Закони/Постанови

31 грудня 2020 1326

Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування

31 грудня 2020 1326

Закон України № 1117-IX.

Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:

1. У пункті 14.1 статті 14:

1) у підпункті 14.1.54:

в абзаці третьому підпункту «и» слова «довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору» замінити словами «операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності»;

в абзаці першому підпункту «і» слова «юридичною особою — резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору» замінити словами «юридичною особою — резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності»;

2) підпункт 14.1.231 доповнити абзацом шостим такого змісту:

«Цей підпункт застосовується для цілей статті 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пунктом 140.5 статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 цього Кодексу».

2. У статті 39:

1) у підпункті 39.2.2 пункту 39.2:

підпункт 39.2.2.11 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Якщо сторони контрольованої операції не надають достатнього обґрунтування фактичної поведінки сторін операції та фактичних умов її проведення, функції, ризики, активи розподіляються на користь сторони контрольованої операції, яка є резидентом України»;

доповнити підпунктом 39.2.2.12 такого змісту:

«39.2.2.12. Якщо комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення, визначені згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення, відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами з урахуванням наявності розумної економічної причини (ділової мети) у зіставних обставинах, та буде встановлено, що непов’язані особи, які діють у зіставних умовах та ведуть себе комерційно раціонально з урахуванням альтернативних варіантів, реально доступних для кожної із сторін угоди, не вступали б у таку контрольовану операцію, контролюючий орган має право при розрахунку фінансового результату платника податку до оподаткування не враховувати (не визнавати) таку контрольовану операцію або операція може бути замінена альтернативним варіантом з метою визначення умов договору (контракту), які були б узгоджені непов’язаними особами, що діють комерційно раціонально у зіставних умовах.

При визначенні альтернативних варіантів для операції, реально доступних для кожної із сторін угоди, необхідно враховувати, чи були інші реалістичні варіанти, доступні для будь-якої із сторін, що привели б до вигіднішого економічного ефекту, якби така сторона укладала угоду з непов’язаними особами замість укладання угоди з пов’язаними особами.

При збільшенні фінансового результату до оподаткування платника податків унаслідок неврахування (невизнання) контрольованої операції відповідно до вимог абзацу першого цього підпункту інші коригування, передбачені статтею 39 цього Кодексу, не застосовуються, а в разі заміни операції альтернативним варіантом відповідність умов такої альтернативної операції принципу «витягнутої руки» визначається з урахуванням вимог пункту 39.3 статті 39 цього Кодексу.

Обов’язок доведення обставин, передбачених цим підпунктом, покладається на контролюючий орган»;

2) підпункт 39.3.2.1 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 викласти в такій редакції:

«39.3.2.1. Відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли цим Кодексом визначені вимоги щодо обов’язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій певного виду.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

У разі якщо з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс» та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, застосовується метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс».

Платник податку може не застосовувати більше одного методу для визначення того, чи відповідають умови контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням цієї статті, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, якщо контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.

Контролюючий орган не має права застосовувати під час встановлення відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» інший метод трансфертного ціноутворення, ніж зазначений у договорі про попереднє узгодження ціноутворення»;

3) у підпункті 39.4.6 пункту 39.4:

підпункт «д» доповнити абзацом другим такого змісту:

«Опис операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції у порівнянні із неконтрольованими операціями, які є реально доступними альтернативними варіантами такої контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання (продажу)»;

абзац другий підпункту «е» виключити.

3. У пункті 64.5 статті 64:

1) в абзаці першому слова «Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зобов’язані» замінити словами «Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім — шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані»;

2) після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

«до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, — до контролюючого органу за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину».

У зв’язку з цим абзаци шостий — п’ятнадцятий вважати відповідно абзацами сьомим — шістнадцятим.

4. В абзаці третьому підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 слово та цифри «підпунктів 140.5.4, 140.5.6» замінити словом та цифрами «підпунктів 140.5.4, 140.5.5¹, 140.5.6».

