Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук запросив усю правничу спільноту, зокрема фахівців із цивільного права, долучатися до обговорення проекту Концепції оновлення Цивільного кодексу України, який невдовзі стане предметом обговорення робочої групи Верховної Ради з підготовки законопроекту щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України.
«Новий рік ми починаємо по-новому, із системного обговорення фундаментальних проектів законів, що спрямовані на підвищення якості чинного законодавства та його систематизації. Тому, як голова зазначеної робочої групи, запрошую всіх до плідної дискусії щодо проблем рекодифікації цивільного законодавства України», — зазначив у Фейсбуці Перший заступник Голови Верховної Ради, запропонувавши надсилати конкретні пропозиції щодо проекту Концепції на його робочу електронну адресу: prof.stefanchuk@gmail.com
Робоча група, яка працювала над проектом Концепції системного оновлення Цивільного кодексу України, була утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 650 від 17 липня 2019 року. До її складу, окрім Першого заступника голови парламенту Руслана Стефанчука, увійшли професор кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий координатор робочої групи Анатолій Довгерт, віце-президент-керівник Київського регіонального центру Національної академії правових наук України, науковий координатор робочої групи Наталія Кузнецова, доцент кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, секретар робочої групи Михайло Хоменко та інші відомі українські науковці.
Останніми роками науковці та практики дедалі частіше обговорюють ідею системного (а не фрагментарного) оновлення ЦК України. На численних наукових заходах та в публікаціях наголошується на тому, що для старту процесу рекодифікації цивільного (приватного) права нині є необхідні економічні, політичні та правові передумови. Тож автори Концепції оновлення Цивільного кодексу України вважають, що здійснення рекодифікації випливає із логіки подальшої трансформації суспільства, зокрема формування реальної й ефективної ринкової економіки як невід’ємної складової громадянського суспільства та євроінтеграційної спрямованості всіх компонентів суспільства. Серед юридичних чинників та передумов для початку відповідних робіт автори вбачають такі: значний розвиток ринкового законодавства в країні; наявність норм-моделей міжнародних актів; сучасний досвід рекодифікації цивільних кодексів Франції та Німеччини — «бастіонів» приватного права; законодавчий приклад нових членів ЄС — колишніх країн «соціалістичного табору»; необхідний потенціал вітчизняної приватноправової науки.
Під час засідань у 2019—2020 роках члени робочої групи розробили та погодили зміст цієї Концепції, виходячи з того, що системних змін та суттєвих структурних новацій потребують усі книги чинного Цивільного кодексу України. Водночас члени робочої групи зауважують, що до проекту Концепції увійшли лише ті напрями модернізації, які були предметом її обговорення, тож під час подальшої праці над оновленням цивільного законодавства вони розраховують на конструктивні ініціативи правничої спільноти.
