Під час слуханнь обговорено низку питань щодо діяльності та ролі творчих спілок в умовах трансформації суспільства. Відкриваючи засідання, голова комітету Микита Потураєв наголосив на необхідності створення умов для ефективної діяльності спілок та важливості формування для їх підтримки змішаної системи фінансування і залучення до базового фінансування грантів.

«Думаю, що ми маємо напрацювати змішану систему фінансування. Тобто дати можливість творчим спілкам як отримувати постійні гроші на забезпечення тих чи інших функцій, так і дати їм можливість отримувати гранти. Тобто надати більше можливостей. Тому що, на мій погляд, система поки стара, дуже примітивна, і нею всі незадоволені», — сказав Микита Потураєв.

Згідно з Єдиним реєстром громадських формувань в Україні нараховується майже 50 творчих спілок, з них 12 мають статус національних, 10 — зареєстровані в Автономній Республіці Крим.

Деякі із спілок пишаються столітньою історією та налічують тисячі членів, котрі активно працюють на розвиток української культури, мистецтва, письменництва, журналістики. Втім, як зазначено в аналітичному звіті «Результати оцінювання ефективності застосування окремих законодавчих актів України, що регламентують підтримку творчих спілок», державний підхід останніх десятиліть з позицій патерналізму зіграв злий жарт з національними творчими спілками, які в очах певної частини українського суспільства не виглядають позитивним явищем.

Експерт ЄС-ПРООН в Україні Павло Білаш презентував аналітичний звіт за результатами оцінювання ефективності застосування окремих законодавчих актів «Державна підтримка творчих спілок в Україні». Презентоване дослідження розглядає законодавчу базу, джерела фінансування, основні проблеми діяльності творчих спілок та пропонує набір дій, спрямованих на їх вирішення. Павло Білаш зауважив, що обговорювана тема достатньо не досліджена та породжує сталу думку про меншовартість творчих спілок, як рудимент радянського минулого. Втім, творчі об’єднання стали помітним явищем в культурному житті України, проводять сотні фестивалів, конкурсів, презентацій, кінопоказів і так формують культурний простір держави. Як зазначив Павло Білаш, серед важливих проблем, що регламентують роботу спілок, — нерівномірний розподіл державної підтримки та відсутність розробленого державою єдиного механізму фінансування. «Партнерство держави з творчими спілками треба посилювати, оскільки воно є корисним і взаємовигідним для розвитку культури та мистецтва», — наголошує експерт.

«Сучасність диктує потребу в інтеграції творчих спілок, їхній активній взаємодії. Не конкуренція, а саме просування одна одної, співпраця у широких форматах дає доступ до майданчиків і можливість заявити про себе, в тому числі й на міжнародному рівні, — підкреслила заступник голови комітету Євгенія Кравчук. — Як зазначили учасники дискусії, представники творчих спілок, подібних обговорень вже давно не було, а кількість недокомунікованого накопичилася досить велика. Дуже цінно, що сьогодні ми змогли зібрати найактивніших спілчан і почути все з перших вуст.

Сподіваюся, що до діалогу в майбутньому долучаться також і представники молодих, нещодавно створених, творчих об’єднань, яким точно є що додати до дискусії. Адже дуже важливо мати зворотний зв’язок від трендсеттерів із сучасного креативного класу.

Загалом у контексті слухань необхідно зазначити, що метою творчих спілок є не просто наявність, а діяльність. І вона має слугувати популяризації української культури, створенню якісного культурного продукту, залученню митців до спільнот».

В обговоренні питань діяльності та розвитку творчих спілок узяв участь голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський. Він повідомив, що упродовж чотирьох років НСПУ отримала від держави 3,7 млн гривень, а сплатила податків 12,5 мільйона. «Тому говорити про те, що ми проїдаємо державні кошти, недоречно», — сказав він.

Виконавча директорка Українського культурного фонду Юлія Федів розповіла про програми отримання грантів для реалізації культурно-мистецьких проектів. Станом на сьогодні є 13 програм, у яких можуть взяти участь творчі спілки. У 2018 — 2020 роках творчі спілки виграли грантів на 15 млн грн.

Свої пропозиції щодо вирішення проблем, що не сприяють ефективному розвитку спілок, оприлюднили керівники та члени Національної спілки журналістів, Національної спілки композиторів, Національної спілки кінематографістів, Спілки дизайнерів, Спілки рекламістів тощо.

«Необхідно, зокрема, на законодавчому рівні напрацювати прозорий і ефективний механізм розподілу фінансової підтримки між творчими спілками та чіткіше визначити їхній правовий статус», — наголосила Євгенія Кравчук.

Народний депутат Софія Федина («ЄС») наголосила на необхідності промоції творчих об’єднань та їхніх досягнень, державної підтримки і сталого фінансування в умовах децентралізації.

Представники творчих спілок також говорили про зниження податкового тиску та запропонували створити громадську раду при Міністерстві культури. За словами першого заступника міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва, державне фінансування не задовольняє потреби творчих спілок, тож Мінкульт ініціюватиме розроблення спеціальної державної програми. Учасники слухань наголосили на необхідності створення і заохочення інституту меценатства шляхом прийняття відповідного закону; розгляду можливості надання пільгової оренди творчим спілкам, зокрема, регіональним.

Як зазначила народний депутат Євгенія Кравчук, за результатами слухань отримано велику кількість пропозицій. «Впевнена, що це лише початок продуктивного діалогу», — підкреслила парламентарка.