Її виготовлення та встановлення на виконання програми збереження культурної спадщини громади зініціювали працівники відділу культури міськради. Власне, про потребу віддати данину шани автору «Оповідань пирятинця» й роману «Чайковський», в якому описаний Пирятин часів Гетьманщини, й раніше говорили місцеві краєзнавці, небайдужі мешканці міста. Надто з огляду на те, що тут його незаслужено «призабули».
Після того як іще на початку ХХ століття колишнє сільце Тінь, що поступово «розросталося» до важливого залізничного вузла, назвали Гребінкою. Бо за 14 кілометрів від нього знаходиться родове гніздо письменника — колишній хутір Убіжище (тепер село Мар’янівка), в якому майбутній митець слова народився та знайшов свій вічний спочинок.
Тож і в пристанційному місті Гребінка, й у Мар’янівці є пам’ятники-погруддя славетному землякові. До них на початку лютого, коли минає чергова річниця з дня його народження, традиційно кладуть живі квіти, влаштовують урочистості й культурно-мистецькі заходи. Однак у ХІХ столітті, тобто в часи самого Євгена Гребінки, згадані населені пункти належали до Пирятинського повіту, а він вважав себе пирятинцем...
У сучасному світі його знають передовсім як автора тексту неперевершеного романсу «Очи черные». Хоча, працюючи у столиці тодішньої Російської імперії викладачем словесності та пишучи свої твори переважно російською мовою, він виявив себе справжнім подвижником української справи. Досить згадати, що там, у Петербурзі, саме Євген Гребінка 1841 року започаткував літературний альманах «Ластівка» і наповнив його творами, написаними українською мовою, допоміг видати «Кобзар» Тараса Шевченка.
Водночас брав участь у викупі поета з кріпацтва й став одним із найближчих соратників нашого поета-пророка на початку його літературної діяльності та, власне, шляху до всенародного визнання. Задля того, щоб його товариш став Кобзарем, тобто таким Тарасом Шевченком, якого ми знаємо, Євген Гребінка зробив дуже багато. Навіть найбільше у своєму житті кохання Тарас Григорович зустрів у Пирятинському краї, подорожуючи ним разом із уродженцем цих місць Євгеном Павловичем...
Тож зовсім не дивно, що для оформлення пам’ятної дошки (це замовлення виконав місцевий підприємець Валерій Болкунов) використали портрет Євгена Гребінки роботи Тараса Шевченка. Її доповнили ще й своєрідною карбованою візитівкою письменника у вигляді книги — текст для неї написав краєзнавець Валерій Квач. Останній під час згаданих урочистостей із нагоди відкриття пам’ятної дошки розповів присутнім багато цікавого про Пирятин часів Євгена Гребінки та про петербурзького «пирятинця», котрий повернувся на малу батьківщину.
Фото з сайту Пирятинської міськради.