5. Абзац перший пункту 82.4 статті 82 після слів «платника податків» доповнити словами «крім платника податків — суб’єкта малого підприємництва».

6. У пункті 93.2 статті 93 слова та цифри «підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1» замінити словом та цифрами «пунктом 93.1».

7. У статті 94:

1) пункт 94.19 доповнити підпунктом 94.19.10 такого змісту:

«94.19.10. взяттям контролюючим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки»;

2) абзац перший пункту 94.20 після цифр «94.19.9» доповнити цифрами «94.19.10».

8. У пункті 140.5 статті 140:

1) доповнити підпунктом 140.5.2¹ такого змісту:

«140.5.2¹. на суму операції, яку контролюючий орган не враховує (не визнає) внаслідок застосування підпункту 39.2.2.12 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

При збільшенні фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податків відповідно до вимог цього підпункту інші коригування, передбачені підпунктами 140.5.1 і 140.5.2 цього пункту щодо такої операції, не застосовуються.

Обов’язок здійснення коригування фінансового результату до оподаткування, передбаченого цим підпунктом, покладається на контролюючий орган, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суми коригувань, передбачених підпунктами 140.5.1 і 140.5.2 цього пункту, якщо платник податку самостійно вже застосував ці коригування щодо такої операції»;

2) у підпункті 140.5.4:

після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

«Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 і підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів, визначених абзацами третім і четвертим цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції».

У зв’язку з цим абзаци п’ятий — сьомий вважати відповідно абзацами шостим — восьмим;

після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

«У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзацу шостого цього підпункту, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до статті 39 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим підпункту 140.5.21 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом сьомим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції».

У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;

3) у підпункті 140.5.5¹:

після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

«Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь у нерезидентів, визначених абзацами другим та третім цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції».

У зв’язку з цим абзаци четвертий — шостий вважати відповідно абзацами п’ятим — сьомим;

після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

«У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзацу п’ятого цього підпункту, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до статті 39 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим підпункту 140.5.21 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом шостим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції».

У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;

4) у підпункті 140.5.6:

після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

«Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу), якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції».

У зв’язку з цим абзаци другий — четвертий вважати відповідно абзацами третім — п’ятим;

після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

«У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзаців третього та четвертого цього підпункту фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому підпунктом

140.5.2¹ пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються».

У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим;

5) підпункт 140.5.15 виключити.

9. У підпункті «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141:

1) в абзаці п’ятому слова «довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору» замінити словами «операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності»;

2) в абзаці шостому слова «такою юридичною особою — резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору» замінити словами «такою юридичною особою — резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності».

10. У підпункті 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 цифри «100» і «300» замінити відповідно цифрами «400» та «900».

11. У розділі ХХ «Перехідні положення»:

1) пункт 14 підрозділу 1 викласти в такій редакції:

«14. Тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків:

1) акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи у разі дотримання усіх таких умов:

а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;

б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;

в) іноземну юридичну особу або іноземне утворення без статусу юридичної особи було створено на підставі правочину або закону іноземної держави (території) не пізніше 23 травня 2020 року або було зареєстровано не пізніше 23 травня 2020 року відповідно до законодавства іноземної держави (території) у випадку, якщо відповідно до законодавства такої іноземної держави (території), регуляторних вимог та/або документів, що регулюють діяльність (особистого закону) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, така особа (утворення) підлягає реєстрації у відповідній державі (території);

2) кінцевим бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника) у розумінні пункту 103.3 статті 103 цього Кодексу за умови дотримання вимог підпунктів «а» — «в» підпункту 1 цього пункту. При цьому платник податків додатково до відомостей та документів, передбачених у підпункті «б» підпункту 1 цього пункту, зобов’язаний надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника) у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи»;

2) у підрозділі 5:

доповнити пунктами 32-35 такого змісту:

«32. Суб’єкти господарювання, які до 23 травня 2020 року не підпадали, а з 23 травня 2020 року підпадають під визначення платників податку відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, які здійснюють ввезення на митну територію України або реалізацію палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90):

