Моніторинг ефективності законодавства є невід’ємним елементом нової філософії у формуванні правової політики, наголошують організатори заходу, серед яких EU Project «Pravo-Justice» та проект, який фінансується Європейським Союзом, «Прямуємо разом». У презентації взяли участь представники законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.
«Нині в Україні діє набагато більше, ніж один мільйон нормативно-правових актів, — наголосив Р. Стефанчук під час презентації моніторингу. — Ми проживаємо у вселенському правовому хаосі. Тому коли йдуть кпини на адресу судової влади про прийняття неправомірних рішень, то парламент має розділити відповідальність за це. Тільки якість законодавства та інших нормативно-правових актів є запобіжником номер один від того, що їх застосовуватимуть неправильно чи зловживатимуть ними».
Перший заступник глави парламенту проаналізував усю діяльність Верховної Ради, починаючи з першого і аж до дев’ятого скликання, й помітив, що майже 90 відсотків проектів нормативно-правових актів, які проходять через парламент, — це зміни і доповнення до чинних документів. У цивілізованому правовому суспільстві це абсолютно ненормально, запевнив Р. Сте-фанчук. «Ми не продукуємо нові моделі та концепції відносин, а займаємося питаннями, які стосуються умовного покращення, — каже він. — Та чи приводить це до покращення? Законодавство — це єдина сфера, де кількість ніколи не переходить у якість. Тому завдання, яке ставить перед собою парламент та інші суб’єкти правотворення та правозастосування, має бути одне — змінити концептуальний підхід до правотворчої діяльності. Інакше ми й далі продукуватимемо велику кількість нормативно-правових актів — взаємосуперечливих, дублюючих, які створюють конкуренцію та прогалини в законодавстві й не забезпечують основного — якості законодавства».
Народні депутати вже ініціювали низку питань, пов’язаних із налагодженням суб’єктного підходу до правозастосування, наголосив Р. Стефанчук. Зокрема, прийнято законопроект, який стосується кнопкодавства. За ним уже відкрито першу справу — народному депутату вручено за нею підозру. Водночас парламентарій акцентував на тому, що народні обранці мають відсікти старий законодавчий масив, який давно вже не діє. «Ми внесли законопроект про дерадянізацію законодавства України, — зауважив у цьому контексті Р. Стефанчук. — Фактично, виводимо із правового поля України понад тисячу законодавчих та інших актів парламенту, які не застосовуються і не мають впливу, але все ще залишаються.
Будемо просити Кабмін провести аналогічну роботу на своєму рівні. За моїми попередніми підрахунками, понад сім тисяч підзаконних нормативно-правових актів «висять» у законодавчому полі нашої країни без відповідного застосування».
«Ми маємо запропонувати нові правила гри для правотворення, — наголосив Р. Стефанчук. — Це такий само вид діяльності, як і будь-який інший. Він має етап планування, і ми запропонували зміни до Регламенту, якими зобов’язали щороку творити план законопроектної роботи». Цього року такий план формувався вже на абсолютно новій основі — із залученням трьох суб’єктів законодавчої діяльності, які формують державну політику у відповідному на-
прямі. Так, народні депутати «спланувалися» на один рік, а тепер працюють над середньостроковим плануванням на подальші три роки. Окрім того, понад два десятки днів, які Р. Стефанчук провів у ізоляції через COVID-19, він працював над проектом закону про засади правотворчої діяльності. Нині цей документ активно обговорюється з усіма політичними фракціями та групами.
Перший заступник глави парламенту подякував організаторам презентації, назвавши захід «комплексним підходом до правового моніторингу». У звіті Мін’юсту він особливо відзначив питання запровадження поступового електронного правосуддя, необхідності вдосконалення інституту спрощеного судового провадження, а також аспекти, пов’язані із проблемами зі зловживанням процесуальними правами. «Сподіваюся, що ми вийдемо на конкретні рішення, які детально розпишемо, і вони будуть втілені, — зауважив законотворець. — Наша присутність тут свідчить про те, що три гілки влади мають намір і політичну волю зробити якісні та нові правила правозастосування в Україні».
