Кабінет Міністрів за участі представників Офісу Президента, Верховної Ради, професійних асоціацій, бізнесу та експертів розпочав обговорення Національної економічної стратегії до 2030 року. Перший круглий стіл було присвячено темам інвестиційної привабливості, ринків капіталу та макроекономічної стабільності України.

«Уперше в історії України розробляється такий довгостроковий документ, який має продемонструвати суспільству, куди рухатиметься наша країна у наступні роки», — зазначив на початку обговорення Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, нагадавши, що в листопаді минулого року було визначено 30 топ-векторів економічного розвитку та представлено аудит держави. «Тоді ми побачили, що це означає, коли країна не знає, куди рухатися, коли є елементи нерозуміння стратегії. Це мільярди доларів неефективного використання економічних інструментів у нашій державі», — підкреслив він.

На думку глави уряду, покращенню інвестиційної привабливості країни сприятиме створення ринку капіталу, розвиток товарної біржі та запуск накопичувального рівня пенсійної системи. Також Д. Шмигаль наголосив на необхідності продовження великої приватизації, що має стати важливим елементом залучення фінансового інвестиційного капіталу.

«Завдяки приватизації об’єкти, які сьогодні перебувають у державній власності та через неефективне управління не завжди дають очікуваний результат, по-траплять до рук інвесторів, що принесе державі податки, дивіденди, робочі місця», — сказав прем’єр, зауваживши, що фактично тільки із 2020 року в Україні почали на практиці використовувати механізми державно-приватного партнерства, концесії, тож рух у цьому напрямі продовжуватиметься.

Директор Центру економічного відновлення, який координує розробку стратегії-2030, радник прем’єра Кирило Криволап зазначив, що за час розробки документа було проведено понад 500 інтерв’ю та залучено понад 50 аналітичних центрів. «Цей документ являє собою широкий консенсус з точки зору того, що потрібно робити країні в економічному плані», — сказав він.
За словами міністра розвитку економіки Ігоря Петрашка, внаслідок пандемії значно знизився притік прямих іноземних інвестицій в Україну, тому нині необхідно розробити та імплементувати довгострокові документи, які передбачатимуть конкретні стимули для зацікавлення інвесторів, розвитку інновацій, фінансового сектору та макроекономічної стабільності. «Найбільшою небезпекою сьогодні стало критичне зменшення питомої ваги інвестиційної складової ВВП, яка за підсумками 9 місяців 2020 року впала до 12,6 відсотка. Без належних процесів модернізації економіки та фінансування інновацій досягти сталого довгострокового зростання неможливо. І ці цифри є свідченням того, що така стратегія-2030 є абсолютно необхідною», — підкреслив міністр.

На переконання І. Петрашка, одним із пріоритетів стратегії має стати створення сприятливих умов для інвесторів, що дасть змогу конкурувати на світовому ринку капіталу. Для цього він пропонує запровадити механізми відшкодування частини капітальних інвестицій, спеціальні податкові режими, а також забезпечити розвиток та створення нових індустріальних парків. Не менш важливими для формування позитивного інвестиційного іміджу, на думку міністра, є забезпечення верховенства права та захист прав інвестора, підвищення кредитних рейтингів України, розвиток фондового ринку, належне управління публічними фінансами. Міністр нагадав, що уряд підготував законопроект про довго-строкові зобов’язання в рамках здійснення державно-приватного партнерства та висловив сподівання на його підтримку парламентом, що дасть можливість готувати і реалізувати соціально значущі інвестиційні проекти на умовах державно-приватного партнерства, зокрема, залучити до 10 мільярдів доларів приватних інвестицій для будівництва автомобільних доріг.

Під час обміну думками народний депутат Олексій Жмеренецький («Слуга народу») нагадав про законодавчі ініціативи, співавтором яких він є та які безпосередньо стосуються теми круглого столу, — про внесення змін до Податкового та Митного кодексів, спрямованих на залучення інвестицій у промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках (№ 3724 та № 3725). «Якщо всі одноголосно сходяться на тому, що це один із ключових інструментів, який дасть змогу конкурувати за залучення інвестицій із нашими сусідами, то закликаю уряд виявити ініціативу щодо просування уже зареєстрованих законопроектів», — сказав він.

Також народний депутат закликав ухвалити зміни до закону про публічні закупівлі щодо локалізації виробництва. У цьому контексті О. Жмеренецький звернув увагу на неправильні, на його думку, інтерпретації нещодавньої заяви Офісу Президента про те, що законопроект про внесення змін до закону про публічні закупівлі не повинен суперечити нашим міжнародним зобов’язанням. «Нещодавнє дослідження інституту «Growford» чітко показало, що інструмент локалізації закупівель застосовується багатьма, в тому числі європейськими, країнами. Тому в контексті планового оновлення Угоди про асоціацію з ЄС було б добре, якби Кабмін створив міжвідомчу робочу групу і під час переговорів з міжнародними партнерами запропонував необхідні корективи, які допоможуть уникнути різночитань щодо запровадження інструментів підтримки національного виробника під час публічних закупівель за державні кошти», — зазначив парламентарій.

Підбиваючи підсумки обговорення, прем’єр зауважив, що цього року нашій незалежності виповнюється 30 років, проте досі ніхто не спромігся відповісти на запитання, якою ми хочемо бачити країну через десять чи двадцять років. «Саме тому започатковано дискусію, яка дасть можливість визначитися, де ми хочемо бути через десять років», — сказав Д. Шмигаль.

ДОВІДКОВО

Національна економічна стратегія-2030 опрацьовується робочою групою Кабінету Міністрів на платформі Центру економічного відновлення. До 10 лютого уряд також планує обговорити теми підтримки креативних індустрій, розвитку малого та середнього бізнесу, енергетики та видобувної галузі, промисловості, аграрного сектору, реінте-
грації та євроінтеграції.