1) зобов’язані до 31 грудня 2020 року включно:

зареєструватися платниками акцизного податку з реалізації пального та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких є такі платники податку;

обладнати всі акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

2) мають право одноразово до 31 грудня 2020 року включно без сплати акцизного податку подати заявку на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним у разі подальшого використання зазначеного у цьому пункті пального виключно для:

власного споживання палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90). Ця норма не поширюється на використання пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом;

власного споживання пального, що було передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання або ввезено таким суб’єктом господарювання на митну територію України. Ця норма не поширюється на пальне, зазначене в абзаці другому цього підпункту;

промислової переробки (крім виробництва підакцизних товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу);

3) зобов’язані до 15 січня 2021 року включно скласти акцизні накладні на загальні обсяги пального, зазначеного у підпункті 2 цього пункту, використаного для власного споживання та/або промислової переробки у період з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і зареєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

4) мають право одноразово до 31 грудня 2020 року включно подати заявку на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, яка реєструється зі списанням з облікової картки грошових коштів сплаченого акцизного податку. Ця норма застосовується до обсягів пального, що в подальшому буде використовуватися для інших цілей, ніж зазначені у підпункті 2 цього пункту;

5) зобов’язані до 15 січня 2021 року включно скласти акцизні накладні на загальні обсяги пального, зазначеного у підпункті 4 цього пункту, реалізованого у період з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і зареєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних.
До суб’єктів господарювання, зазначених у цьому пункті:

до 31 грудня 2020 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 117.3 статті 117 (за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платниками акцизного податку), пунктами 128¹.2 (за відсутність реєстрації акцизних складів) та 128¹.3 (за неподання електронних документів з акцизних складів) статті 128¹ цього Кодексу;

до 15 січня 2021 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 1202 цього Кодексу за порушення строків реєстрації акцизних накладних, складених на операції з реалізації пального, здійснені з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно;

до 31 грудня 2020 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 128¹.1 статті 128¹ цього Кодексу за необладнання резервуарів, в яких знаходиться пальне, витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та за відсутність їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

33. Суб’єкти господарювання, які до 23 травня 2020 року підпадали під визначення платників акцизного податку відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу та станом на 23 травня 2020 року мали залишки палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68,

2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90):

1) зобов’язані до 31 грудня 2020 року включно:

зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, на яких зберігаються палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинники або розріджувачі на основі метанолу, інші готові суміші на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90);

обладнати всі резервуари, в яких зберігаються палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинники або розріджувачі на основі метанолу, інші готові суміші на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90), витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

3) зобов’язані до 15 січня 2021 року включно скласти акцизні накладні на загальні обсяги пального, зазначеного у підпункті 2 цього пункту, використаного для власного споживання та/або промислової переробки у період з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, і зареєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

4) мають право одноразово до 31 грудня 2020 року включно на обсяги палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90) подати заявку на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, яка реєструється зі списанням з облікової картки грошових коштів сплаченого акцизного податку. Ця норма застосовується до обсягів пального, що в подальшому буде використовуватися для інших цілей, ніж зазначені у підпункті 2 цього пункту;

5) зобов’язані до 15 січня 2021 року включно скласти акцизні накладні на загальні обсяги пального, зазначеного у підпункті 4 цього пункту, реалізованого у період з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і зареєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних.
До суб’єктів господарювання, зазначених у цьому пункті:

до 31 грудня 2020 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктами 128¹.2 (за відсутність реєстрації акцизних складів) та 128¹.3 (за неподання електронних документів з акцизних складів) статті 128¹ цього Кодексу;

до 15 січня 2021 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120² цього Кодексу за порушення строків реєстрації акцизних накладних, складених на операції з реалізації палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90), здійснені з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно;

до 31 грудня 2020 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 128¹.1 статті 128¹ цього Кодексу за необладнання резервуарів, в яких знаходиться пальне, зазначене в абзаці першому цього пункту, витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та за відсутність їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

