Павло Халімон, Ярослав Железняк, Юлія Тимошенко, Олександр Корнієнко.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Погоджувальна рада розпочалась із вшанування пам’яті загиблих у харківській трагедії. «Напередодні початку нашої роботи сталася чергова страшна трагедія, ми втратили 16 людей у Харкові. Це вкотре доводить, що потрібно змінювати законодавство у цій сфері та виконувати вже прийняте.
Бо прийнято багато правильних законів, але, на жаль, результати їх виконання ми вимушені згадувати під час таких трагічних подій», — наголосив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих.
Після цього глава парламенту звернувся до голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського з проханням підготувати до розгляду вже цього пленарного тижня низку законопроектів, пов’язаних із протипожежною безпекою і діяльністю відповідних органів.
Крім того, Голова Верховної Ради зауважив, що суспільство чекає від парламенту реакцію на події, які відбуваються протягом останнього місяця. Йдеться про підвищення тарифів на газ, електроенергію, опалення та гарячу воду.
«Верховна Рада ніколи не стояла, не стоїть і не стоятиме осторонь проблем людей. Незважаючи на те, що вже зроблено, ми звернемося до Кабінету Міністрів з проханням у максимально стислі строки напрацювати механізми, які б дозволили компенсувати, можливо субсидіями, всі ті втрати, які люди понесли і за січень. Верховна Рада готова долучитися до цього у повному обсязі і через постанови, і через зміни до законодавства, і через зміни до Державного бюджету», — наголосив Дмитро Разумков.
Продовжуючи цю тему, він зауважив, що під час локдауну відбулось декілька нарад за участі народних депутатів, представників уряду, НАК «Нафтогазу», проте на жодній з них не було представників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). «Я розумію, що у нас всі незалежні регулятори, але коли це стосується людей, ми повинні працювати спільно, незалежно від того, яку гілку влади ми представляємо, наскільки ми незалежні чи залежні один від одного. Бо всі ми залежні від людей, які нас обирали, призначали і платять нам заробітні плати на тих чи інших посадах», — констатував глава парламенту. З огляду на це він запропонував запросити керівництво НКРЕКП та заслухати інформацію щодо того, що відбувається в їх зоні відповідальності. Найімовірніше, це станеться цього пленарного тижня.
Крім того, Голова Верховної Ради повідомив, що перед Погоджувальною радою відбулась нарада, де обговорювалось питання кнопкодавства. «Ми зробили так, що це явище стало винятковим у стінах парламенту, але й цього недостатньо», — зауважив політик, додавши, що потрібно зробити так, аби цей «неприємний етап в історії парламенту» залишився у минулому. Нині всі вільні місця у сесійній залі вже відключено, опрацьовується механізм, який дозволить голосувати народному депутату виключно зі свого місця. Паралельно, як повідомив Д. Разумков, буде встановлено додаткові відеокамери в сесійній залі.
Торкнувшись безпосередньо двох наступних пленарних тижнів, під час яких буде закрито четверту сесію та відкрито п’яту, глава парламенту зауважив, що вони будуть вкрай напруженими. «Нам потрібно буде прийняти рішення щодо календарного плану п’ятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання та затвердити порядок денний п’ятої сесії», — сказав він. Також Д. Разумков висловив сподівання, що буде затверджено й план законопроектної роботи, до розробки якого долучилися всі фракції, комітети, уряд та Президент.
А також ухвалено вже цього тижня законопроект про всеукраїнський референдум, про Бюро економічної безпеки, про реформу СБУ щодо позбавлення відомства не властивих йому функцій.
Голова Верховної Ради сподівається також на розгляд найближчим часом законопроекту про парламентську службу.
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук розповів про план законопроектних робіт, який підготували у тісній співпраці трьох суб’єктів законодавчої ініціативи: парламенту, уряду та Президента.
«Сподіваюсь, Верховна Рада, враховуючи таку інтенсивну роботу, проголосує план законопроектних робіт на 2021 рік з тим, щоб ми могли бачити планомірну і підконтрольну суспільству діяльність законодавчого органу України», — сказав Р. Стефанчук.
Заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк зауважила, що парламент після локдауну розпочинає роботу з новими викликами, негайного вирішення яких очікують наші громадяни. Йдеться про формування тарифів та вакцинацію від ковіду.
«Масова та безоплатна вакцинація від коронавірусу має бути головним пріоритетом Верховної Ради та уряду загалом. Мало того, це персональна відповідальність прем’єра та всього уряду», — переконана вона.
