На знімку: член комітету Роман Іванісов, керівник секретаріату Юрій Сорочик, голова комітету Анастасія Радіна.
Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики розглянув на своєму засіданні та вирішив спрямувати на доопрацювання проект закону «Про внесення змін до Закону «Про запобігання корупції» щодо роботи близьких осіб військових посадових осіб» (реєстр. № 2799).
Автор законодавчої ініціативи Максим Павлюк, представляючи документ, зауважив, зокрема, що з огляду на вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» на цей час у військових формуваннях та правоохоронних органах спеціального призначення, які комплектуються військовослужбовцями, склалася проблемна ситуація. Вона стосується проходження військової служби близькими особами не тільки в одній військовій частині, а й у з’єднанні, територіальному управлінні, оперативному командуванні та й у військовому формуванні або правоохоронному органі в цілому. Саме тому й виникла нагальна потреба у внесенні відповідних змін до Закону «Про запобігання корупції».
За ухвалення цього законопроекту в першому читанні висловився й представник Нацгвардії Дмитро Щитинін. За його словами, питання, що порушене у документі, є нагальним і потребує вирішення. «На сьогодні молоді хлопці та дівчата часто, навчаючись у військових навчальних закладах, одружуються, а після завершення навчання їдуть до військових частин. Хтось із подружжя може рости по службі, хтось ні. Тобто за військовим званням один може бути начальником іншого, але закон це забороняє. Тому ми просимо комітет підтримати цей законопроект і конкретизувати умови, за яких військові посадові особи не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб. «Заборона має бути лише щодо безпосереднього підпорядкування», — зауважив представник Нацгвардії.
У свою чергу представник НАЗК Дмитро Калмиков наголосив, що озвучена автором законодавчої ініціативи проблема притаманна не лише Збройним Силам України, а всім високоструктурованим інституціям, які функціонують на засадах універсальної підпорядкованості. «Ця ситуація є характерною для Нацполіції, СБУ, прокуратури, Служби цивільного захисту, Податкової міліції та багатьох інших структур. Але наскільки ця ситуація є проблемною на практиці, сказати важко, адже за наявною у мене інформацією, вона не має ознак критичності», — сказав Д. Калмиков, додавши, що на практиці Нацагентство намагається виходити не з формального тлумачення статей 1 та 27 закону про запобігання корупції, а вивчати ситуації конкретно».
Крім того, на його переконання, порушена проблема пов’язана не так з недоліками закону про запобігання корупції, як з визначеністю терміна «пряме підпорядкування», що міститься у статті першій згаданого закону.
Проти ухвалення законопроекту висловився представник комітету Анатолій Бурмич. «Тут говорять про військові династії, але це маніпулювання», — сказав він, додавши: «Якщо ми цей законопроект приймемо, то закладемо великі корупційні ризики. Описаних у законопроекті прецедентів на всю країну може бути кілька, але ж не можна на їх основі змінювати законодавство в цілому. Зрештою, недаремно подібні законопроекти подавались не один раз, але не проходили».
Представниця комітету Ірина Фріз також погодилась із тим, що ухвалювати в такому вигляді законопроект не можна. «Але якщо є необхідність щось змінювати, то, напевно, потрібно розпочати зі змін до Статуту внутрішньої служби, а не зі змін до закону, який розповсюджується на багато категорій, у тому числі, й державних службовців», — сказала вона.
Підбиваючи підсумки дискусії, голова комітету Анастасія Радіна запропонувала повернути законопроект автору на доопрацювання. Водночас при комітеті буде створено робочу групу за участі зацікавлених народних депутатів, представників Нацгвардії та НАЗК, з тим, щоб розробити більш комплексний підхід до вирішення проблеми.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