34. Суб’єкти господарювання, зазначені у пункті 32 цього підрозділу, які після 23 травня 2020 року та до набрання чинності цими пунктами Кодексу подали зі сплатою акцизного податку заявки на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, яке в подальшому буде використовуватися/використане для цілей, зазначених у підпункті 2 пункту 32 цього підрозділу, одноразово: можуть подати розрахунки коригування акцизної накладної, які відміняють операції, зазначені в акцизній накладній, яка коригується, — для обсягів пального, яке використане у цілях, зазначених у підпункті 2 пункту 32 цього підрозділу; у межах залишків пального, які рахуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, можуть подати коригування до поданої зі сплатою акцизного податку заявки на поповнення обсягів залишку пального, яка зменшує обсяг пального, зазначеного в заявці на поповнення обсягів залишку пального, показники якої коригуються; враховують показники розрахунків коригування акцизної накладної та коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в деклараціях акцизного податку за календарні періоди, в яких були враховані акцизні накладні та заявки на поповнення обсягів залишку пального, показники яких скориговано такими розрахунками коригування акцизної накладної та коригуваннями до заявки на поповнення обсягів залишку пального. Суми надміру сплачених грошових зобов’язань з акцизного податку, що виникнуть у результаті такого врахування, підлягають поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу. Суб’єкти господарювання, зазначені у пункті 33 цього підрозділу, які після 23 травня 2020 року та до набрання чинності цими пунктами Кодексу подали зі сплатою акцизного податку заявки на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, яке в подальшому буде використовуватися/використане для цілей, зазначених у підпункті 2 пункту 33 цього підрозділу, одноразово: можуть подати розрахунки коригування акцизної накладної, які відміняють операції, зазначені в акцизній накладній, яка коригується, — для обсягів пального, використаного у цілях, зазначених у підпункті 2 пункту 33 цього підрозділу; у межах залишків пального, які обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, можуть подати коригування до поданої зі сплатою акцизного податку заявки на поповнення обсягів залишку пального, яка зменшує обсяг пального, зазначеного в заявці на поповнення обсягів залишку пального, показники якої коригуються; враховують показники розрахунків коригування акцизної накладної та коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в деклараціях акцизного податку за календарні періоди, в яких були враховані акцизні накладні та заявки на поповнення обсягів залишку пального, показники яких скориговано такими розрахунками коригування акцизної накладної та коригуваннями до заявки на поповнення обсягів залишку пального. Суми надміру сплачених грошових зобов’язань з акцизного податку, що виникнуть у результаті такого врахування, підлягають поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

35. Положення підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу щодо базових олив та інших мастильних матеріалів, інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 відсотків об’ємних одиниць, в редакції, що діяла з 8 серпня 2020 року, застосовуються з 23 травня 2020 року»;

3) у підрозділі 10:

пункт 54 викласти в такій редакції:

«54. Встановити такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду:

першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року — звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;

підпункт «б» підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² цього Кодексу для 2022 -2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб — резидентів України та/або юридичних осіб — резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або»;

підпункти 39².3.2.1 - 39².3.2.4 підпункту 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² цього Кодексу застосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2023 року;

штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 39² цього Кодексу під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2022 - 2023 звітних (податкових) років;

до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022 - 2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39² цього Кодексу. У зв’язку з цим інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39² цього Кодексу, за результатами 2022 - 2023 звітних (податкових) років:

а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

б) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні статті 84 Кримінального процесуального кодексу України»;

у пункті 60:

в абзаці першому цифри і слова «1 липня 2020 року» замінити цифрами і словами «1 січня 2021 року»;

в абзаці другому цифри і слова «1 січня 2021 року» замінити цифрами і словами «1 липня 2021 року»;

доповнити абзацом шостим такого змісту:

«Постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 1 січня 2021 року, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог цього Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів»;

доповнити пунктами 60¹ - 60¹¹ такого змісту:

«60¹. Норми, визначені абзацом двадцять п’ятим підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14, пунктом 120.7 статті 120, абзацом третім підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133, абзацом дванадцятим

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктом 136.7 статті 136 цього Кодексу, застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2022 року.

