Село Яринівка (перша згадка про нього датується 1696 роком) колишнього Березнівського району Рівненщини віднедавна входить до складу Малинської сільської територіальної громади, яку очолює Анатолій Дімітров (на знімку). Її та ще сусідню Малушку можна назвати обличчям громади: села охайні, доглянуті, навіть старенькі хати побілені — чепурні, на обійстях — порядок. Тож хто не проїжджає через ці поліські села жвавою трасою (вона пролягає через них), кажуть, що тут живуть господарі.

Від Яринівки до Рівного 50 кілометрів, до центру громади Малинська — 12. Сполучення прекрасне, бо село розміщене на трасі Городище — Рівне — Старокостянтинів, відтак маршрутки, автобуси курсують тут дуже часто. Крім того, до Малинська можна дістатися з Яринівки приміським дизель-потягом. Основний контингент пасажирів — це пільговики.

У Яринівці проживає 874 мешканця. Старостою тут багатодітний Ігор Харчук (на знімку). Він сам із місцевих, тож кожного знає в обличчя, як і проблеми земляків. Йому легко комунікувати з людьми. До старости вони приходять нині із субсидійними та іншими соціальними проблемами, оформленням земельних паїв та з інших питань.

— У Яринівці свого часу було КСП «Полісся», місцеві мешканці працювали тут. Тож отримали майнові та земельні паї. Земельні паї здають в оренду ТОВ «ЗахідАгропром», СФГ «Поляни», «Агрофонду», мають дивіденди, — розповідає Ігор Харчук. — Відтак земля не облогує, а обробляється агропідприємствами. Це є одним із джерел наповнення бюджету громади.

Староста назвав підприємства, які наповнюють бюджет Малинської громади, а також дають роботу місцевим мешканцям. Це ВВВ «Монтаж», приватне підприємство «Торфвуд», філія Рихальського заводу сухого молока, база Зірненського спиртзаводу, АЗС. Перші два підприємства допомагали в ліквідації наслідків недавніх снігопадів, за що Яринівський староста їм дуже вдячний. Вони та вже згадане ТОВ «ЗахідАгропром» надають спонсорську допомогу громаді, зокрема, солодкими подарунками для дітей, придбали холодильник для дитсадка...

Оскільки є робота у селі, то переважна більшість працездатних людей залишається працювати у своєму селі. Хоча проблема виїзду на заробітки за кордон актуальна і для Яринівки. Адже сім’ї потрібно годувати, утримувати. У селі з два десятка багатодітних сімей.

Найбільша за кількістю дітей сім’я Дмитра та Валентини Сьомаків — їх у подружжя восьмеро. Дітям тут дають лад, так само, як і Анатолій та Людмила Котелюх, Сергій та Ольга Сьомак, в яких по шестеро дітей. У Петра та Лариси Михайлових,

Віталія та Валентини Басюк — по п’ятеро діток.

У Яринівці є вся необхідна інфраструктура: філія опорного закладу «Малинський ліцей», дитсадок «Сонечко», фельдшерсько-акушерський пункт, відділення «Укрпошти», чотири приватні продовольчі магазини, один промисловий, заклад громадського харчування, автозаправна станція, Будинок культури, бібліотека. Є футбольне поле, а також окреме поле для занять міні-футболом, спортивні і дитячі майданчики, у школі працює спортзал.

У селі є великий меморіал Слави загиблим у роки Другої світової війни (на знімку), який доглядають учні школи.

— Слава Богу, всі вісімнадцять мешканців нашого села, які воювали на сході, повернулися додому, — каже староста Ігор Харчук. — Ми їх вшановуємо на свята, надаємо грошову допомогу.

— І не лише атовцям із Яринівки, а й усієї громади, — додає Малинський сільський голова Анатолій Дімітров. — Їх у нас сорок п’ять.

Велика увага у Яринівці приділяється благоустрою. 60 відсотків вулиць у селі асфальтовані, решта мають білощебеневе покриття. Вуличне освітлення є скрізь. Село розбудовується, з’являються нові вулиці, зокрема Сонячна, Незалежності. Але тут існує проблема, схожа з іншими населеними пунктами, — електрифікація нових масивів. Усе це дуже дорого, не по кишені пересічним мешканцям. Зазвичай вони кооперуються, а сільська рада може допомогти їм лише у виготовленні проектно-кошторисної документації.

По селу встановлені камери відеоспостереження, що дозволило зменшити рівень злочинності. Є у Малинської громади і дільничний офіцер поліції, капітан поліції Василь Коваль.

Яринівка свого часу оголосила конкурс на герб та прапор села. Депутати Яринівської сільської ради затвердили цю символіку села в 2017 році. — Тож з 2017 року наш населений пункт має власний герб і прапор, — каже Ігор Харчук, який багато знає про історію свого села. Староста розповів зокрема, про те, що у повісті О. Купріна «Олеся» згадано «Яринівський шлях».

А загалом у Яринівці живуть трудолюбиві люди. Обробляють землю, для чого мають 15 коней, із три десятка тракторів різних марок. Тримають живність, щоправда, зменшують поголів’я корів, бо молоко дешеве, а утримувати худобу з кожним роком все дорожче. Дехто із селян возить продавати молоко і молочні продукти на ринок у ближні міста Сарни та Костопіль. Улітку люди заробляють на заготівлі ягід.

— У нашій громаді село Яринівка має перспективу розвитку. Воно може зацікавити інвестора, оскільки має вигідне розташування на трасі державного значення, близько залізниця, є робочі ресурси, земля та інші чинники, — розповідає Малинський сільський голова. — Та й ті з інвесторів, що зайшли до нас раніше, розвиваються. Скажімо, ТОВ «ЗахідАгропром», який займається землеробством, створив агрополігон біля Яринівки, побудував на території нашої громади, у Малинську, елеватор.



На знімку: прапор Яринівки.

Фото надано Малинською сільрадою.