Коронавірусна інфекція не відступає, найбільший тягар пандемії припадає на наших лікарів, котрі, ризикуючи власним життям та здоров’ям, життям своїх рідних, перебувають на передньому краї боротьби з недугою.

У не меншому напруженні працюють керівники лікарень: дефіцит обладнання та застаріла матеріально-технічна база, нестача медперсоналу, бо через епідемію та відплив кадрів за кордон лавочка запасних стала дуже куца.

Про це розмовляємо з нинішнім керівником Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна клінічна лікарня» Сергієм Цинтарем, який разом з колективом довів буковинцям професійність чернівецьких медиків, рятуючи життя пацієнтів у вкрай складних ситуаціях. Повернув високу повагу до цієї професії.

— Пане Сергію, майже весь 2020 рік працювали в умовах пандемії. Які підсумки і висновки?

— Це був найважчий рік за час моєї роботи лікарем. Враховуючи виклики, свою роботу спрямовували на такі головні напрями.

Найперше, вийшли на конструктивну й ефективну співпрацю з Національною службою здоров’я України в умовах реформи системи охорони здоров’я, яка розпочалася у минулому році.
Вона в основному стосувалася зміни принципів фінансування медичних закладів. Завдячуючи ефективній скоординованій роботі фахівців апарату управління, наша лікарня успішно увійшла в реформу. Була перетворена в обласне комунальне некомерційне підприємство, з 1 квітня 2020 року без запізнень уклала угоду з НСЗУ щодо надання медичної допомоги за дев’ятьома пакетами Програми медичних гарантій.

— І які преференції вам надала нова система фінансування?

— Головне, що це дало змогу завершити 2020-й без заборгованості, зокрема щодо виплати заробітної плати нашим працівникам та з мінімальними втратами кадрового складу. Чернівецька обласна лікарня — одна з небагатьох з числа обласних медустанов, які торік змогли обійтися без додаткових витрат з обласного бюджету на оплату праці медиків і не залізти в борги.

Найтяжчим викликом стала пандемія COVID-19. Мабуть, за понад 130-літню історію існування обласної лікарні не було досвіду роботи в умовах такого страху та паніки. А підстав для цього було більш ніж достатньо. Чернівецька обласна клінічна лікарня на початку березня першою в Україні прийняла на себе удар доти невідомої людству хвороби. Усі були не готові до цього не те що на фізичному рівні, а навіть на моральному.

У персоналу почалася паніка, чимало людей звільнялось через страх захворіти. Чимало хворіли як з числа медичних працівників, так і з числа адміністративної та господарської служб.

Основним завданням було забезпечити надання медичної допомоги не менш наляканому населенню, а для цього потрібно було максимально зберегти кадровий склад лікарні.

Ускладнювало ситуацію і те, що наша лікарня — багатопрофільна. Відповідно, до нас потрапляють пацієнти з COVID-19 та підозрою на нього і з одночасними іншими супутніми патологіями, зокрема хірургічними. Також Чернівецька обласна лікарня має найпотужніше в області відділення реанімації, сюди доправляють найважчих хворих на COVID-19. Для більшості пацієнтів обласна лікарня були прихистком останньої надії.

Страшно так сказати, але поступово звикли до цього. Навчилися жити в умовах постійної небезпеки, перехворіли. Хто найбільш вразливий психологічно — звільнились. Їхні місця швидко поповнювалися новими працівниками. Люди приходили самі, щоб влаштуватися на роботу в обласну лікарню. А ті, що лишились, вкотре показали відданість своїй професії. 2020 рік, як ніколи, довів безцінність і засвідчив жертовність медичних працівників. Думаю, в Україні немає жодної іншої професії, працівники якої були б більш віддані своїй справі, ніж медики.

— Ваш прихід на посаду майже збігся з початком епідемії, іншими словами — життя одразу кинуло вас у бій. З чого починали?

— Я розумів, що і медицина загалом, і наша лікарня потребують розвитку, ремонтів та оновлення медобладнання. Але усвідомлював, що в умовах ринкової економіки, в яку вступили медичні заклади після реформування, виживуть найбільш сильні й конкурентоспроможні. Якщо ж терміново не почати працювати по-новому, повноформатно займатися матеріально-технічним станом, то не прийдуть ні пацієнти, ні кошти за ними. А за плечима в тебе не стіни, а живі люди — майже півторатисячний колектив, і для більшості працівників ця робота — єдине джерело доходу. І тут іноді починали опускатися руки, адже про яку конкурентоспроможність лікарні можна було говорити, якщо у більшості відділень не було елементарного — ремонту. У деяких навіть по 30—40 років. Про медобладнання говорити взагалі не доводилося. Боротьба зі злиднями видалась не легшою, ніж битва з коронавірусом.

