Заметіль.

Фото Юрія ОТРУБИ.

Прийшли пінгвіни.

Фото Євгена ПРОКОПЧУКА.

Саме так відзначатимуть одне з найулюбленіших свят українські полярники, які працюють зараз на антарктичній станції «Академік Вернадський».

У Південній півкулі нині літо, а в Антарктиді — полярний день. Сонце світить майже цілу добу і навіть коли на кілька годин ховається за дальні гори на горизонті, то землю огортає не суцільна темрява, а радше легкі сутінки — «білі ночі».

«У новорічну ніч ми зашторюватимемо на станції вікна — щоб не сліпило сонце», — пояснює керівник 25-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) Юрій Отруба, для якого це вже шоста зимівка на «Академіку Вернадському».

«Зимівники», як називають себе полярники, працюють в Антарктиді цілий рік, від квітня по квітень, майже дев’ять місяців — в цілковитій ізоляції. Бухти навколо острова Галіндез, де розташована наукова станція, скуті кригою, яка скресає лише на період короткого антарктичного літа.

Зазвичай з кінця грудня по березень до станції можуть заходити яхти й туристичні лайнери, тож попереднім українським експедиціям іноді щастило зустрічати Новий рік у компанії. Проте через пандемію COVID та заборону туристам на відвідання станцій цьогоріч команда з десяти полярників святкуватиме без візитерів.

Але не без ялинки. На горищі станції зберігаються півтораметрова штучна ялинка та прикраси — все це привезено з України ще років 15 тому. Ялинку встановлять у славетному барі «Фарадей», де і відбуватиметься святкування.

«Це будуть веселі родинні посиденьки — з жартами, балачками, піснями, з традиційним олів’є на столі, з домашніми стравами та, звісно, з шампанським», — розповідає Юрій Отруба.

Метеоролог Ігор Артеменко, якому випадає чергувати на кухні в ці дні, каже, що святкове меню ще не складав, бо не встиг за роботою, але напевно знає: на столі не буде свіжих овочів та фруктів, за винятком хіба що дюжини яблук. Річ у тому, що всі продукти на станцію завозять раз на рік, у квітні, коли відбувається ротація експедицій, а отже, фрукти-овочі, термін придатності яких невеликий, з’їдаються насамперед, тож до грудня лишаються хіба що картопля та морква, решта — у вигляді консервів чи сушки.

Мешканці антарктичної станції призвичаюються до нестандартних «гастрономічних» обставин. Наприклад, геофізик Анна Соіна, яка задумала спекти до свята торт «Наполеон», крем для нього готуватиме із заморожених яєць.

Таємничу мить, коли тоне в Леті старий рік і настає новий, тут відзначають за місцевим станційним часом — аргентинським. Але символічну пляшку шампанського розкорковують о 19.00 — саме в цей час настає Новий рік в Україні, відтак полярники поспішають привітати рідних та друзів на «великій землі».

На щастя, на станції є нормальний Інтернет. Але так було не завжди. Ще два-три роки тому Інтернет на «Вернадському» був жорстко лімітованим, команда науковців відчувала себе в засланні. Колишні полярники розповідають, що в новорічну ніч товпилися в черзі до телефону, щоб привітати родичів в Україні, а одна хвилина супутникового радіозв’язку коштувала півтора долара.

«У ХХІ столітті такий зв’язок я би назвав не сумісним з життям», —обурюється вчений-біолог Євген Дикий. Одним із перших його рішень, коли в 2018 р. Дикий став директором Національного антарктичного наукового центру, стало забезпечення «Вернадського» якісним Інтернетом.

До речі, «Фарадей», де українські дослідники Антарктиди зустрічатимуть Новий рік, вважається найпівденнішим баром на планеті. Він дістався у спадок від британців. У шинквас вкарбована історична монета номіналом в один фунт стерлінгів.

Майже 25 років тому — 6 лютого 1996-го — Велика Британія передала безплатно Україні свою наукову базу, яка тоді називалася «Фарадей». Монету номіналом в один фунт стерлінгів жартома дістав з кишені керівник першої української антарктичної експедиції професор Геннадій Міліневський і віддав англійському колезі як символічну «плату» за станцію, а той вирішив залишити її для історії тут, в затишному барі.

«Ми зберігаємо традиції британських колег, насамперед наукові. Завдяки цьому саме на нашій станції є одні з найдовших в Антарктиді ряди неперервних гідрометеорологічних, геофізичних та геомагнітних спостережень», — розповідає керівник 25-ї УАЕ. Водночас, каже Юрій Отруба, британці передали українським послідовникам низку інших традицій, зокрема, збиратися на суботній обід в костюмах і при краватках. Ще одна традиція — бейзкомандер (начальник станції) готує символічні подарунки кожному з членів команди.

Утім, дехто з учасників експедиції в новорічну ніч працюватиме. Так, щоденне чергування нестимуть метеорологи Ігор Артеменко та Вадим Жуковський.

А під вікнами станції, як завжди цієї літньої новорічної пори, «чергуватимуть» десятки галасливих пінгвінів.

Олена ЗВАРИЧ, Національний антарктичний науковий центр.