Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова.
Вадим Івченко, Альона Шкрум, Лариса Білозір.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Відкривши засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков надав слово Генеральному прокурору Ірині Венедіктовій для звіту за 2020 рік. «Майже рік тому, стоячи за цією трибуною, я взяла на себе обов’язок відновити потужну державну інституцію, спроможну забезпечити високу якість реалізації конституційних функцій та ефективну координацію діяльності органів у сфері протидії злочинності», — сказала Генпрокурор, наголосивши, що нині вона готова відзвітувати про фактичне завершення реформи органів прокуратури.
«Із 2 січня 2020 року розпочав роботу Офіс Генпрокурора, з 11 вересня — обласні прокуратури. Найближчим часом розпочнуть свою роботу окружні прокуратури, і на цьому ми остаточно завершимо реформу органів прокуратури», — повідомила І. Венедіктова, констатувавши, що загалом атестацію успішно пройшли 7 157 прокурорів із 11 166 осіб, що становить 64 відсотки.
Проведена реформа допомогла значно активізувати діяльність органів прокуратури щодо утвердження верховенства права, законності та правопорядку, зазначила Генпрокурор. Зокрема, торік за процесуального керівництва органів прокуратури розслідували майже два мільйони кримінальних проваджень, а до суду скеровано майже 119 тисяч проваджень, тобто майже 500 щодня. «За участі прокурорів судами розглянуто 113,2 тисячі кримінальних проваджень, або 450 щодня. До реального позбавлення волі засуджено понад 14 тисяч осіб», — сказала І. Венедіктова. Як приклад Генпрокурор навела ситуацію із притягненням до відповідальності осіб, причетних до нападу на активістку Катерину Гандзюк. Вона нагадала, що раніше, попри встановлення та затримання п’яти виконавців цього злочину, його замовникам і організаторам тривалий час вдавалося уникати відповідальності. «Лише у червні минулого року ухвалено рішення про обрання запобіжного заходу колишньому голові Херсонської облради Владиславу Мангеру. На підставі зібраних доказів В. Мангеру та помічнику депутата облради О. Левіну висунуто звинувачення у замовленні та організації нападу на Катерину Гандзюк.
Обвинувальний акт щодо них скеровано до суду», — повідомила Генпрокурор, додавши, що також 16 жовтня 2020 року за приховування цього злочину вже засуджено колишнього помічника народного депутата Ігоря Павловського.
У контексті триваючої тимчасової російської окупації Криму та агресії на Донбасі І. Венедіктова зазначила, що на міжнародному рівні налагоджено пряму комунікацію з офісом прокурора Міжнародного кримінального суду, до якого передано 15 повідомлень про вчинення представниками окупаційних адміністрацій та збройними формуваннями РФ воєнних злочинів. «Наприкінці минулого року від прокурора Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда ми отримали очікуване підтвердження, що в окупованих Криму та на Донбасі мають місце воєнні злочини і що це є юрисдикцією Гаазького трибуналу», — зазначила вона, додавши, що минулого року до суду направлено майже 800 кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, та що уже засуджено 464 особи.
Ще один напрям діяльності Офісу Генпрокурора стосується організації процесуального процесу досудового розслідування таких злочинів міждержавного характеру, як збиття над окупованою частиною України малайзійського «Боїнга» та загибель 298 осіб. «Із вересня 2020 року в суді Гааги триває слухання стосовно чотирьох обвинувачених у причетності до цих трагічних подій», — зазначила І. Венедіктова. Однією із важливих конституційних функцій Генпрокурор назвала представництво інтересів держави в суді. «Торік на захист інтересів держави подано позовів на суму майже вдвічі більшу, ніж у 2019 році, — на 41,1 мільярда гривень. Судами задоволено позови та добровільно відшкодовано відповідачами понад 23 мільярди гривень», — повідомила вона. Значно активізовано представницьку діяльність у бюджетній сфері та подано позовів на 4,3 мільярда гривень, що у п’ять разів більше, ніж у 2019 році. Із них мільярд — за результатами виявлених порушень при використанні бюджетних коштів на будівництво та ремонт автомобільних доріг. «Підтримуючи обвинувачення в судовому розгляді кримінальних проваджень та реалізуючи представницькі функції, нині прокурори обстоюють у судах інтереси держави загалом на суму 167 мільярдів гривень», — наголосила І. Венедіктова, додавши, що в рамках міжнародного співробітництва в іноземних юрисдикціях накладено арешти на кошти колишніх високопосадовців на суму 519 мільйонів доларів та 4 мільйони євро. «Ми вживаємо усіх можливих заходів для повернення вказаних коштів в Україну», — запевнила вона.