Темпи імунізації, за словами заступника глави парламенту, в деяких країнах вражають своїми масштабами, натомість Україна єдина країна в Європі, яка ще не розпочала вакцинацію. Тому українці мають почути відповіді на головні запитання: чому було провалена робота з підготовки до вакцинації, хто на думку прем’єра понесе за це персональну відповідальність і які висновки будуть зроблені? «Верховна Рада має жорстко і прискіпливо контролювати дії уряду в цих аспектах», — констатувала О. Кондратюк.
Про кроки уряду в питаннях тарифної політики присутніх на Погоджувальній раді поінформував особисто Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він повідомив, що повноцінна робота всіх ринків — газу, електроенергії, комунальних послуг — це фундаментальна реформа, яку провадить Україна та уряд. «Цей ринок перебуває у процесі формування і в цьому процесі відбуватиметься певна трансформація. Наприклад, місячний продукт є не зручним та не дуже справедливим для деяких категорій громадян. Тому уряд, щоб захистити громадян, прийняв рішення про верхнє обмеження ринкової ціни газу в Україні з першого лютого — 6 грн 99 коп. за кубометр», — сказав він, уточнивши, що це лише перший крок з тих, які робляться щодо всіх тарифів.
Крім того, за словами прем’єра, тривають консультації з народними депутатами, з НКРЕКП, постачальниками газу щодо створення в Україні протягом найближчого часу річного продукту, який легко прогнозувати і розраховувати.
Перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко, висловивши співчуття з приводу подій у Харкові та загибелі людей, зауважив, що ця трагедія засвідчила, що ринок соціальних послуг потрібно впорядковувати. Тому запропонував запросити на Годину запитань до уряду міністра соцполітики з доповіддю щодо існування так званого тіньового ринку соцпослуг, який функціонує, на переконання народного депутата, не лише щодо людей літнього віку, а й щодо наркозалежних та інших вразливих категорій.
Співголова фракції «Опозиційна платформа — За життя» Юрій Бойко зауважив, що доповідь прем’єра засвідчила, що уряд перебуває на хибному шляху. «Люди не розуміють, чому з’явився ринок газу з європейськими цінами при тому, що у нас немає ні європейських зарплат, ні європейських пенсій», — сказав він, додавши, що парламент не може стояти осторонь цих питань і люди мають відчути, що у нас дійсно парламентсько-президентська республіка. Не впорався уряд, переконаний депутат, і з вакцинацією та підтримкою бізнесу в період локдауну, тому має піти у відставку.
Петро Порошенко (фракція «Європейська солідарність») висловив переконання, що у парламенту має бути стратегія щодо відповіді на виклики і кризу, в якій опинилася Україна. За браком часу він зосередився лише на двох аспектах — пандемії та енергетичній безпеці.
Зокрема, стратегія подолання пандемії, на переконання П. Порошенка, має включати тотальне тестування, обмеження максимальної ціни на ліки та завершення вакцинації до вересня цього року.
Водночас голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко зауважила, що про тарифи потрібно говорити без бюрократичних висловлювань і перекладання відповідальності.
Ярослав Железняк (фракція «Голос»), наголосивши, що найважливіша проблема світу і України — це пандемія, зауважив, що ми маємо зробити все, щоб якнайшвидше отримати вакцину. Як допомогти владі з цим, «Голос» запропонував у постанові про вакцинацію (№ 4500) і закликав якнайшвидше розглянути її у сесійній залі. Крім того, він вкотре закликав створити ТСК по Шеремету та «вагнерівцях».
Тарас Батенко (група «За майбутнє») висловив переконання, що гарячими наступні тижні будуть не лише в парламенті, а й під його стінами, бо туди прийдуть вимагати справедливості і щодо платіжок, і ФОПівці. Він також наголосив, що зниження ціни на газ відбудеться лише з лютого, тобто за січень, який виявився найхолоднішим місяцем, люди отримають непідйомні платіжки. Тому запропонував невідкладно прийняти постанову про скасування необґрунтованого збільшення вартості енергоносіїв та запровадження річного мораторію на підвищення тарифів.
Олег Кулініч (група «Довіра»), також торкнувшись теми тарифів, схвально відгукнувся про рішення уряду щодо встановлення граничної вартості на газ, проте зауважив, що ситуація не вирішена остаточно. Тож підтримав пропозицію запросити до парламенту представників НКРЕКП, щоб вони пояснили, чому ситуація була доведена до кипіння, а реакція на неї виникла лише після того, як люди вийшли на вулиці.
