У Конституційному Суді зареєстровано конституційне подання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини про визнання неконституційними окремих положень законів України, які стосуються сфери охорони здоров’я в умовах реалізації медичної реформи та подолання пандемії COVID-19.

Про це Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила у своєму Telegram-каналі (https://t.me/denisovaombudsman). «Звернулася до Конституційного Суду України з конституційним поданням про визнання неконституційними окремих положень законів України, що стосуються сфери охорони здоров’я, надання медичних послуг населенню, питань ліквідації та реорганізації закладів охорони здоров’я в умовах реалізації медичної реформи та подолання пандемії COVID-19», — поінформувала Омбудсман України.

За її словами, новим викликом для України стала боротьба з пандемією COVID-19, до якої більшість державних органів та служб виявилися неготовими ані організаційно, ані юридично і навіть психологічно. Л. Денісова додала, що складнощів у протидії хворобі завдали й певні законодавчі зміни, а також започаткована у 2017 році медична реформа, що відбувається одночасно з реформами децентралізації та адміністративно-територіального устрою. Хоча в цілому введені як парламентом, так і урядом держави обмежувальні заходи з подолання інфекційної хвороби мають виправдану мету — збереження життя та здоров’я людини. «Чинне законодавство на час впровадження карантину, а саме Закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я», закони «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» також виявилися не адаптованими до загрози здоров’ю, що виникла. Про це свідчать як внесені до деяких з них упродовж березня—травня 2020 року зміни та доповнення, так і прийняття інших законів та правових актів. Таким чином, виникла ситуація, за якої розпочата медична реформа із наступним встановленням на законодавчому та підзаконному рівнях у деяких випадках неспівмірних меті засобів досягнення — протиепідемічних заходів, призвели до порушень та обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, свідченням чого є численні звернення громадян до мене, як до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», — зауважила Л. Денісова.

Омбудсман також повідомила, що у зверненнях порушувалися питання щодо неконституційності впроваджуваної медичної реформи, нерозумності, неспівмірності мети та заходів, які намагався встановити уряд для подолання пандемії COVID-19, про неконституційність окремих положень законів України, відповідних постанов Кабінету Міністрів, а також були висловленні прохання звернутися з відповідним конституційним поданням до Конституційного Суду України. Вона наголосила, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи також право на охорону здоров’я, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов’язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері охорони здоров’я, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин могли бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що їх право, його зміст і обсяг буде ними реалізовано. «У статті 49 Конституції України закріплено основоположні принципи щодо права кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, а охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава повинна створювати умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, а наявна мережа державних і комунальних закладів охорони здоров’я не може бути скорочена. Також держава повинна сприяти розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності та забезпечувати санітарно-епідемічне благополуччя громадян», — нагадала Л. Денісова та висловила сподівання щодо відкриття КСУ конституційного провадження за її поданням та розгляду його по суті.