Норми пункту 67.5 статті 67, підпункту 78.1.22 пункту 78.1 статті 78, пункту 86.13 статті 86, підпункту 94.2.9 пункту 94.2 статті 94, пункту 117.4 статті 117 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

60². Норми підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

«14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов’язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов’язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю».

60³. Норми підпункту 14.1.193 (крім абзацу двадцять п’ятого) пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

«14.1.193. постійне представництво — постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс;

фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов’язків; та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.

Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер».

60⁴. Норми абзацу першого підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми абзацу першого підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

«47.1.1. юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи».

60⁵. Норми пункту 64.5 статті 64 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми пункту 64.5 статті 64 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

«64.5. Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Для взяття на облік постійні представництва нерезидентів та відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб зобов’язані звернутися протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації (акредитації, легалізації) в установленому порядку або до початку провадження господарської діяльності, якщо така реєстрація не є обов’язковою згідно із законодавством, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням. Взяття на облік таких платників податків здійснюється відповідно до пункту 64.2 цієї статті.

У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік складається акт, який надсилається через компетентний орган України до компетентного органу іноземної держави для організації заходів стягнення.

Форма зазначеного акта затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі отримання іноземною компанією або організацією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об’єкта після подання таких документів:

заяви за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

копії витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

нотаріально засвідченої копії правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;

дані про представника платника податку».

60⁶. Норми підпункту 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми підпункту 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

«133.2.2. постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників».

60⁷. Норми підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

«е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу».

60⁸. Норми підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

«141.4.2. Резидент, у тому числі фізична особа — підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа — підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності».

60⁹. Норми абзацу першого підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми абзацу першого підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

«141.4.4. Сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою — підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою — підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому».

60¹⁰. Норми абзацу першого підпункту 141.4.5 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми абзацу першого підпункту 141.4.5 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

«141.4.5. Страховики або інші резиденти, у тому числі фізичні особи — підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи — підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином».

60¹¹. Норми підпункту 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми підпункту 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

«141.4.7. Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених статтею 39 цього Кодексу.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених статтею 39 цього Кодексу».

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім змін до підпунктів 140.5.4, 140.5.5¹, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2022 року.

2. Внести зміни до таких законів України:

1) у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами):

у статті 2:

абзац четвертий доповнити словами «операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів»;

в абзаці сімнадцятому слова «та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій» виключити;

у пунктах 6 і 7 статті 4 слова «купівлі-продажу іноземної валюти» замінити словами «торгівлі валютними цінностями в готівковій формі»;

у частині дев’ятій статті 5 слова «від контролюючого органу» замінити словами «від фіскального серверу контролюючого органу»;

у статті 25 слова «органами доходів і зборів» замінити словами «контролюючими органами»;

у статтях 27 і 28 слова «купівлі-продажу іноземної валюти» замінити словами «торгівлі валютними цінностями в готівковій формі»;

2) у Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 32, ст. 227):

у розділі І:

у пункті 14:

в абзаці шістдесят третьому (щодо доповнення абзацом дев’ятим підпункту 392.1.6) слова «фізичної особи, вважається» замінити словами «фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається»;

в абзаці сімдесят п’ятому цифри і слово «12 місяців» замінити цифрами і словом «15 місяців»;

в абзаці дев’яносто другому слова «разом із копіями первинних документів контрольованої іноземної компанії» виключити;

в абзаці дев’яносто третьому слова «та/або копії первинних документів» виключити;

у підпункті 3 пункту 45 (щодо пункту 78.4 статті 78) цифри «78.1.21» замінити цифрами «78.1.22»;

в абзаці другому підпункту 1 пункту 59 (щодо пункту 102.1 статті 102) слова «та/або перевірки податкових зобов’язань податкових агентів щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв’язку з трудовими відносинами)» виключити;

підпункт 3 пункту 64 (щодо пункту 111.3 статті 111) після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

«Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, що передбачає встановлення контролюючими органами вини особи, не передбачає презумпції наявності вини фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи у випадках притягнення фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи до юридичної відповідальності інших видів та не звільняє від обов’язку її доведення в порядку, передбаченому законом».

