На знімку: На пропозицію Голови Верховної Ради України народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто віддав життя під час тих трагічних подій.
Верховна Рада ухвалила Заяву у зв’язку з сьомою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності (№ 2739). У першому читанні та в цілому її підтримали 295 народних депутатів: «Слуга народу» — 200, «ЄС» — 24, «Батьківщина» — 20, «За майбутнє» — 12, «Голос» — 15, «Довіра» — 16, позафракційні — 8.
Представляючи цю постанову з парламентської трибуни, Олександра Устінова («Голос») закликала приєднатися до неї колег, які є учасниками Революції Гідності, хто підтримує події на Майдані та вважає Революцію Гідності історичною подією.
«Ця постанова, — заявила вона, — у першу чергу про справедливість, про нашу історію. Сьогодні ми можемо зробити історичний крок і визнати, що Революція Гідності була історичною подією. Що ми, парламентарії, засуджуємо діяльність окремих працівників підрозділу «Беркут» і поліціянтів, які вбивали людей. Ми вимагаємо довести до логічного кінця і в судах визнати, що діяння, які робили ці люди та керівники держави, були протиправними». Ця постанова про справедливість, зауважила О. Устінова, ще й тому, що 20 сімей учасників Революції Гідності та Героїв Небесної Сотні не дочекалися цієї справедливості. «Вони померли, чекаючи на неї, щоб їхніх дітей визнали героями, а не переворотниками, як це намагаються довести портнови через свої суди. Тому ми сьогодні маємо дати консолідовану відповідь і проголосувати за те, що Майдан, Революція Гідності були історичною подією».
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив хвилину мовчання в пам’ять про всіх, хто віддав життя під час трагічних подій, які відбулися в 2014 році.
Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв («СН») зауважив, що ще рік тому комітет розглянув та підтримав цю постанову. Цього року 15 лютого з метою уточнення деяких положень комітет знову розглянув цей проект постанови і підтримав. «У зв’язку з тим, що минув рік від попереднього розгляду постанови, ми пропонуємо замінити шосту річницю на сьому, а також, не змінюючи суті законопроекту, внести декілька правок техніко-юридичного характеру», — сказав він. Комітет рекомендував парламенту підтримати постанову за основу та в цілому.
«Переважна більшість людей, які знаходяться тут, ніколи б не опинилися в цьому залі, якби не кров Героїв Небесної Сотні. Я прошу не забувати про це нікого, хто зобов’язаний своєю політичною кар’єрою Майдану, а також і тих, хто досі не має совісті і називає ті події державним переворотом», — звернувся народний депутат до своїх колег.
Під час виголошення заяв на початку ранкового засідання Максим Бужанський («СН») закликав не голосувати за цю постанову. Мовляв, вона відображає точку зору лише частини українців, інші ж вважають Майдан державним переворотом. Щоправда, цей виступ супроводжувався у сесійній залі вигуками «Ганьба» і спричинив шквал обурення.
Свою позицію під час обговорення постанови висловила і заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк. Нагадавши, що саме вона була ініціатором її розгляду на Погоджувальній раді, обраниця подякувала комітету та його керівникові за винесення цієї постанови в сесійний зал. «Ця постанова — реальна крапка в історичній справедливості. Це пам’ять...» — наголосила вона і додала, що треба пам’ятати і завдячувати тим людям, які загинули за те, щоб сьогодні депутати могли бути тут і працювати на благо людей. «Відверто кажучи, це лакмусовий папірець — ми за європейську справедливість чи ми й далі хочемо бовтатися в тому болоті, який нині пропонується в цій залі з виступами», — наголосила Олена Кондратюк, зауваживши, що для неї це особистий біль, бо у 2014 році вона допомагала майданівцям і добре пам’ятає ті події та очі поранених.
