У роботі сесії взяли участь представники парламентських делегацій усіх держав—членів ГУАМ — Грузії, України, Азербайджану, Молдови та запрошені гості: Президент Балтійської Асамблеї, Генеральний секретар ПАЧЕС та Генеральний секретар Парламентської Асамблеї тюркомовних держав.

На початку засідання Асамблеї виступили: Голова Постійної делегації Азербайджану в ПА ГУАМ Ельнур Аллахвердієв, Голова Постійної делегації Грузії в ПА ГУАМ Георгі Хелашвілі, Молдови в ПА ГУАМ Олександр Жиздан, Голова Постійної делегації України в ПА ГУАМ Святослав Юраш та запрошені гості.

Учасники окреслили проблеми, які є у всіх країнах—членах організації: боротьба із наслідками пандемії, зокрема, економічними та гуманітарними; вирішення регіональних конфліктів, збереження територіальної цілісності та незалежності держав.

Торкаючись питання щодо розв’язання регіональних конфліктів, які є у всіх країнах ГУАМ, та зважаючи на те, що на цей час міжнародна система не змогла стати посередником у їх вирішенні, промовці наголосили, що платформа ГУАМ може стати майданчиком для просування проблеми територіальних конфліктів на міжнародному порядку денному. Потрібне перезавантаження, новий, конструктивний підхід до висвітлення та озвучення цієї нагальної проблеми. Це, на думку парламентаріїв, допоможе запобігти ескалації вже наявних конфліктів, зосередити зусилля на їх вирішенні та не допустити розгортання нових війн.

Крім того, присутні підкреслили необхідність у тісному співробітництві країн у боротьбі з пандемією поділитися досвідом у проведенні вакцинації та напрацюваннями у сфері подолання наслідків пандемії.

Водночас учасники наголосили на важливості пріоритетів ГУАМ для посилення політичного, галузевого, міжпарламентського співробітництва та для поглиблення зв’язків між країнами.

Генеральний секретар ГУАМ Алтай Ефендієв у своєму виступі зазначив, що сесія є перехідною, тому що повноваження щодо головування передаються від Азербайджану до Грузії. Він наголосив, що однією із головних цілей подальшої роботи ГУАМ є створення вільної економічної зони між членами організації та розвиток транспортного співробітництва, а саме — створення транспортного коридору в рамках регіону, тож закликав усіх учасників Асамблеї до конструктивного діалогу та плідної співпраці у цих напрямах задля спільного економічного розвитку та процвітання країн ГУАМ.

Крім того, Генеральний секретар закликав членів ГУАМ зосередитися на співробітництві та координації з іншими міжнародними структурами, такими як ОБСЄ, НАТО тощо, та іншими країнами для просування ГУАМ на світовій арені як основного інструменту забезпечення стабільності та безпеки в регіоні й важливого члена у системі регіонального парламентаризму. Резюмуючи, пан Ефендієв наголосив, що у подоланні викликів сьогодення всі країни—члени ГУАМ мають ще ефективніше розвивати співробітництво та інтеграцію між країнами.

Представники міжнародних організацій — Балтійської Асамблеї, ПАЧЕС та ПА тюркомовних держав — у вітальних виступах висловили готовність до співробітництва та закріплення зв’язків між їх організаціями та ГУАМ, наголосили на наявності потенціалу для спільного розв’язання проблем та розвитку нових проектів.

Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ГУАМ Святослав Юраш на початку свого виступу подякував азербайджанській делегації за значні досягнення під час головування — зокрема, в об’єднанні всіх членів ГУАМ навколо питання щодо відновлення територіальної цілісності та суверенітету країн—членів організації.

Святослав Юраш наголосив на важливості руху України до європейської інтеграції, її членства в ГУАМ і в різних міжнародних структурах та інститутах. «Адже там ми маємо можливість залучати нових союзників», — сказав він. Голова Постійної делегації нагадав про групи країн ГУАМ+, які включають досить потужні держави світу і співпраця з якими є важливим етапом розвитку ГУАМ. «Україна готова до спілкування з усіма членами організації та готує пропозиції співробітництва до майбутньої Асамблеї у Тбілісі та до Балтійської Асамблеї», — підкреслив він.

Голова української делегації також зосередив свою увагу на питанні безпеки. Він нагадав, що на минулій парламентській асамблеї у Києві було порушено питання щодо створення Центру кібербезпеки.

«Ми змогли надати своє бачення, конкретну кількість організацій, які нас підтримують. Зв’язок, який склався між нашими державами, дуже важливий для тих структур та інститутів, які перебувають поза групою, і це створює певний простір для транспортування та вільного обміну товарами. Необхідно залучати організації, які певним чином пов’язані з ГУАМ, які хотіли би тісно працювати з ГУАМ, і забезпечення безпеки, з цієї точки зору, дуже важливе», — зазначив парламентарій.

Під час засідання учасники 13-ї сесії ПА ГУАМ розглянули питання: «Співпраця держав—членів ГУАМ в умовах нових глобальних викликів: протидія пандемії COVID-19, її соціальних і економічних наслідків»; «Стан і перспективи вирішення конфліктів на території держав—членів ГУАМ, нові напрями співпраці», «Розвиток міжпарламентської взаємодії, реалізація пріоритетів співпраці ПА ГУАМ з Балтійською Асамблеєю», «Просування ключових економічних проектів ГУАМ, нові напрями співпраці».

Крім цього, напередодні сесії Парламентської Асамблеї відбулося 15-те засідання Бюро ПА ГУАМ під головуванням Азербайджанської Республіки. На засіданні було ухвалено низку рішень:
— про посилення роботи комітетів ПА ГУАМ, з метою підвищення їх ефективності, актуальності та потенціалу для виконання їх ролі;
— затверджено склад національних делегацій в комітетах Парламентської Асамблеї ГУАМ на 2021 рік;
— підбито підсумки місії спостерігачів ГУАМ у проведенні парламентських виборів у Грузії;
— прийнято рішення про передачу головування в ПА ГУАМ на 2021 рік Грузії тощо.

За підсумками роботи 13-ї сесії ПА ГУАМ було прийнято підсумкове Комюніке.

Довідково

Організація за демократію та економічний розвиток (ГУАМ) є міжнародною регіональною організацією, до складу якої входять Азербайджанська Республіка, Грузія, Республіка Молдова та Україна. В інституціональному становленні ГУАМ пройшла декілька етапів. Як організація за демократію та економічний розвиток, ГУАМ створено 23 травня 2006 року на Київському саміті ГУАМ, під час якого глави держав підписали Статут Організації.

Відповідно до Статуту основними цілями ГУАМ є: — утвердження демократичних цінностей, забезпечення верховенства права та поваги до прав людини; — забезпечення сталого розвитку; — зміцнення міжнародної та регіональної безпеки і стабільності; — поглиблення європейської інтеграції для створення загального простору безпеки, а також розширення економічного та гуманітарного співробітництва; — розвиток соціально-економічного, транспортного, енергетичного, науково-технічного і гуманітарного потенціалу; — активізація політичної взаємодії та практичного співробітництва в сферах, що становлять взаємний інтерес.

У 2004 році засновано Парламентську Асамблею ГУАМ, до складу якої входять три комітети: політичний; торгово-економічний; з питань науки, культури та освіти.

Держави—члени ГУАМ взаємодіють у рамках міжнародних організацій, зокрема ООН та ОБСЄ. У 2003 році ГУАМ було надано статус спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН.

Прес-служба апарату Верховної Ради України.

Фото прес-служби апарату Верховної Ради України.