На знімку: За трибуною Галина Янченко.
На знімку: Мустафа Джемілєв.
Відкривши засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков на вимогу двох фракцій оголосив перерву. Після її завершення народні депутати розглянули у другому читанні та 279 голосами ухвалили в цілому законопроект «Про фінансовий лізинг» (№ 1111). Документ дозволить розширити використання лізингу як альтернативного механізму довгострокового фінансування придбання транспорту, обладнання, іншої техніки та нерухомості, що сприятиме забезпеченню компаній основними засобами та розширенню пропозицій довго-строкових ресурсів для українських підприємств.
Верховна Рада 284 голосами ухвалила в першому читанні законопроект про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про приватизацію державного і комунального майна» (щодо приватизації об’єктів великої приватизації)» (№ 4543).
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Світлана Панаіотіді повідомила, що пропонований урядом законопроект покликаний розблокувати велику приватизацію. «Рік тому парламент ухвалив закон, яким тимчасово обмежив проведення великої приватизації. Попри ситуацію з коронавірусом, мала приватизація у 2020 році показала свою ефективність, адже до бюджету надійшло 2,3 мільярда гривень. Ухвалення законопроекту № 4543 також дозволить виконати передбачені в держбюджеті надходження від приватизації у розмірі 12 мільярдів гривень», — зазначила заступник міністра.
Представник Комітету з питань економічної політики Богдан Кицак повідомив, що законопроектом пропонується виключити із Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про приватизацію державного і комунального майна» положення щодо заборони проведення аукціонів із продажу об’єктів великої приватизації на період карантину. «Зняття заборони, проведення конкурсів та продаж об’єктів великої приватизації дозволить значною мірою забезпечити наповнення дохідної частини держбюджету та залучити надходження додаткових інвестицій в економіку», — сказав він, наголосивши, що після ухвалення законопроекту в цілому оголошення аукціонів можливе лише щодо трьох об’єктів: Першого Київського машинобудівного заводу («Більшовик»), Об’єднаної гірничо-хімічної компанії та «Президент-готелю».
Під час обговорення Юлія Тимошенко («Батьківщина») нагадала, що один із перших ухвалених новою владою законів стосувався зняття заборони на приватизацію стратегічних об’єктів. «Якщо ми поглянемо на будь-яку найринковішу країну, то побачимо, що там щонайменше 25 відсотків стратегічних об’єктів перебувають у державній власності, а ми будемо мати нуль», — заявила вона й закликала затвердити перелік об’єктів, які не підлягають приватизації. «Якщо цього не буде зроблено, то ми ініціюватимемо референдум щодо відновлення мораторію на продаж стратегічної власності», — додала Ю. Тимошенко.
Сергій Рудик («За майбутнє») назвав законопроект про розблокування великої приватизації передчасним і таким, що не принесе жодної користі державі, а лише дозволить деяким особам набивати кишені.
Степан Кубів («Європейська солідарність») наголосив на важливості передбачення норм, які не дозволять продавати державне майно за безцінь. «Без затвердження оновленого переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, велику приватизацію розпочинати не можна», — сказав С. Кубів, підкресливши, що фракція проголосує за цей законопроект у першому читанні, але підтримка в цілому залежатиме від включення до нього низки запобіжників.
Роксолана Підласа («Слуга народу»), підтримавши розблокування великої приватизації, зауважила, що ключові індекси перебувають на історичних максимумах, а «ми чекаємо, поки наші підприємства перетворяться на металобрухт». При цьому вона нагадала, що у 2021 році Україні потрібно запозичити майже 700 мільярдів гривень, тож доходи від великої приватизації дадуть змогу зменшити дефіцит держбюджету.
Ярослав Рущишин («Голос») висловив думку, що законодавство навіть без затвердження переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, містить чимало запобіжників, тому не потрібно гаяти часу та розблокувати проведення аукціонів.
Парламентарії 254 голосами ухвалили в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів, № 4450). Комітет з питань антикорупційної політики повідомив, що під час підготовки до другого читання надійшло 97 поправок та пропозицій, 17 з яких враховано. Законопроект, зокрема, передбачає, що винагорода викривачам становитиме 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину (після ухвалення обвинувального вироку суду та стягнення в дохід держави грошей, цінностей та іншого майна або грошової суми, що відповідає вартості такого майна). При цьому розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.
Під час розгляду поправок народний депутат Сергій Власенко наполягав на виключенні положення, яке передбачає анонімність викривача. «Яку б корисну інформацію не несли анонімки, до викриття корупції вони не мають відношення. Бо викривач — це той, хто наважився назвати власне прізвище і заявив про корупцію у тому органі, в якому він працює. Саме тому він отримує певний статус та захист від держави. Фракція «Батьківщина» робить чітке розмежування між сталінськими стукачами та європейськими викривачами», — заявив він.
