Один із житомирських інтернет-сайтів провів опитування, що, на думку читачів, є символом Нового року. Вибір був такий: Дід Мороз і Снігуронька; Святий Миколай, а Дід Мороз — це «совковий» рудимент; американський Санта Клаус у короткій шубі й окулярах; фінський Йоулупуккі, аби тільки не Дід Мороз. Нескладно здогадатися, що це опитування, хоч і жартівливе, навіяне російською, кажучи мовою інтернет-користувачів, фейковою, а якщо простіше, брехливою інформацією, ніби в Україні заборонили Діда Мороза.
Вивчивши в цьому виборчому «бюлетені» список кандидатів, я вирішив перевірити їх біографії, щоб глибше зрозуміти, кому з цих «мажоритарників» віддати перевагу. Треба ж знати, чи не затесався серед них хабарник, корупціонер тощо. А потім побачив, що «голосувати» немає сенсу, бо все одно той, кому я віддав перевагу, —- непрохідний. Бо це фінський Йоулупуккі.
Звучить незвично для нашого вуха. Ще більше дивується кожен, хто дізнається, як це слово перекладається. Joulu це «Різдво», а pukkі — «козел». Разом — «різдвяний козел». Дивно? А от і ні. Бо пригадую, як 60 років тому до нас у хату в селі на Тернопільщині зайшли ряджені. Була там і маска не то кози, не то козла. На Черкащині, куди переїхали згодом і де разом з ровесниками ходив від хати до хати, скандуючи «Коляд, коляд, колядниця, добра з медом паляниця. А без меду не така, дайте, дядьку, п’ятака!», кози вже не було.
Про цю рогату тварину треба сказати окремо. За язичницькими віруваннями душа ниви ззовні нагадувала козу. Від жниварів вона ховалася в останньому снопу. Тож друга частина імені фінського Діда Мороза — pukkі — ще дохристиянська. Joulu додалося вже згодом.
Років сорок тому разом з колегами по роботі інколи «водили козу». На практиці це було так. Коли весела компанія розходилася після застілля, дорогою додому ще заходили в гастрономи перехилити по склянці вина. Доведеться зізнатися: тільки тепер зрозумів, до чого тут коза. Фінська традиція така: 13 січня хлопці і дівчата у кожухах навиворіт з маскою, що зображає рогату істоту, обходили будинки, а в подарунок отримували їжу та напої. Іноді козла «складали» двоє, один був головою, другий — задньою частиною. Точнісінько так відтворено давні українські традиції на старих ілюстраціях.
Йоулупуккі довго був страшним, карав неслухняних дітей. З часом традиції змінювалися, він перетворився на фінського Санта Клауса.
Офіційна адреса проживання Йоулупуккі з’явилася 1927 року, коли популярний фінський радіоведучий повідомив у своїй передачі для дітей, що той живе на горі Корватунтурі. Дістатися туди дуже складно. По-перше, місцевість малопрохідна, по-друге, це прикордонна зона з Росією. Але головна причина, чому Йоулупуккі «поселили» там, — це те, що гора нагадує вухо, причому саме так і перекладається її назва з фінської. Там сидять помічники, все чують, тож «різдвяний козел» добре знає, хто з дітей був слухняним, а хто не заслужив подарунка.
Санта Клаус — це американізований і комерціалізований Святий Миколай. У США він з’явився завдяки голландським колоністам, які заснували поселення Новий Амстердам, що згодом було перейменоване на Нью-Йорк. У них цей персонаж мав назву Сінтер Клаас. Британські колоністи перейменували і його. Санта Клаус став широко відомий з поеми Клемента Мура «Ніч перед Різдвом», що побачила світ 1823 року. А сучасний «портрет» цього казкового персонажа виник через компанію «Кока-кола», яка 1931 року використала його для реклами своєї продукції.
Наш Дід Мороз значно молодший. Не було такого фольклорного персонажу у східних слов’ян. Переконує в цьому і поема М. Некрасова «Мороз, Красный нос». Він там жорстокий: заради забави заморожує жінку-трудівницю, яка щойно поховала свого чоловіка, і двоє дітей залишаються сиротами. Образ дарувальника у Росії почав з’являтися на початку ХХ століття. А потрапив до нас, найімовірніше, з Німеччини. Але 1929 року і новорічна ялинка, і Дід Мороз у СРСР опинилися поза законом. Згодом, переконавшись, що викорінити традицію святкування Різдва важко, партійні діячі вирішили діяти за принципом «клин клином вибивають». Іншими словами, повернути свята, але вже як новорічні, наповнені новим, радянським змістом.
1935 року в газеті «Правда» з’явилася публікація соратника Сталіна Павла Постишева. Він писав: «В дореволюционное время буржуазия и чиновники буржуазии всегда устраивали на Новый год своим детям елку. Дети рабочих с завистью через окно посматривали на сверкающую разноцветными огнями елку и веселящихся вокруг нее детей богатеев. Почему у нас школы, детские дома, ясли, детские клубы, дворцы пионеров лишают этого прекрасного удовольствия ребятишек трудящихся Советской страны? Какие-то, не иначе как «левые» загибщики ославили это детское развлечение как буржуазную затею. Следует этому неправильному осуждению елки, которая является прекрасным развлечением для детей, положить конец. Комсомольцы, пионер-работники должны под Новый год устроить коллективные елки для детей». Перша новорічна ялинка в СРСР після скасування табу відбулася в Харкові. Що тільки Дід Мороз після цього не робив: і нацистських загарбників бив, і цілину освоював, і в космос літав.
Діда Мороза запровадили і в країнах соціалістичного табору. Після розпаду СРСР там стали повертатися до своїх традицій. А першою про нього забула Польща. Дід Мороз відрізняється від інших дарувальників тим, що він приходить до дітей не сам, а з Снігуронькою — це найістотніша відмінність. Найбільша заслуга в цьому належить драматургу Олександру Островському, який написав п’єсу «Снігуронька», та композитору Миколі Римському-Корсакову, котрого цей сюжет надихнув на створення опери з такою самою назвою. Це найдивніша внучка: дід у неї є, а хто ж мама?
У Росії є люди, які категорично налаштовані проти Санта Клауса. Достатньо переказати, що зображено на одній з карикатур. Лежить убитий Санта Клаус, у оленів, якими він пересувається, відрізані голови. Дід Мороз — з автоматом. І підпис: «В эту ночь решил злой Санта Клаус перейти границу у реки...» А ось ще підписи під малюнками: «Санта Клаус — американский шпион», «Санта Клаус из России вон». Навіть гра є «Дід Мороз проти Санта Клауса».
Пощастило Йоулупуккі: його оленів ніхто не вбиває...
Фото з мережі Інтернет.
Йоулупуккі і його дружина Муорі. У Святого Миколая і Санта Клауса дружин бути не може, бо їх прообраз — святий.
