Вироби з часнику — пюре і паста, що їх пропонує ФГ «Агро Майстер».


Василь Гудзовський: «Першу продукцію — часникові пюре і пасту — уже відправили споживачеві у сусідню область».

Приблизно 200 тисяч тонн часнику вирощують щороку в нашій державі. Споживають тільки частину. Решта пропадає. Зайнятися переробкою гірких зубчиків вирішили у фермерському господарстві «Агро Майстер» на Вінниччині. Пропонують селянам вирощувати часник і продавати на переробку. Як це можна зробити і що саме виготовляють з часнику?

Дві тисячі тонн часнику готові закуповувати на переробку в «Агро Майстер». Така річна потужність технологічної лінії, обладнаної у містечку Липовець.

Приблизно 300—400 тонн зубчиків фермер вирощує самотужки на орендованих полях. Решту планує закуповувати в інших господарствах, а також у селян, дачників.

Нині обладнання працює у тестовому режимі. Виготовили першу продукцію — часникову пасту і пюре. Крім того, очищені зубчики розфасовують у вакуумні упаковки, пропонують у замороженому вигляді. Налагоджують контакти зі споживачами...

Площу збільшили у понад п’ять разів

— Вся країна пропахла китайським часником, — ділиться думками Василь Гудзовський, заступник керівника ФГ «Агро Майстер». — Соромно говорити, але це правда. Запитайте у директора будь-якого харчового підприємства: «Де закуповуєте часник?». У Китаї! Здебільшого завозять у вигляді порошку, його додають до ковбасних, інших м’ясних виробів, риби, хлібобулочної продукції. Хіба ж ми не можемо самі заробляти на такій культурі?..

Шість років тому Василь Гудзовський уперше посіяв часник на двогектарній площі. Тепер її збільшили у понад п’ять разів. Заробляти на такій культурі не вдавалося. Конкурувати з китайцями непросто. Вони мають можливість знижувати ціни, бо, певне, отримують дотації, наші фермери позбавлені цього. Мова про тих, хто вирощує часник. Досвідчений господарник вирішив продавати не тільки зубчики, а й продукцію з нього.

— Коли з часнику взяти все, що можливо, тоді з’явиться надія на прибуток, — розповідає підприємець. — Так я зацікавився переробкою. З’ясувалося, що у нас цим ніхто не займається. Не тільки в області. Не знайшов такого підприємства у державі. Кошти збирали, як кажуть, з миру по нитці. Левову частку становили кредити: частину грошей дали в обласному Фонді підтримки фермерства, їх доповнили позичкою одного з банків. Майже все придбане обладнання вітчизняне. Тільки частину закупили за межами держави, бо наша промисловість не виробляє. Лінію встановили у будівлі колишнього хлібозаводу в Липовці. Взяли приміщення у довгострокову оренду і обладнали цех з комплексної переробки часнику, тут же маємо склади.

Ковбаса смачніша з пастою, а не з порошком

— Знаю, що наша харчова промисловість закуповує у китайців переважно порошок з висушених зубчиків часнику, — продовжує Василь Гудзовський. — Ми пропонуємо ширший асортимент. Споживач одразу відчує у виробі, де порошок, а де паста чи пюре. На смак і на запах, звичайно. А це означає, що виріб буде кращої якості. У часниковому пюре чи пасті більше поживних речовин, ніж у порошку. Зберігається гострий смак і аромат свіжості. Сіль додаємо, щоб забезпечити тривале зберігання продукції та її поживні властивості.

Паст і пюре буде декілька видів. Нині над цим працюють технологи. На заводі також готують зубчики до тривалого зберігання у вакуумних упаковках та для заморожування.

— Маємо компаньйонів у Вінниці, на їхньому обладнанні здійснюється заморожування і вакуумна упаковка, — продовжує розповідь Гудзовський. — У технологічному режимі очищуємо, подрібнюємо зубчики, доставляємо, а вони доводять процес до завершення. У замороженому вигляді сировина може зберігатися до двох років. Плануємо налагодити сушіння для подальшої переробки на порошок.

— Наша область має потужну харчову промисловість, — каже Василь Гудзовський. — Утім, поки що жодне з місцевих підприємств не зацікавилося нашим асортиментом. Перших споживачів знайшли за межами регіону.

Співрозмовник уточнює, що продукція має сертифікат якості. Проходить подвійний контроль. Спершу досліджують сировину, а вже потім вироби з неї. Роблять це у державній сертифікованій лабораторії.

Даємо насіння — закуповуємо урожай

Зацікавити партнерів планують тим, що даватимуть насіння. Переважно двох сортів — «Любаша» і «Дюшес». Вони вітчизняної селекції. Співрозмовник каже, що сорти перевірені на їхніх полях. Важливо, що стійкі до посухи. Протягом останніх років вологи у ґрунті недостатньо. Зокрема, і на полях Липовецького району, де біля сіл Козинці і Пеньківка розташовані часникові площі. Такі сорти мало уражають шкідники, майже не бояться грибків. Нарешті мають тривалу лежкість, тобто гарно зберігаються.

— Наше господарство уже набуло досвіду вирощування насіннєвого матеріалу, — розповідає Василь Гудзовський. — Більше того, ми його не тільки вирощуємо, а й реалізуємо деяким господарствам. Щоб зацікавити у співпраці, забезпечуємо їх насінням за умови, що потім гарантовано закупимо вирощений урожай. Можемо укладати такі договори як з сільгосппідприємствами, так і з окремими господарями.

Щорічні втрати в країні часнику становлять десятки, а то й сотню тисяч тонн. «Якщо взяти до уваги, що будемо закуповувати кілограм часнику по 30 гривень, то виходить чимала сума, що її могли б отримати селяни чи господарства, — каже Василь Гудзовський. — Вартість нижча, ніж на ринку, це правда. Але ж ми готові брати великі партії. По-друге, не вимагаємо очищувати зібраний врожай. Цей процес здійснюватиметься на нашій технологічній лінії».

Вінницька область.

Фото надано автором.