денису Монастирському за напрацювання, Д. Разумков водночас зауважив, що останнім часом лунає багато критики на адресу Комітету з питань правової політики, і закликав його голову Андрія Костіна провести невідкладно засідання комітету. «Минуло вже півтора місяця, але жодного законопроекту щодо врегулювання діяльності Конституційного Суду не було розглянуто. Міжнародні експерти також підтримують низку позицій, відображених у законопроектах, пов’язаних із врегулюванням роботи КС. Також на позицію комітету чекають представники робочої групи для того, щоб вирішити третє питання, пов’язане із врегулюванням проблематики, яка виникла після рішення КС. Сподіваюся, критика, яка лунає щодо парламенту, буде почута, бо це передусім ваша відповідальність як керівника комітету», — сказав Д. Разумков, звертаючись до А. Костіна.
У вівторок розглядатимуться також три ключові для бюджетного процесу законопроекти — №№ 4100, 4000 та сам кошторис. «Сьогодні ми поспілкувалися з представниками всіх депутатських фракцій та груп, і я бачу абсолютний конструктив у підходах і сподіваюся, що до завтра він не зміниться», — зауважив Д. Разумков, висловивши сподівання, що традиція бюджетної новорічної ночі не буде повторена.
Цього ж дня народні депутати мають розглянути питання продовження дії закону про особливості здійснення місцевого самоврядування на Донбасі.
У четвер Верховна Рада має розглянути блок економічних законопроектів, зокрема, у повторному другому читанні проект щодо інвестиційних нянь.
Порадившись, народні депутати вирішили запросити на Годину запитань до уряду безпосередньо Прем’єр-міністра.
Заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, зауваживши, що парламент працюватиме у пленарному режимі останній тиждень перед новим роком, наголосила, що цей час має бути відпрацьовано максимально ефективно, щоб дати відповіді на найважливіші питання. У цьому контексті вона нагадала, що громадяни чекають від влади відповіді, чого очікувати від локдауну, запланованого «урядом з якогось дива з 8 січня», і додала, що, як і з запровадженням карантину вихідного дня, з парламентом знову ніхто не радився.
Та найактуальнішим питанням, наголосила вона, залишається вакцинація громадян, яка вже стартувала у світі.
Окремо вона звернула увагу на висновки президента Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн, яка зазначила, що життя людей рятуватимуть не так вакцини, як те, як буде підготовлено та організовано процес вакцинації у кожній країні. Тож висловила переконання, що Верховна Рада має порушити це питання перед урядом і взяти під свій парламентський контроль питання підготовки та масової вакцинації від коронавірусу.
Зауваживши, що це питання вона неодноразово порушувала на нарадах і перед прем’єром, і перед очільником МОЗ, але щоразу отримувала запевнення, що ми перебуваємо на стадії переговорів і очікуємо вакцину, О. Кондратюк наголосила: «Однак по факту єдине, на що нині може розраховувати Україна, — це поставка у першому півріччі 2021 року незначної кількості вакцин». Йдеться про майже 8 млн доз вакцини, якої вистачить лише на 4 млн населення. Проте, за даними МОЗ, першочергової вакцинації потребують 20 млн українців, тобто нам потрібно 40 млн доз.
Турбує політика й готовність інфраструктури до масової вакцинації. Окремо вона від імені Верховної Ради подякувала Євросоюзу, який днями надав Україні 600 млн євро макрофінансової допомоги на боротьбу з COVID-19, і висловила сподівання, що ці кошти будуть витрачені за призначенням.
Олександр Корнієнко («Слуга народу»), торкнувшись питання графіка роботи парламенту, запропонував, щоб тижні з 4 по 15 та з 18 по 22 січня народні депутати працювали у комітетах, а тиждень з 25 по 29 січня — у пленарному режимі.
Щодо порядку денного, то він зауважив: «Є надія, що новий рік країна зустрічатиме з прийнятим бюджетом і у вівторок ми розставимо всі крапки над «і». Народний депутат висловив також оптимізм щодо повернення механізмів електронного декларування, зокрема, щодо голосування в цілому за законопроекти, напрацьовані робочою групою, №№ 4470, 4471.
Також він закликав розглянути низку децентралізаційних законопроектів, зокрема, № 4298 про місцеві держадміністрації та № 3913 про військово-цивільні адміністрації. А розгляд законопроекту № 4413 щодо наглядової ради суспільного телебачення перенести з п’ятниці на четвер.
