* Обсяг промвиробництва у листопаді знизився на 4,7 відсотка проти аналогічного періоду минулого року (Держстат) — про загальмоване уповільнення.

* Російський «Газпром» продаватиме Україні тисячу кубометрів газу за ціною 268,5 долара США, а російський Фонд національного добробуту надаватиме кредити загальним обсягом 15 мільярдів доларів США — про джерела на модернізацію.

* Уряд затвердив проект держбюджету на 2014 рік — про перспективи і резерви.

Нуль на масу

Про загальмоване уповільнення промвиробництва у листопаді говорити можна лише умовно, бо порівнювати доводиться із вкрай низькою базою минулого року і незадовільною поточною статистикою. Нагадаю, проти жовтня цього року промислове виробництво знизилося на 2,6 відсотка. На мій погляд, найбільший внесок у цей результат зробила переробна галузь — мінус 4,9 відсотка. Серед аутсайдерів — хімічна та легка промисловість, машинобудування та металургійне виробництво, нафтопереробна та автомобілебудівна галузі.

Добувна, переважно зусиллям залізорудної промисловості, в листопаді стосовно жовтня зросла на 1,1 відсотка, а до листопада минулого року — на 2,7 відсотка. Зростання обсягів виробництва простежується, зокрема, на потужних підприємствах Дніпропетровщини. Так на ВАТ «Євраз ДМЗ ім. Петровського» виробництво чавуну за 11 місяців зросло на 16,2 відсотка, коксу — на 30,4, на Південному ГЗК виробництво концентрату — на 4 відсотки, агломерату — майже на 20.

Але на тому позитиви і закінчуються. Падіння, скажімо, вантажообігу за 11 місяців на 40,5 відсотка або будівельних робіт — на 14,6 відсотка проти аналогічного періоду минулого року говорить про плачевне самопочуття вітчизняної індустрії.

Підсумую: рецесію у промисловості зумовлює, з одного боку, нестача інвестиційних ресурсів і важкий доступ до недорогих кредитних коштів, з другого — непрофесійна робота низки міністерств, відповідальних за стан зовнішньої торгівлі. На останнє вказує той факт, що лише цього тижня у Москві затвердили план дій з урегулювання торговельних обмежень у взаємній торгівлі на 2013—2014 роки.

Тепер про те, як довготривала рецесія у промисловості позначиться на загальному розмірі ВВП за підсумками року. Я дотримуюся своєї оцінки, яку озвучив ще навесні: матимемо нульове зростання економіки. До слова, таку само думку висловлюють і деякі відомі експерти.

Тимчасовий ефект

Тепер про знижку ціни на імпортований із Росії газ до 268,5 долара США за тисячу кубометрів і російський кредит для України обсягом 15 мільярдів доларів США.

Дехто розцінив доповнення до газового контракту 2009 року між «Газпромом» та НАК «Нафтогаз України» як «прорив» до джерела коштів на модернізацію промисловості. Утримаюсь від передбачень, доки не стануть відомі всі особливості підписаних газових угод. Скажу, чому на зекономлену частину витрат на імпорт газу, а це близько 7 мільярдів доларів США, промисловість може розраховувати в останню чергу. Бо за рахунок твердої валюти треба виводити на позитивне значення платіжний баланс країни, відновлювати золотовалютні резерви, погашати борги, накопичені в другій половині року, утримувати курс гривні. І, звісно, підняти рівень споживання населення у передвиборний рік. На цьому наголошували і глава держави Віктор Янукович, і прем’єр Микола Азаров.

Деякі оприлюднені деталі насторожують. Корекцію вартості газу, як таку, зафіксували в 29-му за рахунком доповненні, тобто промисловість мала не один шанс модернізуватися, а комунальний сектор — одержати оптимальні тарифи на природний газ. І що з того вийшло?

Далі. Вже відомо, що умовою одержання ціни у 268,5 долара США за тисячу кубометрів з 1 січня наступного року стануть підписані щоквартальні угоди (до 10 числа першого місяця кварталу) з прив’язкою до котирувань нафти і нафтопродуктів. Не буде такої угоди — фактична ціна визначатиметься без урахування коригуючого коефіцієнта, що дає кінцеве значення вартості газу в 268,5 долара США. Тим часом ціни на нафту не стоять на місці. Отже, не стоятиме на місці й вартість газу від «Газпрому». Звідси випливає принаймні два висновки. По-перше, заяви про довготривалий термін дії російської знижки на газ, м’яко кажучи, занадто оптимістичні. По-друге, корекція контракту в такий спосіб значно посилює вплив «Газпрому» на рівень споживання головного енергоносія на українському ринку.

Надання багатомільярдного доларового кредиту Україні це зайве підтверджує. Позика — комерційна, з багатьма невідомими, але через викуп боргових зобов’язань країни: отже, в разі дефолту, вона відповідатиме своїми активами, не виключено й активами газотранспортної системи. Якщо не відновити промисловий розвиток, то вже в 2015-му ми можемо мати дивовижний пік боргових зобов’язань і реальну загрозу дефолту. Витрати на обслуговування кредиту вочевидь зростатимуть. У вересні, нагадаю, Україна залучила синдикований кредит від російського Sberbank CІB під 6,5 відсотка річних, а вже в грудні уряд дав добро на 9,5 річних! Російські гроші надходитимуть окремими траншами (до кінця року можемо одержати 3 мільярди доларів США), що посилює залежність від кредитора.

Підсумую: на мій погляд, умови надання газової знижки і кредиту свідчать про тимчасовий, а не довгостроковий ефект, посилюючи вплив кредитора на позичальника. Для модернізації економіки, справді, треба залучати кошти, але тільки за умови, якщо вони працюватимуть на посилення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, а не «проїдання».

Ділити і множити

Проект бюджету на 2014 рік, який уряд уже затвердив, має дати надію, що розподіл головного ресурсу країни — коштів платників податків — виявиться збалансованішим, ефективнішим, аніж було дотепер. З того, про що ведуть мову зараз урядові очільники, можна дійти висновку, що таке розуміння є. Йдеться передусім про акцент на розвиток регіонів — загальний ресурс місцевих бюджетів має зрости наступного року на 15 мільярдів гривень. Фонд регіонального розвитку — майже вчетверо. Уряд збирається надати позитивний сигнал для бізнесу у вигляді зниженої на відсоток ставки на прибуток підприємств. А ще — державних гарантій на 50 мільярдів гривень — високотехнологічним, наукоємним галузям і програмам промисловості. Й підкреслю: не міняючи курсу на зростання соціальних стандартів. Без цього не розбуркати внутрішнього попиту, без цього неможливо наповнити реальним змістом курс на євроінтеграцію.

До слова, ще про один нюанс. Статистика двох останніх років показує, що Україна споживає значно менше природного газу за потреби в імпорті 33 мільярдів кубометрів російського газу. Логічно дійти висновку, що (за відсутності реекспортувати зайве) і промисловість, і особливо комунальний сектор країни можуть використати цей резерв для прискореної модернізації в умовах знижених цін на блакитне паливо.

Експертна оцінка

Анатолій Максюта, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі:

 

«Зростають показники торгівлі. Сповільнилося падіння промисловості, загалом відбувається уповільнення падіння показників. Якщо така тенденція продовжиться і в грудні, а ми на це сподіваємося, то ми покращимо показник спаду ВВП. Тобто, це буде не 1,3 відсотка падіння за підсумками кварталу, а близько нуля. За підсумками року 2013 року — також буде близький до нуля».

Мал. Василя ФЛЬОРКА,