Замість міфів про фінансово-економічний стан країни, які поширюють представники опозиції, потрібно аналізувати конкретні економічні показники, зокрема, результати діяльності у 2020 році, які свідчать, що Україна зберегла макрофінансову стабільність. Таку думку під час учорашнього брифінгу висловив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (на знімку).

«Ми маємо стійкість інфляційну, курсову, а також стійкість банківського сектору. Падіння реального ВВП в Україні є набагато меншим, ніж у наших сусідів, а також у розвинутих країнах світу», — сказав він, зауваживши, що в Україні падіння ВВП очікується на рівні 4,2—4,4 відсотка, тоді як МВФ пророкував падіння на рівні 8 відсотків. Водночас Д. Гетманцев звернув увагу, що в країнах Євросоюзу падіння економіки в середньому становить 6,4 відсотка (в Чехії — 6,8, Румунії — 5,3, Угорщині — 5,7, Словаччині — 6,3 відсотка).

«Тож попри міфи, які розповідають про економічний стан нашої держави, ми пройшли цю кризу набагато краще, ніж попередні.

Наприклад, у 2009 році ми впали найбільше з усіх країн світу — на 14,8 відсотка, у 2014—2015 роках — на 15,8 відсотка», — поінформував голова комітету.

Д. Гетманцев звернув увагу, що у 2020 році в Україні спостерігалася найменша інфляція за всю історію незалежності — 2,7 відсотка. Також була безпрецедентно низькою облікова ставка Нацбанку на рівні 6 відсотків, та, як наслідок, падіння ставок за кредитами для бізнесу із 15 у 2019 році до 8,4 відсотка в грудні 2020 року (загальна кредитна ставка із 17,6 у 2019-му зменшилася до 10,4 відсотка у 2020-му). Унаслідок цієї макрофінансової стабільності депозити в банках збільшилися на 200 мільярдів гривень.

Крім того, після підвищення до 6 тисяч гривень Україна має вищу мінімальну зарплату, ніж у Молдові, Російській Федерації та Білорусі. Мінімальну пенсію, попри кризу, протягом року підвищено на 400 гривень. «Реальні доходи населення зросли на 2,2 відсотка. Це, безперечно, мало. Але під час інших криз, які спіткали нашу державу протягом новітньої історії, доходи падали катастрофічно», — наголосив парламентарій, звернувши увагу, що надію на майбутнє дає поки що хай невелике, але збільшення промислового виробництва. «У грудні 2020 року до грудня 2019-го воно збільшилося на 4,8 відсотка, хоча загалом по минулому року промислове виробництво впало», — зауважив він, звернувши увагу, що збільшення у 2020 році фізичних осіб — підприємців на понад 20 тисяч свідчить про розвиток малого бізнесу.

«Ми переконані в тому, що 2021-й повинен стати роком розвитку нашої держави», — сказав Д. Гетманцев, зауваживши, що для цього, зокрема, потрібно виправити прорахунки на ринку алкоголю, які виливаються у 10—12 мільярдів гривень бюджетних втрат.

Друга проблема, яку найближчим часом потрібно розв’язати, — це недоотримання держбюджетом до 50 мільярдів на рік митних надходжень.

Зачепивши питання, які парламент планує розглянути цього тижня, Д. Гетманцев зазначив, що одним із них є законопроект про туризм. «Чинний закон про туризм уже й так застарів, та оскільки туристична галузь є однією із тих, які найважче переживають пов’язані з коронакризою обмеження, то їй необхідна підтримка і, з одного боку, певна лібералізація, а з другого — недопущення створення фінансових пірамід недобросовісними туристичними операторами. Пам’ятаючи про гучні банкрутства в минулому, ми не маємо права допустити їх у майбутньому», — сказав голова комітету, зазначивши, що саме на таке спрямований цей законопроект.

Ще один законопроект стосується підтримки підприємств легкої промисловості. «Цей документ, по-перше, пов’язаний із встановленням знижених митних ставок на сировину, яка потрібна нашим промисловцям, щоб виробляти в Україні кінцеву продукцію. І, по-друге, йдеться про підвищення митних ставок до максимально допустимих відповідно до наших міжнародних зобов’язань на продукцію, яка є конкурентною для нашої легкої промисловості», — повідомив народний депутат.

Коментуючи відсутність позитивних результатів під час переговорів із місією Міжнародного валютного фонду щодо виділення чергового кредитного траншу, Д. Гетманцев визнав, що цей результат є негативним, оскільки пройти 2021 рік без чергового траншу МВФ буде значно важче. «Радіти з такого результату таких довготривалих і довгоочікуваних перемовин ми не можемо. Безперечно, цей результат є негативним, тут немає про що говорити. З другого боку, ми повинні розуміти, що співпраця з будь-яким міжнародним партнером є можливою, коли це відповідає інтересам обох сторін. У цих переговорах ми повинні знайти правильний баланс, щоб не перетнути червоні лінії ані нашого суверенітету, ані інтересів українців. З огляду на зазначене, сторони визнали, що потребують більше консультацій та більше часу, щоб дійти згоди», — сказав він, висловивши переконання, що співпрацю з МВФ буде продовжено.

Водночас голова комітету висловив думку, що катастрофи через неотримання чергового траншу МВФ не буде.

«У нас є відповідні ресурси та фінансові можливості, тому буде виконано всі бюджетні зобов’язання, зберігатиметься фінансова та валютна стабільність», — сказав Д. Гетманцев, відмовившись, однак, уточнити, про які червоні лінії під час переговорів з МВФ ідеться.

Скріншот відео Телеканала «Рада».