Юрій Бойко, Олександр Качний.
Оксана Дмитрієва, Сергій Бабак.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Верховна Рада призначила Романа Лещенка міністром аграрної політики і продовольства України, Сергія Шкарлета — міністром освіти і науки. А от для призначення Юрія Вітренка першим віце-прем’єр-міністром — міністром енергетики голосів забракло.
Верховна Рада призначила Романа Лещенка міністром аграрної політики і продовольства України, Сергія Шкарлета — міністром освіти і науки. А от для призначення Юрія Вітренка першим віце-прем’єр-міністром — міністром енергетики голосів забракло.
Представляючи кандидатуру Романа Лещенка на посаду міністра аграрної політики та продовольства, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що Україна має потужний аграрний сектор, тому з перших місяців роботи на чолі уряду він говорив про необхідність відновлення роботи профільного міністерства. «Нам потрібна ефективна державницька політика у сфері АПК, а також захист інтересів українських виробників. І перший крок — це призначення міністра», — зазначив прем’єр.
Оскільки Роман Лещенко з червня 2020 року очолював Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, то він насамперед наголосив на необхідності наведення ладу у сфері земельних відносин. «Маємо нарешті відповісти на запитання, куди поділися ті 5 мільйонів гектарів землі, які були на балансі нашої держави та про які у 2018—2019 роках говорили виконувачі обов’язків міністра, стверджуючи, що Україна має одні з найбільших запасів земель у державній власності», — сказав він, зауваживши, що ніколи у своєму житті не зіштовхувався із більшою протидією, ніж під час піврічної роботи у Держгеокадастрі. «Коли понад 10 тисяч осіб щодня виконують функції розпорядження землею, коли 1,3 мільярда гривень ми витрачаємо на утримання такого штату посадових осіб, але при цьому не проведено інвентаризації земель, які є в країні, то ми, не зволікаючи, виконали указ Президента від 15 жовтня 2020 року та передали понад 1,3 мільйона гектарів державних земель місцевим громадам. Із січня 2021 року кількість працівників Держгеокадастру буде скорочено на 60 відсотків, що зекономить для бюджету 500 мільйонів гривень», — повідомив Р. Лещенко, зазначивши, що після створення Міністерства аграрної політики та продовольства буде продовжено наведення ладу у цій сфері.
Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський повідомив, що комітет рекомендує Верховній Раді призначити Романа Лещенка міністром аграрної політики та продовольства. Під час голосування його кандидатуру підтримали 242 народні депутати.
Під час представлення кандидатури на посаду першого віце-прем’єр-міністра — міністра енергетики Денис Шмигаль наголосив, що Юрій Вітренко має багаторічний досвід та глибоке розуміння в енергетичній сфері. «Працюючи в компанії «Нафтогаз України», він відповідав за успішний судовий процес проти російського «Газпрому» у Стокгольмському арбітражі», — нагадав глава уряду та закликав парламентаріїв підтримати цю кандидатуру.
Ю. Вітренко у своєму виступі пообіцяв замість окремих преференцій запровадити рівні та справедливі правила гри для всіх суб’єктів енергетичної сфери. «Україна потребує не якогось короткочасного позитивного ефекту, а довгострокового нормального розвитку», — наголосив він.
Відповідаючи на запитання, чи бачить він можливості для зменшення тарифів на газ, Ю. Вітренко зауважив, що існують певні резерви для зниження оптової ціни на газ у ринковий спосіб та відповідно до наших міжнародних зобов’язань. «Для цього потрібно робити три речі. По-перше, збільшувати видобуток власного газу, і ми маємо для цього ресурси. По-друге, домогтися, щоб ціноутворення на газ, зокрема й імпортований, здійснювалося за принципом хаб-, а не хаб+. Необхідно тиснути на «Газпром», щоб він припинив зловживати своїм домінуючим становищем, розблокував експорт незалежних видобувників газу в Росії та експорт газу із Середньої Азії. Також маємо домагатися, щоб «Газпром» почав продавати газ для європейських споживачів на російсько-українському кордоні. І, по-третє, це енергоефективність», — зауважив він.
Заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олег Семінський повідомив, що комітет рекомендував Верховній Раді визначитися щодо кандидата на посаду першого віце-прем’єр-міністра — міністра енергетики шляхом голосування у сесійній залі.
Під час обговорення народні депутати неодноразово згадували про отримання Ю. Вітренком премії від «Нафтогазу України» у розмірі 170 мільйонів гривень та вимагали показати декларацію про доходи.
Зрештою за результатами голосування кандидатуру Ю. Вітренка було відхилено — «за» проголосували тільки 186 народних депутатів.
На думку прем’єра Д. Шмигаля, кандидат на посаду міністра освіти і науки Сергій Шкарлет має належний досвід та знає освітню сферу зсередини, адже тривалий час працював у вищих навчальних закладах, зокрема й на посаді ректора, а останні шість місяців виконує обов’язки міністра.
С. Шкарлет у своєму виступі розповів про вже зроблене у міністерстві та про плани з розвитку освітянської галузі.
Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив, що комітет рекомендує Верховній Раді ухвалити рішення щодо кандидатури на посаду міністра освіти і науки шляхом голосування.