Юрій Бойко («Опозиційна платформа — За життя») наголосив, що найбільше наших людей нині хвилює здоров’я, і заявив, що ми не маємо повторювати у наступному році цьогорічні помилки щодо підтримки людей та підприємців. «Грошей, виділених цього року, вкрай недостатньо для того, щоб підтримувати і бізнес, і безробітних. А люди мають відчувати піклування держави», — заявив він.
Заявивши про підтримку перемир’я, він додав, що воно є лише підґрунтям для подальших політичних переговорів.
Співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко повідомила, що Міжнародний кримінальний суд в Гаазі прийняв позов України проти Російської Федерації за воєнні злочини на Донбасі та в Криму. Вона нагадала, що цей позов подала команда Президента Петра Порошенко у 2015 році, і висловила переконання, що у цьому питанні має бути єдина позиція влади та опозиції, що злочини Путіна на Донбасі та в Криму мають бути покарані і в Україні, і в міжнародних судах. У цьому контексті вона нагадала про зриви операцій по «вагнерівцям» та щодо звільнення українських заручників. Тож вкотре наголосила на необхідності створення ТСК з цих питань і закликала представників провладної фракції подати до них своїх представників, щоб розблокувати процес.
Розкритикувавши проект держбюджету, вона назвала його «бюджетом епохи бідності».
Сергій Соболєв («Батьківщина») висловив жаль з приводу того, що з 28 законопроектів «Батьківщини», які стосуються наповнення бюджету і подолання брудних оборудок, зокрема в НАК «Нафтогаз» та на державних підприємствах, до порядку денного внесено лише один. «Натомість ми бачимо старий законопроект про особливості місцевого самоврядування, де знову міститься норма, що силовики й судді призначатимуться терористами. Думаю, це приклад того, що парламент продовжуватиме стару практику захищати не патріотів, бізнес, який постраждав на окупованих територіях, а тих, хто в ізоляціях фактично знущається над громадянами України й не допускає туди ні міжнародні організації, ні українського Омбудсмена», — сказав він.
У цьому контексті народний депутат наголосив на важливості ухвалення законопроекту № 2871, який підписали всі представники фракцій і який передбачає реальну підтримку бізнесу, який втратив усе на окупованих територіях.
«Батьківщина» наполягає на створенні антиковідного фонду з чітко зафіксованою позицією, куди використовуватимуться ці кошти — на безплатну вакцинацію, підтримку лікарів, вчителів, молодшого медперсоналу.
Представник фракції «Голос» Ярослав Железняк також торкнувся головного фінансового документа, який визначає пріоритети влади. І, на його думку, назвати кошторис бюджетом виживання, розвитку чи соціальним неможливо. «Його можна назвати лише бюджетом можливості для Офісу Президента і силовиків», — заявив він, додавши, що голосувати за бюджет у такому вигляді «Голос» не буде.
Тарас Батенко (група «Партія «За майбутнє») також наголосив, що одна з ключових вимог групи для підтримки бюджету на наступний рік — це повернення в громади акцизу з пального та земельний податок з «Укрзалізниці». Інакше це буде кінець децентралізації, переконаний він.
Народний депутат привітав висновки Венеційської комісії, яка, зокрема, наголосила, що політичні органи не повинні блокувати діяльність КС, як це було у проекті Президента. «Маємо виходити із засад верховенства права і незалежності судової влади й ухвалити законопроекти щодо відновлення повноважень НАЗК та моніторингу та покарання суддів», — констатував Т. Батенко.
Павло Бакунець (група «Довіра»), зауваживши, що наступний рік буде складним, наголосив, що парламент має дати орієнтири, як планується його прожити. У цьому контексті він наголосив, що не всі цифри в проекті бюджету подані урядом реалістично, але компроміс потрібно знайти.
Представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан, назвавши головним питанням цього пленарного тижня бюджетний процес, закликав народних депутатів підтримати його своїм голосуванням, хоча й визнав, що з деяких проблемних питань робота триває й нині.
Народний депутат повідомив також про реалізацію ухвалених парламентом ініціатив Президента. Вже розпочалася реєстрація ФОПів та найманих працівників у додатку «Дія» щодо компенсації їм ЄСВ. «Станом на зараз уже зареєструвалося шість тисяч осіб. Реєстрація триватиме до 31 грудня», — повідомив він. За словами представника уряду, цього тижня планується також здійснити виплати із заборгованості шахтарям, на що буде спрямовано 1,4 млрд грн.
Насамкінець голова Комітету з питань правової політики Андрій Костін нагадав про ухвалене раніше рішення, що всі законопроекти, які стосуються діяльності Конституційного Суду, розглядатимуться на найближчому засіданні комітету, після отримання висновків Венеційської комісії.