У першому читанні Верховна Рада підтримала також проект закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв’язку із здійсненням спеціального досудового розслідування» (№ 2164). Цей законопроект, за словами автора проекту Владлена Неклюдова, розроблено з метою невідворотності покарання осіб, які вчинили злочини та з метою уникнення кримінальної відповідальності виїхали чи перебувають в інших країнах, зокрема в країні-агресорці або на тимчасово окупованих територіях України. Він зауважив також, що у чинному Кримінально-процесуальному кодексі спеціальне досудове розслідування має прив’язку до оголошення особи в міжнародний розшук, що, у свою чергу, робить органи досудового розслідування, прокурора залежними від того, чи виставить Інтерпол так звану червону картку. «По факту, суди, як правило, відмовляють у задоволенні клопотань у здійсненні спеціального досудового розслідування чи судового провадження, а винні особи продовжують уникати справедливого покарання. Настав час покласти цьому край», — наголосив В. Неклюдов, додавши, що законопроект передбачає дві підстави для розшуку підозрюваного. Перша, якщо місце знаходження підозрюваного не відомо. Друга, якщо він ухиляється від явки на виклик слідчого прокурора, слідчого судді суду за умови його належного повідомлення про такий виклик та існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний виїхав або перебуває в іншій країні.
Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський закликав підтримати проект у першому читанні, щоб до другого доопрацювати запобіжники, які повинні бути у цьому законопроекті. «Але маємо продемонструвати, що невідворотність покарання має значення в нашій країні», — сказав він.
Водночас Верховна Рада не підтримала («за» 159) постанову «Щодо висновку Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України про висловлювання народного депутата України Сергія Рудика на пленарному засіданні Верховної Ради України 28 січня 2021 року».
Народні депутати включили до порядку денного два законопроекти «Про внесення зміни до підпункту 7 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» щодо продовження строку завершення підготовки кандидатів та докторів наук» (№ 4667) та альтернативний до нього «Про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів» (№ 4667-1). За результатами обговорення, у першому читанні було ухвалено законопроект № 4667-1 авторства групи народних депутатів, зокрема Сергія Бабака та Ольги Коваль. Проект передбачає упорядкування рівнів освіти, правове регламентування атестації здобувачів вищої освіти. А також процедури присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.
На знімку: Ольга Коваль, Володимир Гевко.
У першому читанні було ухвалено також проект закону «Про внесення змін до статті 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» щодо регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» (№ 4259).
Розглянувши два альтернативні законопроекти «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо термінів встановлення лічильників споживачам природного газу» (№№ 4248, 4248-1), народні депутати за основу підтримали законопроект № 4248-1, який продовжує кінцевий термін встановлення індивідуальних лічильників для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується, зокрема для приготування їжі, до 01.01.2023 року. Водночас термін підготовки проекту до другого читання було скорочено вдвічі.
Водночас серед двох альтернативних проектів «Про приватну детективну діяльність» (№№ 3010, 3010-1) Верховна Рада підтримала основний законопроект № 3010 у першому читанні — 334 «за». За основу було ухвалено й законопроект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо особливостей складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно недодержання встановлених законом строків (термінів) надання відповіді на звернення або запит народного депутата України» (№ 3503).
Справжня дискусія розгорнулась навколо законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України» (№ 3683). Цим урядовим проектом, зокрема, вносяться зміни до низки законів, у тому числі й до Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Саме наявність цієї норми змусила представників «ЄС», «Батьківщини» та «Голосу» заявити, що вони не підтримуватимуть законопроект, поки ця норма там наявна. До того ж була попередня домовленість, що її приберуть ще на стадії першого читання. Не переконали народних депутатів і запевнення, що це буде зроблено під час доопрацювання до другого читання.
Лише 206 обранців підтримали законопроект у першому читанні, а за рішенням 245 депутатів документ було спрямовано на повторне перше читання.
За основу цього дня було підтримано також проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (№ 4184).
Із днем народження цього дня вітали Роберта Горвата («Довіра»), Юлію Льовочкіну («ОПЗЖ»), Ігоря Марчука («СН») та Володимира Тимофійчука («СН»).
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