Починати було не легко, проте невдовзі у різних відділеннях стартували ремонтні роботи, за браком коштів десь капітальні, десь більшою мірою поверхневі. Десь ремонтується структурний підрозділ повністю, десь поки що тільки окремі палати. Фінансування вишукували з різних джерел — державний бюджет, обласний бюджет, транскордонні інвестиції, благодійна допомога, власні кошти, зароблені лікарнею тощо.

У рамках «Великого будівництва», програми Президента України, вже завершуємо реконструкцію приймального відділення, де буде можливість надати допомогу екстрену на сучасному рівні. Таке надання медичної допомоги при невідкладних станах широко практикується в європейських країнах. Воно розраховане на догоспітальний період. Це означає, що екстреним пацієнтам допомогу надаватимуть уже безпосередньо у приймальному відділенні.

Проектом передбачено капітальну реконструкцію приміщення майбутнього емердженсу з палатами для тимчасового перебування хворих, а також оснащення цього структурного підрозділу медичним обладнанням.

— У вас тут на кожному кроці можна побачити, як ведуться ремонтні роботи. Що зараз відбувається?

— Реконструюємо операційний блок у хірургічному відділенні за рахунок коштів транскордонного проекту «Підвищення якості медичних послуг щодо малоінвазивних процедур у прикордонному регіоні Румунія — Україна» в рамках Спільної операційної програми «Румунія — Україна». Тут буде обладнаний сучасний центр ендоскопічної хірургії.

Також триває капітальний ремонт у структурному підрозділі анестезіології, інтенсивної терапії та політравми, де буде встановлено кисневий генератор та сучасну панельну систему розводки медичних газів, котра нині в нашій області є тільки у перинатальному центрі. Для лікарні більше не доведеться закуповувати кисень. Матимемо власний.

Зараз же встановлено потужну систему киснепостачання. Проведено прокладання магістралей та подачу кисню в інфекційному та пульмонологічному відділеннях, де лікуються хворі на COVID-19, а також до всіх відділень хірургічного профілю, а їх у лікарні переважна більшість. Встановлено газифікатор на три тонни, що дало змогу зробити запас кисню. Коли ж буде встановлено кисневий генератор, наявні газифікатор і кріоциліндри, від яких нині подається кисень, стануть його резервним джерелом. Для порівняння відзначу, що на початку 2020 року в нашій лікарні налічувалось лише 20 точок доступу до кисню, і ті у відділенні реанімації.

— А яка ситуація із закупівлею сучасного обладнання, це друга після професіоналізму лікарів умова надання якісної медичної допомоги?

— Щодо забезпечення новим сучасним медобладнанням, то у 2020-му лікарня побила рекорд, мабуть, щонайменше років за 20. Адже тут справді зробили чималий прорив. Зокрема, придбали найсучаснішу тест-систему, американського виробництва, для визначення антитіл IgG та IgM до коронавірусу SARS-CoV-2 у сироватці чи плазмі крові. А також для проведення досліджень на наявність антитіл до кору, краснухи, вимірювання рівня гормонів щитоподібної залози, визначення онкологічних маркерів, діагностики вірусних гепатитів В і С. Придбали газовий аналізатор, наркозно-дихальну апаратуру, яка необхідна для проведення оперативних втручань. Також купили надсучасний апарат ШВЛ — HAMILTON-C3 за кошти транскордонного проекту «Поліпшення інфраструктури медицини в Чернівецькій області — найкраще рішення проти COVID-19» у рамках Програми солідарності «Вишеград 4», яка здійснювалась за фінансової підтримки Словацької Республіки. І цей проект лікарня реалізувала самостійно, без співфінансування з місцевого бюджету. Він є першим транскордонним проектом обласної лікарні, що дав старт позитивній грандовій історії лікарні. Це неоціненно для подальшого залучення транскордонних інвестицій.

Як відзначили наші реаніматологи, придбаний апарат ШВЛ HAMILTON-C3 включає в себе ASV — адаптативний режим вентиляції, що дає можливість автоматично визначити тиск кисню при вдиханні, частоту дихання, тривалість вдиху-видиху. Ще декілька надсучасних апаратів ШВЛ отримали від благодійників.

Далі розжилися аргоно-плазмовим коагулятором з електрохірургічним блоком, закупленим за рахунок спонсорської допомоги. А також сучасною ендоскопічною відеосистемою з дуоденоскопом та терапевтичним гастроскопом, яка була придбана у ході реалізації вже іншого транскордонного проекту «Підвищення якості медичних послуг щодо малоінвазивних процедур у прикордонному регіоні Румунія — Україна».

