Цьогоріч на реалізацію проектів, які допоможуть розвитку громад, Хмельниччина може отримати з державного фонду регіонального розвитку понад 180 мільйонів гривень. На вимогу Мінрегіону, третина проектів має бути спрямована на економічний розвиток краю. З-поміж тих, що пройшли відповідне оцінювання, визначено кілька найперспективніших для аграрного сектору.

Лабораторія «розкладе» продукти на атоми

Серед них — створення лабораторно-дослідницької регіональної платформи контролю якості сировини для місцевих виробників. Адже в області досі залишається гострою проблема з визначенням показників якості сільськогосподарської сировини та продукції місцевих виробників. Дуже часто для споживача залишається невідомим, з чого складаються запропоновані йому харчі. Та потерпає від такого незнання і сам виробник. Адже він не може запропонувати свій товар на закордонні ринки, не маючи точних даних про його вміст. У підсумку це істотно впливає на обсяги експортних поставок.

Дослідження окремих показників, які вимагають деякі країни, змушені виконувати в лабораторіях Львова та Києва. Іноді фахівців, котрі провели б аналізи української сировини, доводиться шукати навіть за кордоном. А це — втрата часу, коштів і бізнесових можливостей.

Створення в області потужного аграрного лабораторного центру зможе кардинально змінити ситуацію. Передбачається, що він матиме сучасне обладнання, кваліфікованих фахівців та пройде сертифікацію відповідно до міжнародних норм. Там можна буде дослідити вміст у продуктах пестицидів, антибіотиків, харчових добавок, консервантів тощо. У лабораторії визначатимуть також наявність генномодифікованих організмів. Словом, «розберуть» запропоновані для дослідження зразки ледь не до атомів.

Як стверджують в обласному управлінні Держпродспоживслужби, налагодження такого контролю дасть змогу виробникам Хмельниччини збільшити обсяги експорту продукції, розширити ринки збуту, а отже, стимулювати економічне зростання регіону. Водночас послуги лабораторії будуть цікаві й бізнесу сусідніх областей. Тож фінансування такого проекту розкриває перед аграріями краю нові перспективи.

Самі зберуть, самі й продадуть

Свої плани розвитку представила і Чемеровецька громада. Тут хочуть збільшити виробництво рослинницької продукції завдяки створенню мережі агрогосподарств. Таку ж ідею підхопили в Сатанівській та Городоцькій громадах. Там плекають наміри вирощувати салат, духмяні трави, розсаду томатів, огірків тощо. Програми розраховані не на потужні аграрні холдинги, а на підтримку невеликого родинного бізнесу, який можуть започаткувати ті, хто має у своєму розпорядженні хоч кілька соток землі. Для усіх охочих власників особистих селянських господарств організатори для початку збираються провести кілька навчальних семінарів та тренінгів.

Насамперед вчитимуть, що вирощена продукція мусить відповідати не лише вимогам безпеки, а й єдиним стандартам щодо якості та зовнішнього вигляду.

На практиці це означає, що зібрані овочі, зелень та фрукти повинні мати привабливий вигляд, і бути не гіршими від тих, що пропонують супермаркети. Це дасть змогу реалізовувати таку продукцію під однією торговою маркою.

Окрім навчання, проекти передбачають підтримку в будівництві теплиць. У них вирощуватимуть розсаду, яку потім дорощуватимуть в особистих селянських господарствах. А далі — продаватимуть через аграрний кооператив.

Якщо все вдасться, то з часом в області можна буде не тільки створити свою мережу агропідприємств, які вироблятимуть екологічно чисту продукцію, а й налагодити стабільний збут вирощеного. У результаті селянам — стабільна робота і заробітки. Споживачам — якісний продукт.

Увесь урожай піде... у піч

Отримати зиск там, де були лише збитки, хочуть у Ленковецькій громаді. Там планують перетворити на прибуткові землі, які досі вважали непридатними для сільськогосподарського використання. На першій сотні гектарів тут думають висадити плантацію енергетичної верби. Вона росте на ґрунтах, які не підходять для інших культур. До того ж практично не потребує спеціального догляду. Зате врожай можна збирати кожні три роки. Причому «плодоносить» плантація до 25—30 років.

Ініціатори проекту переконують: уже за три роки вдасться зібрати першу партію сировини, яка буде перероблена на тріску. А така вербова тріска — хороше паливо, яке можна використати для опалення комунальних закладів.

Тож для громади зиск подвійний — і земля використана, і на комуналці можна зекономити.

Усі задуми доволі незвичні та різнопланові. Раніше таким в області ще ніхто не займався. Однак запропоновані проекти об’єднує те, що вони покликані допомогти і сільгоспвиробникам, і громадам краще використовувати аграрний потенціал. Саме через це їх затверджено обласною комісією з конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку як такі, що можуть реалізуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку в нинішньому році.

Хмельницька область.