Перший заступник Голови Веховної Ради України Руслан СТЕФАНЧУК.
Під час засідання.
На початку засідання із заявою виступила народний депутат Марія Мезенцева, яка запропонувала вшанувати хвилиною мовчання пам’ять загиблих під час мирної ходи у Харкові в лютому 2015 року громадян.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Верховна Рада під час позачергового пленарного засідання 267 голосами ухвалила в цілому закон про внесення змін до деяких законів України (щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби з пропозиціями Президента України від 18 лютого 2021 року, № 4531).
Відкривши позачергове пленарне засідання, глава парламенту Дмитро Разумков повідомив, що воно проводиться у зв’язку з вимогою Президента та відповідно до частини восьмої статті 19 Регламенту Верховної Ради.
Представник Президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук наголосив, що глава держави підтримує всі основні положення законопроекту № 4531, зокрема, щодо відновлення конкурсів на державну службу, які були тимчасово припинені на період дії карантину, а також скасування додаткових підстав для так званих політичних звільнень держслужбовців. Водночас, за його словами, прийнятий Верховною Радою 16 лютого 2021 року Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» (№ 4531) не може бути підписаний главою держави, оскільки ним пропонується внести зміни до статті 9 Закону «Про центральні органи виконавчої влади», за якими, в разі чого, посада міністра є вакантною, забороняється покладення на першого заступника міністра та заступників міністра виконання обов’язків міністра, визначених відповідними пунктами статті 8 цього закону. Крім того, якщо посада міністра є вакантною понад 60 днів, теж забороняється покладення на першого заступника міністра, заступників міністра виконання обов’язків міністра. Також законом забороняється покладання обов’язків міністра на особу, кандидатура якої була відхилена Верховною Радою поточного скликання.
«У такий спосіб, на думку Президента, вбачається загроза в тому, що парламент може самоусунутися від виконання конституційних повноважень з призначення за поданням Прем’єр-міністра членів Кабінету Міністрів, допускаючи натомість у період, коли посада міністра є вакантною, покладення на першого заступника міністра та заступників міністра виконання ними лише окремих обов’язків за визначеними статтями. Неприйняття Верховною Радою протягом тривалого часу рішення про призначення міністра неминуче призведе до паралічу діяльності відповідного центрального органу виконавчої влади щодо формування та реалізації державної політики у визначеній сфері», — зазначив Р. Стефанчук, наголосивши, що пропонований законом підхід порушує конституційні засади формування та функціонування державної влади, за яким державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до законів України. Крім того, порушується положення, за яким органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також низка інших норм.
«Кабінет Міністрів є вищим органом в системі органів виконавчої влади, до складу якого входять Прем’єр-міністр, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єри та міністри. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду приписи Конституції України, які визначають обсяг і зміст повноважень Верховної Ради, можуть бути деталізовані лише на рівні законів України. Проте така деталізація не може призводити до викривлення приписів Конституції або виходити за її межі. Крім того, Конституційний Суд відзначає, що хоча органи законодавчої, виконавчої та судової влади є самостійними у своїй діяльності в межах наданих їм повноважень, проте стабільність конституційного ладу досягається чіткою системою їх взаємостримувань і противаг. Поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову передбачає їх тісну взаємодію», — наголосив Р. Стефанчук.
Крім того, Представник Президента у Верховній Раді звернув увагу, що поданий на підпис закон містить недоліки техніко-юридичного характеру. А саме — прикінцевими та перехідними положеннями запропоновано відтермінувати набрання чинності нормами, які в ньому відсутні. «Відтак, Президент не може погодитися із пропонованим законом підходом щодо визначення порядку організації діяльності міністерства у разі, коли посада міністра є вакантною, та пропонує: в абзаці другому підпункту 1 пункту 1 розділу I закону виключити такі речення: «Якщо посада міністра є вакантною, забороняється покладення на першого заступника міністра та заступників міністра виконання обов’язків міністра, визначених пунктами 5, 7, 8, 9, 12, 12 прим. частини другої статті 8 цього закону. Якщо посада міністра є вакантною більше 60 днів, забороняється покладення на першого заступника міністра, заступників міністра виконання обов’язків міністра, визначених пунктами 1 (крім очолювання міністерства), 2, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 12 прим., 14, 15, 21, 24, 27 частини другої статті 8 цього закону, а також пунктами 3, 6, 7, 8, 11, 12, 21 частини другої статті 18 цього закону. Забороняється покладання обов’язків міністра на особу, кандидатура якої на посаду відповідного міністра була відхилена Верховною Радою України поточного скликання», — повідомив Р. Стефанчук.