Завдяки цьому обладнанню в ОКЛ стануть доступні такі оперативні втручання, як інтервенційна ендоскопія з можливістю ендоскопічних операційних втручань на жовчних протоках, ендоскопічний гемостаз при шлунково-кишкових кровотечах, ендоскопічні втручання при спазмі м’язової оболонки стравоходу чи недостатньому його розширенні при ковтанні їжі та стенозі виходу зі шлунка. А також різного виду видалення поліпів: шлунка, тонкої та товстої кишки. Крім того, ендоскопічне склерозування варикозного розширення вен стравоходу та багато інших оперативних втручань.

— Тобто, ви розв’язали проблему не лише централізованого забезпечення киснем важких хворих?

— Кисневі концентратори для лікарні придбали за рахунок державних коштів. Ще вони надійшли як гуманітарна та благодійна допомога разом з апаратами ШВЛ.

Великою удачею стало надбання надсучасного комп’ютерного томографа, японського виробництва фірми «Canon» Aguilion Prime SP 160-зрізового. Такого обладнання нема більше ніде у Західній Україні. Апарат також придбаний у рамках реалізації проекту Президента «Велике будівництво». Крім того, у рамках цього ж державного проекту, очікуємо на поставку МРТ та ангіографа. Раніше й мріяти не могли про таке обладнання.

А у березні лікарня отримає ще й нове сучасне рентген-обладнання.

— У місцевій пресі широко інформували про перші операції на серці, які освоюють ваші хірурги.

— Зверніть увагу, що це було впроваджено під час пандемії і стало для лікарні історичною подією. Операції на відкритому серці зі штучним кровообігом у нас в області раніше не проводили.

Оперативні втручання пройшли успішно, пацієнти повернулися до повноцінного життя. Це результат злагодженої співпраці між керівниками Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова, Чернівецької обласної лікарні та Департаменту охорони здоров’я. Це початок поглибленої кардіохірургії на Буковині. Вже прооперовано п’ятьох пацієнтів на відкритому серці зі штучним кровообігом.

21 грудня в обласній лікарні також було успішно проведено ендоскопічну реконструкцію мітрального клапана з використанням відеокамери через лінійний розмір до 4 см. Це рідкісне високотехнологічне оперативне втручання, яке досі здійснювали тільки в умовах медичних установ Києва. Зараз Чернівецька обласна лікарня ще й включена до пілотного проекту щодо розвитку оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2020 року №1367.
Тож ОКЛ — єдиний заклад охорони здоров’я на Буковині, де у 2021 році почнуть розвивати трансплантацію органів у рамках загальнонаціонального проекту.

Розвиваємо й інші напрями, наприкінці 2020 року в обласній лікарні запрацював неврологічний структурний підрозділ. За програмою медичних гарантій для психіатричних лікарень передбачено лише пакет медичних послуг з надання психіатричної допомоги. Відтак, для того щоб врятувати відділення неврології від закриття, було прийнято рішення вивести його зі структури Чернівецької психіатричної лікарні і відкрити на базі Чернівецької обласної клінічної лікарні. У такий спосіб вдалося продовжити надання вкрай необхідної неврологічної допомоги населенню та зберегти цінні медичні кадри.

Бо через зміни принципу забезпечення медичних закладів коштами у Чернівецької психіатричної лікарні виникли труднощі з фінансуванням. Зараз наше відділення має 30 ліжок, і станом на 22 січня нинішнього року там вже пройшли лікування 59 пацієнтів.

— Тішить те, що ваш медичний заклад набирає не тільки авторитету, а й швидко модернізується, стає сучаснішим та багатопрофільнішим. Саме у вашій лікарні фахівці врятували від коронавірусу разом з тисячами буковинців і багатьох моїх знайомих та друзів. Вони всі вам вдячні за це.

— Це заслуга усього нашого колективу. Що я вам скажу, незважаючи на шалені виклики, із війни з коронавірусом українська медицина вийде сильнішою та озброєнішою.

До слова

Лише у 2020 році медиків обласної лікарні було нагороджено різними відзнаками. Деяким присвоєно звання заслужених. Сергій Цинтар нагороджений почесною відзнакою Чернівецької обласної державної адміністрації «Вдячна Буковина», нагороджено Орденом «За мужність та професіоналізм» та відзнакою «За міжнародне співробітництво» Української секції міжнародної поліцейської асоціації. А ще вручено відзнаку «За заслуги перед Буковиною».

Фото надано автором.