Вона зазначила, що загалом офіс Омбудсмана здійснив 20 моніторингових візитів до місць компактного поселення ромів та органів місцевого самоврядування, а також проведено 286 інтерв’ю з представниками ромської громади.

«Становище ромської громади за сім років не покращилось. Відтак проблеми, з якими стикається ромська громада у сфері доступу до інформації, соціальних, освітніх, медичних послуг, працевлаштування, документування, набули ще більшої гостроти й актуальності та виявили суттєві прогалини в реагуванні влади на надзвичайні виклики та підтримку цієї категорії громадян. А в умовах поширення коронавірусної інфекції проблеми, з якими стикаються роми у всіх сферах суспільного життя ще більше загострилися. Їх права порушуються», — заявила Л. Денісова.

Уповноважений наголосила, що нині складно визначити точну чисельність представників ромської громади, адже, за даними міжнародних і громадських організацій, чисельність ромів, які проживали в Україні у 2019 році, коливається від 200 тисяч до 400 тисяч осіб. Натомість за даними всеукраїнського перепису населення 2001 року — 47,6 тисячі осіб ромської спільноти.

«Найбільш незахищеними перед загрозою стрімкого поширення коронавірусної інфекції виявилися роми, які мешкають у стихійних поселеннях. Основними ризиками під час пандемії є незадовільний санітарно-гігієнічний стан у ромських поселеннях, велике скупчення людей на невеликій території, недотримання встановлених правил карантинного режиму, відсутність ідентифікаційних документів», — повідомила Л. Денісова.

Омбудсман уточнила, що майже 10 відсотків від загальної кількості ромів не мають документів, що посвідчують особу, і це позбавляє їх доступу до базових послуг, зокрема у сферах охорони здоров’я, освіти, соціального захисту та працевлаштування.

«Для багатьох ромських родин єдиним джерелом доходу під час пандемії стали соціальні виплати, отримати які вони можуть знову-таки лише за умови наявності документів, що посвідчують особу. Зусилля з отримання чи відновлення документів, що посвідчують особу, довелося відтермінувати на час карантину через зупинення надання адміністративних послуг, а також послуг із надання правової допомоги», — зазначила Уповноважений.

Крім того, як повідомляє прес-служба Омбудсмана, негативні соціальні наслідки від впливу пандемії COVID-19 особливим чином позначились на ромських жінках, зокрема, на їх ролі в підтримці своїх родин, забезпеченні догляду за дітьми, літніми та хворими членами родини, продовольчим забезпеченням своїх домогосподарств. Режим ізоляції призвів до підвищення ризиків гендерно зумовленого та домашнього насильства щодо ромських жінок та дівчат.

Уповноважений нагадала, що роми зазнають упередженого ставлення з боку суспільства, що виявляється в різних формах — від нехтування їхніми нагальними проблемами до вчинення конкретних дискримінаційних дій, як-от із боку деяких представників міської влади, які навесні звернулися до правоохоронців з проханням примусово вивезти ромів з Івано-Франківська до Закарпатської області.

«Результати проведених моніторингових візитів свідчать про відсутність ефективної роботи та формальність підходу на рівні місцевої влади до толерантного ставлення та подолання негативних стереотипів стосовно ромів», — заявила Л. Денісова.

Омбудсман запропонувала для вирішення зазначених у спецдоповіді проблемних питань та відновлення прав ромів активізувати роботу щодо документування представників ромів. А також розробити механізм доступу представників ромської національної меншини до послуг охорони здоров’я у разі відсутності в них документів, що посвідчують особу, розробити механізм встановлення додаткової державної матеріальної допомоги на дітей ромської національності за умови їх навчання. А ще — забезпечити належне розслідування злочинів на ґрунті ненависті, скоєних проти ромів.