Учасники засідання — народні депутати та провідні цивілісти — обговорили перші результати роботи та узгодили порядок подальших дій щодо оновлення цивільного законодавства, робота над яким триватиме щонайменше два роки. Крім того, обмінялися думками, зокрема, стосовно речових прав, інтелектуальної власності, сімейного, спадкового права, міжнародного приватного права.
«Ми стоїмо на засадах якості та ефективності законодавства. Фундаментальні речі, що будуть стосуватися реформування законодавства України, повинні мати серйозну наукову базу. Тому ми зібрали, мабуть, уперше, таке розширене коло науковців і практиків, народних депутатів для того, щоб обговорити питання, які стосуються найважливішої складової законодавства — цивільного», — зазначив Руслан Стефанчук і наголосив на важливості обговорення проекту Концепції та максимальній відкритості діяльності Робочої групи.
Ідея оновлення Цивільного кодексу виникла не випадковою, зазначила Віце-президент Національної академії правових наук, розробник чинного Цивільного кодексу Наталія Кузнєцова. «Як показує судова практика, за 15 років існування Цивільного кодексу, є прогалини, що потребують врегулювання та оновлення. У листопаді 2019 року Національна академія правових наук звернулася до Міністерства юстиції з пропозицією розпочати роботу з цього питання», — сказала Наталія Кузнєцова. За її словами, весь світ іде цим шляхом. Ідея гармонізації приватного правового нормативного масиву охопила Європейський Союз.
Народний депутат Микола Стефанчук зазначив, що у проекті концепції однозначно є раціональні речі, які потрібно приймати, а є дискусійні, які треба винести на широкий загал, готуючи проект закону. «Результат, який ми отримаємо в кінці, однозначно буде високофаховим і ефективним. Чудова плеяда науковців може взяти на себе як окремий сегмент, так і з’єднати все в єдине ціле. Унаслідок отримаємо наукову якісну працю», — переконаний парламентарій.
Професор кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка Олена Кохановська наголосила, що з’являються багато немайнових об’єктів або блага.
«Вони доповнюють картину речових відносин. Ідеться про об’єкти інформаційної сфери: інформаційні продукти, ресурси, системи, об’єкти прав, що перебувають у мережі Інтернет, криптовалюту, персональні дані, інформацію про особу, автономних роботів, штучний інтелект, цифровий контент тощо. Пропонується систематизувати та доповнити цей перелік», — повідомила вона.
Члени Робочої групи підтримали пропозицію надалі розподілити між учасниками роботу над окремими книгами за відповідною спеціалізацією.
Довідково
Проект Концепції оновлення Цивільного кодексу України складається з восьми книг, які містять пропозиції про взаємодію в житті, в бізнесі, в родині, із сусідами, про абсолютні права (речові та немайнові) й зобов’язання. Документ має чітку структуру з напрямами модернізації.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
