У руках Любові Коваленко (друга праворуч) перша книга обліку відвідувачів, що вже стала реліквією, — записи зроблено 73 роки тому.

А скільки цікавого запланували! Нині музей працює з обмеженим доступом. Але відвідувачі є щодня. Загалом з часу відкриття музею і дотепер поріг переступали вісім мільйонів 730 тисяч екскурсантів.

Хто і як їх рахує? Перші екскурсанти — хто вони? Чому першими екскурсоводами стали військові? Яку новинку пропонують тим, хто нині хоче оглянути експозицію? З яким питанням працівники установи звертаються через газету до МОЗ?

Музей Пирогова відчинив двері для відвідувачів 9 вересня 1947 року (створили установу у 1944-му). Відтоді тут ретельно записують кількість гостей. У радянські часи звіт про екскурсантів вимагали органи статистики. Річні цифри передавали також до Міністерства охорони здоров’я.

Нині статуправління така інформація не цікавить. Але музейники продовжують заповнювати книги відвідувачів. Як це відбувається, «Голосу України» розповіла в. о. директора Національного музею-садиби Миколи Пирогова Любов Коваленко.


Правнук Пирогова Андрій Гершельман із дружиною Лолою.

Спочатку це був філіал

— Записи у книгу реєстрації відвідувачів роблять екскурсоводи, — розповідає Любов Коваленко. — Вони знають, скільки людей у групі, для якої проводять екскурсію. Після закінчення екскурсії повідомляють цифру черговому екскурсоводу. Він узагальнює її за день і записує в журнал.

Прошу Любов Григорівну показати журнал 1947 року. Книгу приносять із фондів.

Записи на першій сторінці зроблені акуратним почерком. Тут чотири графи: дата, назва організації, кількість екскурсантів і прізвище того, хто проводив екскурсію.

9 вересня 1947-го, у день відкриття музею, нарахували 1600 гостей. У графі «Назва організацій» записано, що це були представники наукових, партійних, громадських організацій Вінниці та Вінницької області, а також науковці і медики з Москви, Ленінграда, Харкова, Києва й Одеси. Записана ще одна категорія відвідувачів — преса.

Першими екскурсоводами того дня були два полковники медичної служби Максименков і Герасименко, а також підполковник Бєлоголов. Під їхніми прізвищами зроблена позначка «65 ек». Мабуть, це означає 65 екскурсій.

Заклад був створений як філіал Військово-медичного музею у тодішньому Ленінграді. Тому й екскурсоводи відповідно мали високий чин.


Перший путівник по музею.

Привозили туристичними поїздами

Наступний запис зроблено 14 вересня того ж 1947 року. Тоді у музеї побували 60 вихованців Якушинецької трудової колонії, що біля Вінниці. Ще шестеро відвідувачів представляли міське відділення «Спецзв’язок». 20 числа того ж місяця експозицію оглянули семеро працівників обласної прокуратури. У згадані дні екскурсію проводив полковник медслужби Герасименко.

21 вересня у книзі з’являється нове прізвище екскурсовода — Роздайбіда. Екскурсантами цього дня стали 46 вчителів й учнів 18-ї жіночої середньої школи, а також шестеро працівників обласного госпіталю інвалідів війни. 23 числа прийшли на екскурсію двоє із четвертої чоловічої середньої школи Вінниці.

Загалом за чотири місяці 1947-го експозицію оглянули 1954 відвідувачі. Таку цифру назвала Клавдія Антощук, завідувачка відділу екскурсійної і експозиційної роботи музею.

— Найбільше екскурсантів зафіксовано наприкінці 1980-х, — каже Клавдія Антощук. — У ті роки у колишньому Союзі активно використовували практику туристичних поїздів, якими здійснювали подорожі по країні. Прибували такі поїзди і до нашого міста. Жодним іншим транспортом не можна доставити стільки людей, як поїздом. Тому й цифри великі. Можна тільки уявити, з яким навантаженням працювали екскурсоводи, весь колектив музею!..

У роки незалежності відвідувачів стало менше. Наприклад, у 1993-му у книзі значиться цифра 191,5 тисячі. Вона залишається найвищою понині.

Протягом 2000-го до Пирогова приходило 175,5 тисячі осіб, 2002-го — 179 тисяч, у 2005-му їх було значно менше — 107 тисяч. У 2019-му у музеї прийняли 128,3 тисячі екскурсантів.