Співдоповідач, голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Корнієнко повідомив, що комітет за дорученням голови парламенту розглянув пропозиції Президента та рекомендував Верховній Раді прийняти всі пропозиції глави держави та прийняти закон в цілому.
Виступаючи далі від свого імені, О. Корнієнко зауважив, що ухвалення цього закону повністю проблему не вирішує. «Це проміжний захід, який дозволить, зокрема, розблокувати процеси у Міністерстві енергетики. Маємо відповідально підійти до розробки системного рішення щодо ситуації, коли міністр з якихось причин у відставці чи не призначений, а Верховна Рада у цей момент не може призначити іншого міністра», — сказав він, зауваживши, що механізми вирішення цього питання, зокрема, можуть передбачати рознесення повноважень, коли повноваження міністра частково виконуються Кабміном, а частково, наприклад Прем’єр-міністром. «Найближчим часом ми напрацюємо такі пропозиції і запропонуємо як зміни до закону про Кабінет Міністрів», — додав О. Корнієнко, підкресливши, що основною метою законопроекту № 4531 є відновлення конкурсів на державну службу та виключення статті щодо політичних звільнень.
Під час обговорення Віктор Бондар («За майбутнє») висловив думку, що існуюча в Україні система проведення псевдоконкурсів руйнує державну службу. «Треба скасовувати цю систему та дати можливість Президенту, парламенту, уряду прямо призначати керівників», — заявив він. Григорій Мамка зазначив, що фракція «ОПЗЖ» не підтримуватиме цей законопроект, оскільки його ключовою метою є скасування норми, якою забороняється покладання обов’язків міністра на особу, кандидатура якої на посаду відповідного міністра була відхилена Верховною Радою.
Юлія Тимошенко («Батьківщина») нагадала, що Верховна Рада двічі провалила голосування за кандидатуру Юрія Вітренка на посаду Першого віце-прем’єр-міністра, який, «за висновками державного аудиту, за п’ять років очолювання «Нафтогазу України» вивів з країни 225 мільярдів гривень за допомогою корупційних оборудок». «Верховна Рада його двічі не підтримала і тоді Президент вирішив внести законопроект, який дає можливість без узгодження з парламентом пожиттєво призначати його виконувачем обов’язків з повним спектром повноважень», — заявила Ю. Тимошенко, додавши, що «Батьківщина» за цей законопроект не голосуватиме, а в разі його ухвалення звернеться до Конституційного Суду.
Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та член фракції «Слуга народу» Дмитро Клочко зазначив, що є одним з ініціаторів законопроекту № 4531, метою якого є відновлення конкурсів на державну службу. «Ухвалюючи зміни до бюджету-2020 щодо припинення конкурсів, ми розглядали це як тимчасовий захід задля збереження життя і здоров’я як конкурсантів, так і тих, хто проводить ці конкурси. Але з огляду на тривалу дію карантину станом на 16 грудня 2020 року кількість вакантних посад держслужби категорії А становить 123 особи, категорії Б — понад чотири тисячі та категорії В — понад 12,5 тисячі», — сказав він, додавши, що також пропонований законопроект скасовує норму про можливість так званих політичних звільнень держслужбовців упродовж чотирьох місяців після призначення Прем’єр-міністра.
Ірина Геращенко («Європейська солідарність») зауважила, що з часу скасування конкурсів на державну службу було призначено багато непрофесійних, але лояльних людей. «Це викликало велике обурення опозиції, суспільства, а також наших європейських партнерів, бо реформа держслужби — це важлива складова інтеграції України до ЄС», — сказала вона, наголосивши, що скасування поправки, яка забороняє надавати повний функціонал міністра не підтриманому народними депутатами виконувачу обов’язків «множить на нуль» повноваження Верховної Ради у парламентсько-президентській республіці.
З днем народження вітали Ганну Бондар.
