Та шукати ефективний спосіб захисту від цієї напасті.
Тим часом низку країн Європи накрила друга хвиля коронавірусу: не витримують люди, із останніх зусиль тримаються навіть найпотужніші економіки. А фахівці-вірусологи вважають, що доти, поки немає протидії цьому лиху, буде ще складніше.
Але світло в кінці тунелю уже видніється: із 180 вакцин, котрі нині проходять доклінічні й клінічні випробування у цілому світі, 10 дісталися фінальної, третьої, і вирішальної фази тестування, котре має виявити ефективність і можливі побічні ефекти засобу. Особливо, якщо йдеться про дітей, людей похилого віку, і тих, хто має проблеми зі здоров’ям. Саме препарати з цього першого десятка можуть стати порятунком від коронавірусу. Чотири з них розробляються у Китаї, ще над трьома працюють німецько-американські винахідники, а також російська, британська та бельгійська компанії.
Але першу ліцензію на випуск власної вакцини від коронавірусу отримали американський фармацевтичний концерн Pfizer та німецька компанія BioNTech. Їхній препарат BNT162 вже пройшов дослідження ефективності, котре показало, що він на 95% захищає від COVID-19.
Продукт американської біотехнологічної компанії Moderna — другий у черзі на визнання: рішення щодо нього очікується 14 січня.
Тим часом Угорщина, не чекаючи висновку ЕМА щодо препарату BioNTech/Pfizer, розпочала щеплення своїх громадян вакциною російського виробництва «Спутник V», котра зазнала критики за те, що не пройшла всіх необхідних фаз клінічних досліджень. Її уже тестують також у деяких країнах Латинської Америки, зокрема, в Аргентині та Бразилії.
Утім, критики й сумнівів не бракує не тільки щодо несхвалених, а й схвалених до виробництва вакцин. Передусім бентежать «скоростиглі» терміни їх створення. Для нормальної ситуації, зазначають фахівці фармацевтичної галузі, таке було б неможливе: якщо неухильно дотримуватися усіх процедур, то препарат був би готовий до кінця 2020-х років. Вважається нормальним, якщо засіб виходить на ринок через 10 років після винаходу. Але нині його пошуки доводиться здійснювати в умовах пандемії...
Проте бентежать не тільки терміни створення вакцини, а й інші запитання, на котрі поки що немає переконливих відповідей. Приміром, наскільки вона ефективна насправді, чи існує різниця у її застосуванні залежно від віку пацієнтів і наявності в них хронічних захворювань? Чи зберігається імунітет, котрий організм виробляє після щеплення, упродовж тривалого часу? І чи убезпечує вакцина від ускладнень під час захворювання, чи спроможна вона запобігти безсимптомному інфікуванню? І ще багато таких «чому» і «як»?
Але все-таки щеплення, без сумніву, істотно зменшує ризик зараження, що означає: світ став на крок ближче до подолання пандемії. Тому не марно генетики вважають винайдену вакцину проти коронавірусу проривом…
Берлін.
