Раніше «Голос України» повідомляв, що державне підприємство СЕТАМ виставило цей об’єкт на аукціон та призначило стартову ціну лоту у розмірі 5,4 млн грн. 30 грудня минулого року торги відбулись. Переможець, товариство з обмеженою відповідальністю «Північ Агро Сервіс», погодилось заплатити за стадіон  8,12 млн грн. Ця агрофірма  місцева – вона знаходиться у Миколаївці Білопільського району Сумської області. Її засновник і власник Сергій Бондаренко є одночасно  президентом та спонсором  футбольного клубу «Вікторія», команда якого виступає у любительських чемпіонатах.

Ще не арештували, але…

Після продажу  «Ювілейного» спочатку місцеві, а згодом і багато загальнодержавних інтернет-ресурсів розповсюдили інформацію про те, що прокуратура  нібито наклала на стадіон арешт та заблокувала процес його відчуження. Підстави – надзвичайно низька, на думку правоохоронців, ціна реалізації об’єкта.

Насправді ж, поінформували кореспондента «Голосу України» у прокуратурі Сумщини, ніякого арешту не було. «Це не така проста процедура, як комусь здається, і арешт на майно може накласти не наше відомство, а суд за нашим клопотанням», - деталізувала керівник прес-служби прокуратури Сумщини Наталія Науменко. На запитання про те, чи готуватиме правоохоронне відомство таке клопотання до установи Феміди, вона відповіла ствердно. Кримінальне провадження зареєстровано, воно розслідується,  і незабаром деякі фігуранти скандальних аукціонних торгів отримають підозри.

Дим без вогню цього разу також не заклубочився. Зрештою, було б дивно, якби правоохоронці  не звернули на оборудку уваги, бо що-що, а  «Ювілейний» - це особлива точка на карті Сумщини.  Наприкінці 1990-х – початку 2000-х стадіон споруджували всією області, і він став справжньою всенародною регіональною будовою.

Знакова будова

Всі міста та райони області, практично всі населені пункти взяли більшу чи меншу участь у практичних роботах або їх фінансуванні. Курирував будівництво стадіону одіозний голова облдержадміністрації Володимир Щербань. Він «нагнув» до «Ювілейного» чи не всіх заможних людей області та колег-чиновників. Для цього створили відкрите акціонерне товариство «Спартак» та змусили купувати його акції. У кого не вистачало грошей, той пропонував метал, цеглу або  цемент чи відряджав на роботу бригади будівельників. Чиновники возили у багажниках автомобілів гумові чоботи, бо кожного могли запросити на «оперативку», яка щодня проходила на «Ювілейному».

Стадіон здали до 10-ї річниці Незалежності України – власне, саме через це він і називається «Ювілейним». Вважається, що  будівництво спортивної  арени стало дуже дешево – лише у 50 млн грн. Однак це було не сьогодні чи вчора, а у далекому 2001 році, коли один долар дорівнював лише трохи більше 5 грн. І якщо 20 років тому стадіон коштував близько 10 млн  доларів,  зараз ця сума у гривнях має становити приблизно 270 млн грн. Продали ж «Ювілейний», нагадаємо, лише  за 8,12 млн грн –  у 33 рази дешевше  його собівартості. Зараз стільки коштує навіть не елітний, а «середній» будинок.

Про «хочеться» і «можеться»

Зрозуміло, що обласна прокуратура не відреагувати на таку підозрілу оборудку не могла, бо яка ж це тоді прокуратура? Тому кримінальне провадження зараз інтенсивно  розслідується і, за  попередньою інформацією, невдовзі повідомлення про підозру вручатимуть і тим, хто стадіон продавав, і тим, хто його купував: існує поки що недоведене припущення, що між ними відбулася змова.

Власне, саме останній момент, а не дуже низька ціна продажу «Ювілейного», є на думку  деяких сумських експертів ключовим. Бо щодо ціни, колись за одну гривню продавали цілі заводи: головне, аби підприємства  не стояли без діла та перетворювались на брухт,  а працювали.

