СЦД-Україна є одним із 53 світових центрів даних, розташованих у 13 країнах, які діють у структурі Світової системи даних (ССД) під егідою Міжнародної ради з науки (МРН, Париж, Франція). Український дата-центр спеціалізується на міждисциплінарних дослідженнях складних соціально-економічних і безпекових систем. Центр надає доступ українській науковій спільноті до глобальних інформаційних ресурсів ССД, збирає й зберігає дані для проведення досліджень та прийняття управлінських рішень. Він співпрацює з великою кількістю дослідницьких і наукових організацій в Україні та за кордоном.

За ці роки вчені СЦД-Україна отримали сукупність фундаментальних теоретичних і прикладних результатів у галузі системного аналізу, теорії штучного й обчислювального інтелекту, аналізу великих даних і їх практичного застосування. Команда науковців виконала значний комплекс робіт з передбачення (форсайту) соціально-економічного розвитку України на середньостроковому й довгостроковому часових горизонтах. Розроблено множину сценаріїв соціально-економічного розвитку України включно до 2030 року, проведено широкомасштабне експертне дослідження соціально-економічного сегмента суспільства, виконано оцінку наявності людського капіталу в країні, спроможного здійснити бажані перетворення, та вибудовано послідовність головних дій влади у формі стратегії соціально-економічного розвитку в середньостроковій і довгостроковій перспективі.

З використанням наведених результатів створено інтегровану онлайн-платформу «Advanced Analytics» та розроблено великий набір інструментів і послуг для сценарного моделювання кризових та безпекових явищ з метою їх передбачення й упередження. Розроблені аналітичні інструменти можуть використовуватися людьми, які приймають управлінські рішення на рівні держави, інституціями громадянського суспільства та міжнародними організаціями для зниження рівня різного роду конфліктності в суспільстві та формування раціональної політики і конструктивних планів соціально-економічного та безпекового розвитку України на середньострокову і довгострокову перспективу.

Відвідавши СЦД-Україна та ознайомившись з його роботою щодо прогнозування та сценарного моделювання наслідків соціально-економічних та безпекових процесів у країні, включно з поширенням COVID-19, керівники Служби безпеки України, МОН України, департаменту кіберполіції України, Національної академії медичних наук України висловили переконання, що такий центр має служити не тільки університету, а й усій країні, стати національним майданчиком прогнозно-аналітичної роботи.

Найбільш значущою проблемою цього року, яка, безумовно, впливає і на сталий розвиток держави і яка, на жаль, переходить і на наступні роки, є епідемія COVID-19.

Сценарії поширення хвороби, що їх з березня поточного року розробляла спільна команда вчених СЦД-Україна та Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України, допомагають дати відповідь на запитання, що може відбутися в країні та її регіонах, чого чекати в найближчий час і найближчі місяці, як зміниться світ і Україна після епідемії?

У першому ж дослідженні здійснено спробу системно проаналізувати циклічний характер виникнення пандемій інфекційних хвороб протягом останніх двадцяти років та їх вплив на економіку й суспільство глобального світу. Протягом цього періоду вчені виділили чотири такі пандемії: 1) з листопада 2002 р. по травень 2004 р. — спалах важкого гострого респіраторного синдрому (скорочено ГРВІ), який стався в 35 країнах; 2) з січня 2009 р. по серпень 2010 р. більшість країн постраждали від пандемії свинячого грипу; 3) У 2014—2015 рр. Західна Африка, США та Європа постраждали від пандемії Ебола; 4) початок 2020 р., на жаль, ознаменувався швидким та найпоширенішим спалахом пандемії коронавірусу практично в усьому світі.

На основі інтелектуального аналізу великих даних про перебіг зазначених хвороб науковці виявили їх циклічний характер з орієнтовним періодом приблизно п’ять-шість років. Для аналізу впливу цих пандемій на світову економіку було здійснено їх порівняння на часовій осі з 40—50-річними економічними циклами Миколи Кондратьєва, заснованими на зміні технологічних укладів суспільства; 7—11-річними циклами Клемента Жюгляра, пов’язаними з коливаннями обсягів інвестицій в основний капітал та середнім показником промисловості Доу-Джонса, що відображає загальну капіталізацію 30 найбільших американських компаній, діяльність яких загалом задає тенденцію для світової економіки.