У зв’язку з цим абзаци третій і четвертий вважати відповідно абзацами четвертим і п’ятим;

у пункті 69 слово і цифри «Статтю 115» замінити словом і цифрами «Статті 115, 127»;

пункт 79 після абзацу двадцять третього доповнити новим абзацом такого змісту:

«124.5. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання».

У зв’язку з цим абзаци двадцять четвертий — тридцять сьомий вважати відповідно абзацами двадцять п’ятим — тридцять восьмим;

у підпункті 2 пункту 90 (щодо пункту 140.2 статті 140) абзаци другий — одинадцятий замінити чотирнадцятьма абзацами такого змісту:

«140.2. Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених пунктом 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.

Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.

Для цілей цього пункту об’єкт оподаткування визначається згідно із статтею 134 цього Кодексу з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу, крім:

від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

різниці, визначеної цим пунктом.

Якщо у звітному (податковому) періоді показник, розрахований відповідно до абзацу першого цього пункту, має від’ємне значення, фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму процентів, що виникли за операціями з нерезидентами, нарахованих у цьому звітному (податковому) періоді.

Для цілей цього пункту до суми процентних витрат, що виникли за операціями з нерезидентами, нарахованих протягом звітного (податкового) періоду, додається частка амортизаційних відрахувань, що припадає на суму таких процентних витрат, капіталізованих у складі вартості необоротного активу до моменту введення його в експлуатацію. Платник податку в кожному окремому звітному (податковому) періоді визначає частку амортизаційних відрахувань із вартості відповідного необоротного активу, що припадає на суму таких капіталізованих процентів, виходячи із застосовного методу амортизації та строку корисного використання відповідного необоротного активу.

У разі перевищення суми процентних витрат за контрольованими операціями над рівнем, визначеним відповідно до принципу «витягнутої руки”, положення цього пункту застосовуються до суми процентних витрат, що відповідають принципу «витягнутої руки». Положення цього абзацу застосовуються за наслідками звітного (податкового) року.

Норми цього пункту не застосовуються та фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суму процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та не впливають на фінансовий результат до оподаткування платника податків у звітному (податковому) періоді, до моменту введення відповідного необоротного активу в експлуатацію.

Коригування, передбачені цим пунктом, не здійснюються щодо:

а) суми процентів, визнаних такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно із статтею 39 цього Кодексу;

б) суми процентів, що нараховані на користь міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетом за кредитами (позиками), отриманими суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями;

в) суми процентів, що нараховані на користь іноземних банків.

Норми цього пункту не застосовуються до фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю».

У зв’язку з цим абзаци дванадцятий — двадцять п’ятий вважати відповідно абзацами шістнадцятим — двадцять дев’ятим;

у підпункті 5 пункту 98 (щодо нової редакції пункту 170.13¹) абзаци вісімнадцятий — двадцять шостий замінити десятьма абзацами такого змісту:

«170.13¹. Оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній.

Не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку:

1) дивіденди, отримані платником податку в порядку, визначеному підпунктом 170.13.3 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу, раніше оподатковані на рівні української компанії;

2) доходи у грошовій та/або іншій майновій формі, що не є розподілом прибутку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, отримані платником податків — акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) від іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі при ліквідації (припиненні) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у межах вартості грошових коштів та/або майна, раніше внесеного таким платником податку (членами його сім’ї першого та другого ступенів споріднення) та облікованого в якості капіталу іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку;

3) доходи у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків — акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання усіх таких умов:

У разі якщо рішення акціонерів або інших уповноважених осіб про ліквідацію (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи прийнято після 1 січня 2020 року, але не пізніше 31 грудня 2021 року, однак процедура ліквідації (припинення) не може бути завершена до 31 грудня 2021 року у зв’язку з обмеженнями та/або вимогами, встановленими особистим законом іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, чи у зв’язку з участю іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи в судовому спорі, умова щодо строків завершення процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи вважається виконаною, якщо процедура ліквідації (припинення) завершена протягом 365 послідовних календарних днів після дати завершення дії таких обмежень та/або завершення судового спору.