Який запис залишив правнук вченого з Греції

— Постать Пирогова продовжує викликати неабиякий інтерес, — каже Любов Коваленко. — Навіть після розпаду Союзу у музей приїздять із різних куточків колишньої держави. Були відвідувачі, які проживають за тисячі кілометрів. Взяти, скажімо, Владивосток чи Мурманськ. Годі говорити про такі міста, як Москва, Петербург, що значно ближче. Після анексії Криму і подій на Донбасі, зрозуміло, росіяни стали набагато рідше бувати у музеї.

За словами співрозмовниці, найвідомішим гостем став правнук Пирогова на прізвище Гершельман. Звали його Андрій. Він побував у Вінниці 16 березня 1978 року. Приїздив разом із дружиною на ім’я Лола. На той час правнук проживав у Греції.

Був відставним генералом грецької армії.

Гість залишив запис у книзі відвідувачів. Ось фрагмент: «Схиляємося перед його священним тілом і його безсмертним духом».

— Після того адміністрація музею надсилала листа до правнука, — каже Любов Коваленко. — Причому писали один раз, другий. Але відповіді не отримали. З газет дізналися, що генерал брав участь в якійсь антидержавній акції. Чи живий він нині, нам також не відомо. Без сумніву, це був найбільш шанований гість, адже він прямий нащадок великого вченого.

З’явився ІТ-помічник

Віртуальну екскурсію пропонують нині у музеї Пирогова. Її назвали «Садиба Вишня». Скористатися нею можна з допомогою Інтернету через будь-який портативний комунікатор. Доступ до такої екскурсії здійснюється через сервер провайдера https://izi. travel.

З травня 2020-го, коли було запроваджено новинку, нею скористалися майже п’ять тисяч осіб із таких країн, як Росія, Польща, Німеччина, Ізраїль, США, Фінляндія.

Аудіогідом можна також користуватися під час перебування на території музею. Він замінить послуги екскурсовода. Текстовий варіант пропонують трьома мовами — українською, російською, англійською.

20 квадратних метрів на відвідувача — чи не забагато?

Карантин вніс зміни у роботу музею Пирогова. На початку 2020-го установа взагалі не функціонувала півтора місяця. Не дивно, що відвідуваність знизилася. У 2020-му екскурсантів стало втричі менше порівняно з тим, що було 2019-го.

Однак роботи в екскурсоводів багато, як і раніше. Як пояснила Любов Коваленко, тепер екскурсії проводять для двох-трьох осіб. Якщо приїздять більші групи, їх ділять на нечисленні з таким розрахунком, щоб забезпечити соціальну дистанцію 1,5—2 метри.

З неабияким здивуванням у музеї сприйняли вимоги карантину вихідного дня.

— У музеї є кімнати з меншою площею, — каже Любов Коваленко. — Їх довелося зачинити. Чому у будні дні достатньо соціальної дистанції 1,5—2 метри, а у вихідні потрібна вдесятеро більша — нам це геть не зрозуміло.

Звернення колективу до міністра охорони здоров’я

Три об’єкти оглядають екскурсанти у Національному музеї-садибі Пирогова, де відомий хірург-вчений провів 20 останніх років свого життя. Це — садиба, аптека з восковими фігурами самого Пирогова і його пацієнтів, а також церква-некрополь, де вже 139 років зберігається забальзамоване тіло медика зі світовим ім’ям.

Установа перебуває у підпорядкуванні МОЗ. Однак відомством не передбачено кошти для охорони названих трьох об’єктів.

— Оплату здійснюємо за рахунок власних надходжень, — пояснює Любов Коваленко. — Але ж відвідувачів стало значно менше, їхня кількість скоротилася утричі. Нема чим платити. Просимо охоронну фірму відстрочити час платежів. Шукаємо спонсорів...

Колектив музею звертається через газету до міністра Максима Степанова з проханням втрутитися у вирішення цього важливого питання. Сподіваються на розуміння.

Вінницька область.

Для порівняння

У 1948—1952 рр. музей відвідали 16180 осіб. За п’ять років (1963—1967) — 56,5 тисячі. У 1988-му установа прийняла 343 тисячі гостей. Протягом наступного, 1989-го, їх було ще більше — 344 тисячі.

Цифра

До Вінниці у музей Пирогова приїздили на екскурсію представники із 187 країн. Загалом за час існування установи її оглянули 233 тисячі іноземців.

Фото надано працівниками музею.