Було показано, що в період 2020—2021 рр. цикл Кондратьєва проходить через нижню точку падіння і починає зростати. Тому насправді існують об’єктивні умови для подальшого довготривалого зростання світової економіки. Звичайно, інтенсивність такого зростання протягом поточного періоду істотно ослаблена через пандемію COVID-19. Було прораховано, що це призводить до досягнення чергового дна циклу Жюгляра та зниження індексу Доу-Джонса на 30—40%.
Сценарне моделювання показало, що «за Жюгляром», ця рецесія триватиме приблизно півтора року. Протягом цього часу відбудеться перенаправлення інвестицій на 6-й технологічний уклад. Економічне відродження розпочнеться і «за Кондратьєвим», і «за Жюгляром». Дослідники припускають, що з середини 2021 року внесок у світовий ВВП завдяки 6-му технологічному укладу перевищить 5—7%. Це стане причиною перелому у світовій економіці, і вона почне зростати.

Звичайно, пандемічна криза негативно вплинула майже на всі сектори світової економіки, однак деякі з них протягом останніх 8—9 місяців отримали значний поштовх для свого розвитку, маючи на увазі особливості реальних потреб людини та бізнесу. Проаналізувавши ці потреби та висновки деяких міжнародних організацій, зокрема спеціальної дослідницької групи ООН, вчені вказали на шість головних мегатрендів, які змінять світ після закінчення пандемії COVID-19. Це:

1. Економіка великих даних, обумовлена масштабним впровадженням технологій 5G, дешевших та ефективніших обчислювальних потужностей, зберіганням та інтелектуальною обробкою великих даних, які дадуть прорив на рівні спілкування між людьми.
2. Економіка добробуту, яка ґрунтуватиметься на профілактиці здоров’я, навчанні, самовдосконаленні, фітнесі, дієті, здоров’ї та красі, подорожах, влаштуванні «розумних» будівель тощо.
3. Низьковуглецева економіка, спрямована на розвиток енергозберігаючих технологій, водневу енергетику, принципово нові акумуляторні технології, електричний транспорт, енергоефективні будівлі, паливні елементи, що працюють на водні.
4. Циркуляційна економіка сформує великий попит на створення нових, інноваційних технологій переробки відходів та їх повторного використання. Набудуть розвитку вторинна металургія, технології утилізації та вторинного використання ядерних відходів, полімерних матеріалів, деревини, скла, металу та пластикової упаковки.
5. Економіка біозростання ґрунтуватиметься на органічній харчовій промисловості, технологіях точного землеробства, створенні біоматеріалів з новими якісними характеристиками, виведенні стійких культур, здійсненні переробки палива із сільськогосподарських відходів, створенні замінників тваринних білків тощо.
6. Економіка досвіду ґрунтуватиметься на збереженні зв’язку між потребою в товарах, які загалом корисні або функціональні, з потребою в товарах, що забезпечують позитивний індивідуальний досвід, психічне задоволення, прагнення людей до кращого рівня життя. Історія товару стане значною частиною того, що люди купують, і формуватиме додаткову додану вартість.

Отже, виходячи з виявленої закономірності циклічного виникнення пандемій із періодичністю 5—6 років, передбачається, що після послаблення пандемії COVID-19, у середині 2021 р. — на початку 2022 р., почнеться нове відновлення світової економіки. Водночас хвороба істотно послабить низькотехнологічні сектори економіки й ті, що базуються на низькокваліфікованій робочій силі.

На заміну старій економіці шість нових мегатрендів почнуть швидко розвиватися на основі технологій шостого укладу та нових соціальних відносин. Таким чином, незважаючи на поточну пандемію, вчені переконані, що суспільство має з оптимізмом дивитись у майбутнє і намагатися наблизити його.

Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ, академік НАН України.