Любов Степанівна свого часу працювала у дитячому садку, її чоловік Іван Костянтинович — на льонозаводі. Виховали і вивели в люди двоє дітей, які вже розлетілися з рідної домівки, бо мають свої сім’ї. У Ліпичів четверо онуків. Батьки лише радіють, коли у дітей все ладиться, переживають, якщо у них проблеми. Донька Галина із сім’єю виїхала до Чехії, звідти шле вісточки батькам. Син Сергій живе у місті Вараш, що недалеко від Городця. Працює на Рівненській АЕС.
Подружжя Ліпичів, як і всі в селі, тримає курей, свиней, має городи. Трудяться. Але взимку роботи трохи менше. Тож, попоравшись по господарству і затопивши грубку, пенсіонерам є час подивитись телевізор, почитати газету «Голос України». Подружжя знаходить теми, які їм подобаються. Найбільше, звичайно ж, їх цікавлять матеріали про Рівненщину, як і чим живуть земляки.
До речі, у Городці багато шанувальників «Голосу України». Тож листоноші поштового відділення, яке очолює Ніна Бірюк, охоче доставляють газету в домівки земляків.
Рівне.
Фото надано автором.