Доповідач, заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики Галина Янченко у зв’язку з цим зауважила, що людина сама обиратиме, хоче вона захисту і винагороди, чи прагне зберегти анонімність та подати інформацію без жодних даних. «Водночас важливо, щоб люди мали можливість надавати інформацію анонімно, без захисту і без винагороди, бо така інформація може допомогти у кримінальному провадженні», — зазначила вона.
Представляючи законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби, № 4531), голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Корнієнко зазначив, що зараз це питання стало нагальним як з огляду на наші міжнародні зобов’язання щодо реформування державної служби, так і через зростання кількості держслужбовців, які призначені на посади не через конкурс, а шляхом добору. «Станом на початок лютого кількість оголошених доборів становить 22 тисячі 111 осіб, або майже 10 відсотків від усіх держслужбовців», — сказав він, назвавши це великою проблемою. Ще одна проблема стосується термінів проведення конкурсів. «Відповідно до проекту закону, протягом чотирьох місяців після набрання ним чинності пропонується оголосити конкурси на посади категорії А та протягом дев’яти місяців — на посади категорії Б і В», — повідомив О. Корнієнко.
Альона Шкрум («Батьківщина») назвала цей випадок хрестоматійним прикладом того, як щось дуже легко зруйнувати, але що потім роками неможливо відновити. «У перший день роботи Верховної Ради у 2019 році під час прем’єрства Гончарука державну службу було зруйновано рішенням про так зване політичне звільнення. Цим законопроектом ми нарешті хочемо це скасувати. Але є ще один приклад, коли у квітні 2020 року через бюджетний комітет було проведено поправку щодо скасування конкурсів на державну службу на період карантину, що повернуло нас до кумівства», — заявила вона, нагадавши, що без конкурсів уже призначено понад 22 тисячі осіб. У першому читанні законопроект № 4531 підтримали 334 парламентарії.
Під час обговорення поправок до законопроекту про ветеринарну медицину та благополуччя тварин (№ 3318) представники «Батьківщини» Вадим Івченко та Юлія Тимошенко підкреслювали, що цим законопроектом значно ускладнюється ведення господарства фермерами та людьми, які завжди вирощували тварин на своїх подвір’ях, забезпечуючи у такий спосіб країну необхідними продовольчими товарами, а себе — доходами. «Цим законопроектом встановлюються такі правила, які, по суті, знищать одноосібників, селян-фермерів, що займаються тваринництвом», — заявила Ю. Тимошенко. Після розгляду поправок законопроект № 3318 ухвалено в цілому.
Також у першому читанні ухвалено законопроект про систему громадського здоров’я (№ 4142). Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький повідомив, що після проведення додаткових консультацій з громадськістю та міжнародними партнерами, комітет спільно із Міністерством охорони здоров’я визначив низку поправок до моделі системи громадського здоров’я, які пропонується врахувати ще під час першого читання. «Ми пропонуємо виключити із законопроекту всі положення, які стосуються питань вакцинації та не скасовувати Закон «Про захист населення від інфекційних хвороб», адже ним регулюється багато пов’язаних із карантинними заходами питань», — зазначив він, додавши, що також вирішено не створювати уповноважений орган у сфері громадського здоров’я, а задіяти наявні ресурси та створити на базі Центру громадського здоров’я МОЗ головну експертну установу у сфері громадського здоров’я. Крім того, законопроектом пропонується створити мережу територіальних центрів контролю для профілактики захворювань, які мають стати складовою національної системи біологічної безпеки та захисту. «За таким принципом працюють аналогічні структури Євросоюзу та США», — зазначив М. Радуцький.
Законопроект про внесення змін до Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (№ 2329) покликаний убезпечити цих наших громадян від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань. Заступник голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Руслан Горбенко повідомив, що є випадки, коли борги внутрішньо переміщених осіб, які у 2013—2014 роках становили 10 тисяч гривень, нині досягли 300 тисяч гривень. «Саме ці особи потребують підтримки держави. Тому законопроектом пропонується звільнити внутрішньо переміщених осіб від нарахувань інфляційних відсотків, річних відсотків від простроченої суми, а також передбачається, що відсотки не можуть бути більшими від суми основного боргу», — зазначив Р. Горбенко. Документ у першому читанні підтримали 339 народних депутатів.
Насамкінець парламентарії ухвалили в цілому законопроекти: про внесення змін до Закону «Про Національну поліцію» (щодо відрядження поліцейських до органів державної влади, підприємств, установ, організацій, закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання та присвоєння спеціальних звань відрядженим (прикомандированим) поліцейським, № 4203); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації дорожнього будівництва та удосконалення законодавства у сфері містобудівної діяльності, № 2680); про внесення змін до статті 47-1 Закону «Про зайнятість населення» (щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, № 3010а); про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи (№ 4051); про внесення змін до Закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» (№ 3817).
У першому читанні підтримано законопроект про внесення змін до Закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (№ 4355).
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