Володимир Щербань колись планував, що на «Ювілейному» тренуватиметься та прийматиме суперників  сумська футбольна команда, котра завдяки сучасній спортивній інфраструктурі поступово пробиватиметься із другої ліги до вищої. Замість цього,  «Ювілейний» спіткала прикра доля. Він «пішов по руках» та став врешті-решт одним із структурних підрозділів  Сумського машинобудівного науково-виробничого об’єднання. Це підприємство на сьогодні – один із найбільших в Україні боржників із заробітної плати. У нього відібрали стадіон, аби після продажу виплатити працівникам частину заборгованості. Але результат вийшов таким, як у тому афоризмі про благі наміри…

Зрештою, стадіони зараз в Україні – не в ціні. Минулого року  на аукціоні продали одеський стадіон «Чорноморець», однак оборудка відбулась лише із 17-ї спроби. При початковій стартовій ціні лоту 1,14 млрд грн  стадіон вдалось реалізувати лише за 193 млн грн. Спорт чи навіть футбол  сьогодні – це не та сфера, у яку інвестор поспішає вкладати гроші. Особливо, у «глибинці».

Сумська область

Фото надано автором.  

Коментар

Хто і навіщо обікрав машинобудівників?

Замість 150 мільйонів гривень, які могли б піти на погашення заборгованості із заробітної плати колишнім працівникам Сумського машинобудівного об’єднання, їм «кинули» 7 млн 714 тисяч гривень, з яких ще відмінусуються податки.

Крім того, за свої послуги з організації Інтернет-аукціону державне підприємство СЕТАМ взяло 5% вартості об’єкта – це 406 тис. грн. Тож аж зовсім мізерна сума, яка залишиться від 8 млн 120 тис. грн, отриманих від продажу корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ «Сумиспортінвест», якому належить стадіон «Ювілейний» - і піде машинобудівникам.

Процедура реалізації стадіону здійснювалась з численними порушеннями чинного законодавства, серед яких можна виокремити наступні: продаж неоплаченої частки у статутному капіталі; порушення переважного права учасника на придбання частки іншого учасника товариства; непроведення оцінки вартості корпоративних прав і як наслідок її заниження та інші.

Спочатку йшлося про продаж корпоративних прав у статутному капіталі, що зовсім не означало відчуження майна – тобто,  самого стадіону, однак під час торгів мова зайшла вже про об’єкт нерухомості. Таким чином, дії державних виконавців можна кваліфікувати як безпрецедентне рейдерське захоплення єдиного в Сумській області футбольного стадіону, який вміщує понад 25 тисяч глядачів.

Реальна ж вартість стадіону складає близько 150 млн. грн. І якби майно боржника виставлялось на продаж за реальною ціною, то тільки з суми, отриманої за реалізацію корпоративних прав ТОВ «Сумиспортінвест», можна було б погасити існуючу заборгованість половині працівників підприємства. Натомість, працівників заводу, які чекають своїх грошей, просто обікрали. А стадіон новий власник отримав за смішну суму – 8,12 млн грн.

Через незаконний продаж стадіону «Ювілейний»  у грудні 2020 року Національна поліція відкрила відносно виконавчої служби кримінальне провадження за статтями «зловживання владою» та «розтрата майна». Нагадаємо, що сам стадіон, як об’єкт нерухомості, знаходиться у податковій заставі -  як наслідок діяльності колишнього керівництва підприємства в період із 2013 по січень 2019 року.

Що стосується виплати заборгованості перед працівниками, то підприємство має план її погашення. Нині виплачується податкова заборгованість працівників об’єднання, аби люди, які виходять на пенсію,  не зіткнулися з проблемою браку страхового стажу. Водночас,  здійснюється виплата поточної заробітної плати.

Прийнято рішення про виплату частки заборгованості із нарахованої заробітної плати за рахунок інвестицій та інших джерел надходжень грошових коштів. Зробити це  планується у кілька етапів. У першу чергу кошти  отримають ті, хто залишився працювати, адже саме ці люди зараз заробляють своєю працею на виплату боргів і собі, і тим, хто пішов з підприємства, а також на обігові кошти,  на оплату електроенергії, газу, тепла та інших невідкладних потреб.

Ті ж, хто звільнився, у майбутньому теж отримають свої  зароблені гроші. Перспектива їх виплати залежить від можливості підприємства стабільно працювати і заробляти. Щодо сум заборгованості, то тут теж все неоднозначно, адже з 2018 року вони «зросли» на третину за рахунок штрафних санкцій за невиплачену вчасно нараховану заробітну плату.

Керівництво об’єднання серед своїх пріоритетних завдань називає  переозброєння підприємства,  нарощування виробництва  і,  звичайно ж, своєчасну виплату заробітної плати – як тим, хто працює, так і заборгованості за попередні періоди.

Світлана ШОВКОПЛЯС, начальник прес-центру АТ «СМНВО-Інжиніринг».