У разі якщо особистим законом іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи передбачено вимоги щодо мінімального періоду володіння платником податків акціями (частками, паями) цієї іноземної юридичної особи та/або її дочірньої організації, та/або іноземного утворення без статусу юридичної особи, при недотриманні яких у такого платника податків виникає обов’язок сплатити відповідну суму іноземного податку, і при цьому початок такого періоду припадає на період до 1 січня 2021 року, а закінчення такого періоду припадає на дату після 31 грудня 2021 року, умова щодо строків завершення процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи є виконаною, якщо процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи завершена протягом 365 послідовних календарних днів від дати завершення періоду мінімального володіння акціями (частками, паями);

б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;

в) іноземну юридичну особу або іноземне утворення без статусу юридичної особи було створено на підставі правочину або закону іноземної держави (території) не пізніше 23 травня 2020 року, або було зареєстровано не пізніше 23 травня 2020 року відповідно до законодавства іноземної держави (території) у випадку, якщо відповідно до законодавства такої іноземної держави (території), регуляторних вимог та/або документів, що регулюють діяльність (особистого закону) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, така особа (утворення) підлягає реєстрації у відповідній державі (території);

4) доходи, передбачені у пункті 3 пункту 170.13¹ статті 170 цього Кодексу, отримані кінцевим бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника), у розумінні пункту 103.3 статті 103 цього Кодексу, у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, за умови дотримання вимог підпунктів «а» - «в» пункту 3 пункту 170.13¹ статті 170 цього Кодексу. При цьому платник податків додатково до відомостей та документів, передбачених у підпункті «б» пункту 3 пункту 170.13¹ статті 170 цього Кодексу, зобов’язаний надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника), у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи»;

абзаци третій — п’ятий пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» замінити п’ятьма абзацами такого змісту:

«змін до підпунктів 14.1.49, 14.1.162, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, підпункту 17.1.16 пункту 17.1 статті 17, підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39, пунктів 44.6, 44.7 статті 44, абзаців першого та другого пункту 53.1 статті 53, пунктів 58.1, 58.2 статті 58, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пунктів 86.7, 86.8 статті 86, статей 102, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 123, 124, 126, 127, 128, 129, 130, 131, підпунктів «в» - «ґ» пункту 137.5 статті 137, пунктів 140.1, 140.2 статті 140, пункту 277.1 статті 277, підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;

доповнення Податкового кодексу України статтею 39², що набирає чинності з 1 січня 2022 року;

доповнення Податкового кодексу України статтями 112¹, 125¹, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;

змін до підпунктів 14.1.56³, 14.1.56⁴, 14.1.107, 14.1.109, 14.1.114, 14.1.148, 14.1.190, 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 191.1.13, 191.1.16—191.1.18 пункту 191.1 статті 191, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 215.1, підпунктів 215.3.2, 215.3.21, 215.3.3, 215.3.31 пункту 215.3 статті 215, пункту 221.2 статті 221, підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222, статей 226 і 227, назви та пунктів 228.1 - 228.4, 228.7 - 228.9 статті 228, пункту 17 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;

змін до підпункту 133.1.5 пункту 133.1 статті 133, підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134, підпункту «д» пункту 137.5, пункту 137.9 статті 137, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пунктів 170.13 і 170.131 статті 170, пункту 297.6 статті 297, що набирають чинності з 1 січня 2022 року».

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

4. Кабінету Міністрів України щорічно, починаючи з 2021 року, інформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ.

м. Київ,
17 грудня 2020 року.
№ 1117-IX.