У Комітеті Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури триває підготовка до другого читання проекту закону «Про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення законодавчого врегулювання у сфері безпілотних повітряних суден цивільної авіації» (№ 3716).
Внесений народними депутатами Петром Павловським (СН), Миколою Величковичем (ЄС), Костянтином Бондарєвим («Батьківщина») та Володимиром Козаком (СН) законопроект, як зауважується в пояснювальній записці, розроблено з метою вдосконалення чинного регулювання у сфері безпілотних повітряних суден (БПС) та встановлення для експлуатантів БПС та дистанційних пілотів сучасних, чітких та простих норм, що полегшать регуляторне навантаження з одночасним забезпеченням належного рівня безпеки авіації.
Документ виокремлює вимоги до безпілотних повітряних суден, їх експлуатації та дистанційних пілотів. Ним, зокрема, передбачається сучасне визначення понять «безпілотна авіаційна система», «безпілотне повітряне судно», «дистанційний пілот». А також вносяться зміни до ст. 13 Повітряного кодексу щодо встановлення необов’язковості отримання сертифіката експлуатанта для безпечного використання БПС. Крім того, Повітряний кодекс доповнюється пунктом, що встановлює окремі вимоги до підготовки та компетенції дистанційного пілота.
Водночас, за словами П. Павловського, запропонованими змінами передбачається встановлення обов’язкового страхування відповідальності експлуатанта безпілотного повітряного судна за шкоду, завдану третім особам. Ба більше, переконаний він, прийняття цього законопроекту надасть можливість Державній авіаційній службі розробити відповідні авіаційні правила, які забезпечать використання безпілотних повітряних суден.
«Нині правове регулювання використання безпілотних повітряних суден складне і неодно-значне. Законодавство вимагає отримування сертифіката льотної придатності на кожне цивільне повітряне судно та отримання сертифіката на відповідність вимогам авіаційних правил підприємствами та організаціями, які здійснюють експлуатацію повітряних суден. Це виключає можливість використання безпілотних повітряних суден у господарській діяльності підприємств, як це відбувається за кордоном», — зауважив К. Бондарєв.
Про актуальність цього законопроекту наголошували й інші народні депутати під час його обговорення у сесійній залі. Одначе й доопрацьовувати в проекті є що. Так, зокрема, Юлія Клименко («Голос») зауважила, що даним законопроектом прибирається норма, яка була і є в чинному законодавстві, за якою безпілотні судна до 20 кілограмів не підлягають обліку, реєстрації, страхуванню і так далі. «Якщо ця норма повністю прибирається, а не знижується, наприклад, до 5 кілограмів, це означатиме, що будь-які побутові дрони, які батьки купують дітям у дитячих магазинах, які важать 100—200 грамів, будь-які авіаційні моделі, які діти роблять у гуртках, будуть підлягати обов’язковому обліку, реєстрації, а також страхуванню відповідальності, яка на даний момент становить майже три мільйони гривень», — наголосила вона.
А на думку представників Бюджетного комітету, законопроект матиме опосередкований вплив на показники головного фінансового документа країни. Тобто в разі набрання чинності може призвести до зміни показників доходів бюджету від платежів відповідних страховиків та страхувальників залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи. Тож очевидно, що для розгляду проекту у другому читанні, може знадобитися фінансово-економічне обґрунтування до нього.
