Учасники заходу обговорили проблеми оцінки сучасних викликів законопроектної діяльності; шляхи формування ІТ-інструментів контролю за виконанням Плану законопроектної роботи Верховної Ради України, роль громадянського суспільства в перспективному законотворенні.

«Запровадження системи планування у практику законотворення забезпечує стратегічний підхід до формування законодавчого розвитку держави. Оцінка стану виконання Плану є обов’язковим, контрольним етапом законотворчості, що дозволяє здійснювати моніторинг досягнення цілі та оперативне реагування», — зазначив Руслан Стефанчук.

На його переконання, підґрунтям для визначення напрямів і пріоритетів законодавчої діяльності мають стати кілька національних документів. Це: Програма Президента України Володимира Зеленського, Програма партії «Слуга народу», Програма уряду та План дій уряду, Послання Президента до Верховної Ради, стратегічні документи Національної ради реформ, Комісії з правової реформи та інших консультативно-дорадчих органів. Тепер до цього переліку має бути додана «Національна економічна стратегія до 2030 року».

«Водночас глобальний виклик, пов’язаний із пандемією, та необхідність законодавчого забезпечення запобігання поширенню в Україні COVID-19 зумовили потреби оперативного переформатування роботи парламенту України, зокрема — в частині пріоритетів Плану законопроектної роботи», — наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради України.

За його словами, парламентом України прийнято нагальні рішення про внесення змін до чинного законодавства, з метою запровадження дієвих механізмів державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку із дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням COVID-19. Уже напрацьовано законопроекти, визначені як першочергові, що мають увійти до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік. Наприклад, про місцевий референдум.

Народний депутат, академік НАН України Олександр Копиленко звернув увагу на багаторічний позитивний досвід Інституту законодавства, що здійснює моніторинг Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2020 рік. В. о. директора Інституту законодавства Євген Бершеда поінформував, що із 46 пропозицій, поданих інститутом до проекту плану, враховано 32 (70%), а 16 із них (50%) прийнято як закон.

Завідувачка відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Оксана Клименко констатувала, що впродовж 2020 року Верховна Рада України ухвалила понад 200 законів щодо правового регулювання різних сфер життя українського суспільства. На часі — продовження і поглиблення конституційної реформи в Україні.

Презентувавши виконання Плану в економічній сфері, завідувачка сектору економічних проблем законотворення Інституту законодавства Тетяна Кравцова вказала на важливість регулювання ринків фінансових послуг, ломбардної діяльності, арбітражів, захист прав інтелектуальної власності; осучаснення законодавства про захист від демпінгового імпорту, від субсидованого імпорту, про страхування, про кредитні спілки, у сфері охорони здоров’я та ін.

Завідувачка відділу європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства Олена Гріненко наголосила на потребі ратифікувати низку міжнародних угод, зокрема: Конвенцію Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця, Конвенцію про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини, Додатковий протокол до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму тощо.

На переконання завідувачки відділу теорії та практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Ірини Костицької, пріоритетними в наступному році мають стати законодавчі ініціативи про критичну інфраструктуру, відкриті дані, засади електронного голосування, національний банк ІТ-рішень, цифрові платформи; державну підтримку наукових об’єктів, запровадження законодавчих механізмів державно-приватного партнерства у сфері освіти та науки тощо.
Завідувачка відділу моніторингу законодавства Інституту законодавства Тетяна Барабаш розповіла про необхідність оновлення кодифікованих актів (Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні проступки), законів «Про Національну гвардію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», запровадження електронного кримінального провадження, удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України.

Узагальнені пропозиції та рекомендації експертного обговорення будуть передані профільному парламентському комітету для врахування під час розробки Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік, повідомляє прес-служба апарату Верховної Ради із посиланням на секретаріат Першого заступника голови парламенту.