Під час обговорення народні депутати звертали увагу на важливість дотримання академічної доброчесності та наголошували на неприпустимості призначення на посаду міністра особи, яка звинувачується у плагіаті. «Сорок провідних науковців та освітян публічно закликали не підтримувати призначення Сергія Шкарлета на посаду міністра. Після цього виступив науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій і також заявив, що має питання. Також було оприлюднено інформацію про наявність плагіату в докторській дисертації та про системні факти академічної недоброчесності під час захисту дисертаційних робіт у Чернігівському національному технологічному університеті, де пан Шкарлет був ректором», — заявила Софія Федина.
Ярослав Железняк висловив думку, що, коли профільний комітет двічі не підтримав кандидатуру С. Шкарлета, то він не заслуговує на посаду міністра.
Рішення про призначення Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки ухвалено 226 голосами.
На початку засідання парламентарії внесли зміни до календарного плану проведення четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Відповідно до ухваленої постанови (№ 4501), у січні 2021 року Верховна Рада працюватиме за таким графіком: тижні з 11 по 15 січня та з 18 по 22 січня — робота в комітетах, комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах); тиждень з 25 по 29 січня: 25 січня — засідання Погоджувальної ради, 26 січня — пленарне засідання, 27 січня — пленарне засідання та робота в комітетах, комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах), 28 січня — пленарне засідання, 29 січня — година запитань до уряду, пленарне засідання та закриття сесії.
У цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби, № 3890). Цими змінами посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, головним державним санітарним лікарям та їх заступникам надаються повноваження штрафувати суб’єкти господарювання на суму від 3400 до 5100 гривень, які під час карантину пропускатимуть осіб у громадські місця і транспорт без одягнутих належним чином захисних масок, та за обслуговування підприємцями чи працівниками суб’єктів господарювання без одягнутих засобів захисту.
Також ухвалений у цілому законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, № 3656) передбачає зниження ставки ПДВ з 20 до 14 відсотків для деяких сфер агросектору. Зокрема, 14-відсоткову ставку ПДВ встановлено для операцій поставки та ввезення в Україну живої великої рогатої худоби та свиней, незбираного молока, пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, соєвих бобів, насіння льону, свирiпи, ріпаку, соняшника, цукрових буряків. «У Міністерстві фінансів вважають, що це дасть змогу отримати додаткові надходження до бюджету. Річ у тім, що в цьому переліку є тільки ті товари, які не продаються у роздріб, тобто на які в принципі не поширюється податок на додану вартість», — зазначив голова підкомітету Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’ян Заблоцький, додавши, що цей законопроект не тільки спростить адміністрування ПДВ, а й зменшить кількість податкових «скруток».
Верховна Рада ухвалила в цілому президентський законопроект про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями (№ 3760). Документ передбачає запровадження інституту спеціального інвестиційного договору, що укладатиметься між інвестором та урядом України в рамках здійснення інвестиційного проекту зі значними інвестиціями. Передбачено, що такий інвестор упродовж реалізації інвестиційного проекту має вкласти не менш як 20 мільйонів євро та створити від 80 нових робочих місць із середньою зарплатою працівників, яка щонайменше на 15 відсотків перевищує її розмір у відповідній сфері в регіоні, де реалізується проект. Реалізація інвестиційного проекту зі значними інвестиціями не повинна перевищувати п’яти років. Відповідно до законопроекту інвестиційні проекти зі значними інвестиціями можуть реалізовуватися у таких сферах: переробній промисловості (крім виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв); видобування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин (крім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу); поводження з відходами; транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності, логістики; освіти, науки та науково-технічної діяльності; охорони здоров’я, мистецтва, культури, спорту, туризму та курортно-рекреаційної сфери.
Державна підтримка таким інвесторам може надаватися у формі податкових пільг, зокрема, звільнення від сплати податку на прибуток підприємств та мита при ввезенні на митну територію України нового устаткування, надання права на користування земельною ділянкою зі сплатою орендної плати за спеціальними умовами, забезпечення об’єктами суміжної інфраструктури (автомобільні шляхи, лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації тощо) шляхом будівництва/реконструкції такої інфраструктури за кошти держави. Водночас законопроект передбачає, що загальний обсяг державної підтримки не має перевищувати 30 відсотків від суми інвестицій у проект.
Законопроектом забороняється участь у таких інвестпроектах компаніям, які не розкрили інформацію про кінцевого власника або понад 50 відсотків акцій яких зареєстровані в офшорах. Також цю заборону поширено на компанії, щодо яких Україна застосувала санкції, які зареєстровані в Росії або понад 10 відсотків акцій яких належать власникам із держави-агресора.
У цілому ухвалено законопроекти: про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування (№ 4065); про внесення змін до деяких законів України щодо утворення військово-цивільних адміністрацій (№ 3913).
Ярослав Юрчишин від імені групи підтримки національного скаутського руху із парламентської трибуни розповів про багаторічну традицію передачі скаутами Вифлеємського вогню. «Цей вогник після парламенту поїде на схід України до наших військових, потрапить до будинків літніх людей, він потрапить туди, де потрібне постійне почуття любові і добра. Нам у парламенті також часто бракує злагоди, але ми маємо об’єднуватися навколо добра», — сказав він та передав Голові Верховної Ради Дмитру Разумкову Вифлеємський вогонь.
Із днем народження вітали народних депутатів Марину Бардіну та Володимира Арешонкова.