Ще одна болюча проблема, яку прокоментувала І. Венедіктова, — це завершення розслідування та покарання винних у справах Майдану. «Обов’язок органів прокуратури — дати нарешті вичерпну відповідь на запитання, хто причетний до трагічних подій на Майдані, і ми над цим безперервно працюємо», — запевнила Генпрокурор, наголосивши, що торік було значно активізовано слідство та втричі зросла кількість осіб, яким повідомлено про підозру. Серед них — 24 працівники органів внутрішніх справ, три прокурори, п’ять суддів та десять цивільних осіб. Також утричі збільшилася кількість направлених до суду обвинувальних актів та забезпечено підтримання публічного обвинувачення у сотні судових справ Майдану з обвинуваченням майже 200 осіб.
Серед перспектив на цей рік І. Венедіктова назвала завершення судового розгляду в суді першої інстанції справи розстрілів мирних протестувальників на вулиці Інститутській.
Генпрокурор також відповіла на запитання народних депутатів щодо розслідування справ про кнопкодавство у Верховній Раді, вбивства Шеремета та Бузини, виконання рішення суду щодо припинення переслідування телеканала «Прямий», розслідування фактів злочинної діяльності керівництва НАК «Нафтогаз України» та справи «Роттердам+».
Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський повідомив, що члени комітету під час засідання заслухали звіт Генпрокурора та прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді взяти його до відома. Відзначивши, що
Офіс Генпрокурора активізував роботу із протидії корупційним правопорушенням, Д. Монастирський висловив сподівання, що кількість відправлених до суду обвинувальних актів відповідатиме кількості обвинувальних вироків. «Це випробовування не тільки для правоохоронної, а й для судової системи, яка, на жаль, переживає не найкращі роки», — зауважив він.
Після завершення оголошеної за заявою двох фракцій перерви народні депутати розпочали розгляд питання про призначення судді Конституційного Суду України. Заступник голови Комітету з питань правової політики Валерій Божик повідомив, що на сьогодні вакантною є одна посада судді Конституційного Суду із трьох, які належать до квоти Верховної Ради. На посаду судді Конституційного Суду фракціями та депутатськими групами було запропоновано чотири кандидатури: Віктора Кичуна (від фракції «Слуга народу»), Юрія Павленка (від фракції «ОПЗЖ»), Ольгу Боднар-Петровську (від фракції «Батьківщина») та Руслана Сидоровича (від фракції «Голос»). За наслідками обговорення найбільшу кількість голосів здобув В. Кичун — його кандидатуру підтримав 241 народний депутат. «Ми призначили суддю Конституційного Суду Кичуна Віктора Івановича. Прошу профільний комітет разом із апаратом оформити постанову за наслідками прийнятого рішення», — зазначив глава парламенту.
Парламентарії ухвалили проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду та виховання, реалізації права дитини на сімейне виховання та усиновлення, розвитку (модернізації) соціальних послуг (№ 5006). Доповідач, народний депутат Павло Сушко, наголосив, що вже четвертий рік триває реформа децентралізації, на яку Україна отримала 350 мільйонів доларів позики від Світового банку та на яку було витрачено великі державні субвенції. «Реформа була направлена на те, щоб ми забезпечили для дітей найкращі умови, але під виглядом цієї реформи, замість реформування дитбудинків, розвитку соціальних послуг та інклюзії, масово знищуються спеціальні школи для дітей з важкими нозологіями», — сказав він, наголосивши, що, як наслідок, малі дитячі будинки так і не створено, будинки дитини не трансформовано у центри медичної реабілітації та паліативної допомоги, не створено у достатній кількості патронатних та прийомних сімей, соціальні послуги та інклюзія розвиваються повільно. «Звичайно, для демонстрації результатів простіше закрити спеціальні школи для дітей із особливими потребами та повернути дітей батькам. От і вся реформа», — наголосив П. Сушко, зауваживши, що ТСК має встановити факти та причини порушення прав дітей, проаналізувати діяльність профільного міністерства, провести аудит проектів та ініціювати притягнення винних до відповідальності. Створення ТСК підтримали 352 народні депутати.
За основу 259 голосами прийнято проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування яких є транспортні засоби, № 4643-д). Заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Ковальчук зазначив, що проблеми розмитнення автомобілів уже давно турбують наших громадян, однак запропоновані раніше законодавчі ініціативи не вирішували це питання комплексно. «Саме тому було розроблено законопроект № 4643-д, яким пропонується доповнити перехідні положення Податкового кодексу нормами, за якими протягом 180 днів митне оформлення транспортних засобів (але не більше одного транспортного засобу на одну особу, які були завезені на митну територію України до 31 грудня 2020 року) здійснюватиметься за новою формулою, яка залежатиме не від вартості автомобіля, а від об’єму та типу двигуна транспортного засобу», — сказав О. Ковальчук, звернувши увагу, що дія цього законопроекту не поширюватиметься на авто, які не відповідають екологічним нормам Євро-2 або походять з країни-агресора чи з тимчасово окупованих територій.
Також у першому читанні ухвалено пов’язаний із попереднім законопроект про внесення змін до Митного кодексу (щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України, № 4644-д).
Насамкінець парламентарії підтримали у першому читанні законопроекти: про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока, № 4649); про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (№ 3205-2). Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротської Конвенції) (№ 3055).
Із днем народження вітали народного депутата Софію Федину.
