Про це під час учорашнього Всеукраїнського форуму «Україна 30. Розвиток правосуддя» заявив Президент Володимир Зеленський.

За словами глави держави, впродовж останніх 30 років кожна українська влада гучно та амбітно обіцяла провести судову реформу, але, зрештою, передавала наступникам нереформовані, корумповані та неефективні суди. «Ми налаштовані розірвати це замкнене коло. Чесний і справедливий суд — це саме та частина моєї президентської програми, від якої значною мірою залежить виконання багатьох інших її частин», — сказав В. Зеленський, підкресливши, що без справедливого суду навіть найкращі антикорупційні органи втрачають сенс.

«На законодавчому рівні ми можемо запровадити найкращі умови для залучення інвестицій, але це не працюватиме, якщо інвестор не зможе захистити свої інвестиції саме тут, в українському суді. Крім того, успішна судова реформа в Україні є каталізатором нашої інтеграції в Європейський Союз та НАТО. І найголовніше: забезпечення громадянам права на чесний та незалежний суд є базовим принципом будь-якої демократичної держави», — наголосив Президент.

Окреслюючи основні проблеми та виклики, які стоять перед судовою системою, глава держави звернув увагу на нестачу суддів, що призводить до надмірного навантаження на систему та проблем із доступом до правосуддя. «Через відсутність майже третини суддів громадяни змушені місяцями, а інколи й роками очікувати на розгляд своєї справи», — сказав він, наголосивши, що в цьому контексті важливо відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів та вдосконалити процедуру добору кандидатів до Вищої ради правосуддя. «Систему мають заповнити професійні та порядні судді, які зможуть змінити негативне ставлення людей до цієї професії та відновити довіру українців до судової гілки влади», — зазначив Президент, додавши, що брак доброчесних та незалежних суддів — це хронічна недуга, що потребує структурних та глибоких змін, зокрема законодавчих.

Ще одним завданням В. Зеленський назвав усунення зло-вживань та забезпечення прозорості суду. Тут, на його думку, дієвим кроком може стати запровадження ІТ-рішень. «За аналогією із державними послугами у смартфоні ми прагнемо, і обов’язково зробимо, «суд у смартфоні». Більшість бюрократичних процедур перейде в онлайн, що прискорить судовий процес, мінімізує корупцію та можливості для зловживань», — зазначив глава держави, додавши, що водночас важливо забезпечити безпосередню участь громадян у здійсненні правосуддя. «Ми запроваджуємо в країні народовладдя, а це не лише місцеві та всеукраїнські референдуми. Одним із його інструментів є суд присяжних. Наразі вже готові два законопроекти, що дадуть старт його роботі», — повідомив він.

Цілком очікувано Президент звернув увагу на необхідність реформування Конституційного Суду України. «На жаль, через деяких суддів цей орган став синонімом недовіри, і сьогодні вже йдеться не про її відновлення, а про побудову цієї довіри фактично з нуля. Формат, в якому має працювати Конституційний Суд, — це прозорий добір суддів, це доброчесність, етика, чіткі процедури та порядок ухвалення рішень», — зауважив глава держави, нагадавши, що для пошуку шляхів розв’язання вищевказаних питань було утворено Комісію з питань правової реформи.

«Це експертна, неполітизована платформа для підготовки стратегічної візії — комплексу законодавчих змін, що усунуть недоліки і дадуть відповідь на запитання, яку судову систему матиме Україна через кілька років та за яких умов ми досягнемо міжнародних стандартів здійснення правосуддя», — сказав В. Зеленський, запевнивши, що як Президент готовий здійснити всі необхідні кроки для формування такої судової системи, для якої «визначальною має бути буква закону, а не цифра в конверті».

Голова Комісії з питань правової реформи, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас під час форуму презентував проект Стратегії розвитку правосуддя та конституційного судочинства на найближчі три роки. За його словами, після обговорення цього документа учасниками форуму його буде направлено до Офісу Президента для фінальних правок та затвердження указом глави держави. Водночас С. Іонушас зауважив, що на фінальній стадії обговорення Стратегії Президентом було наголошено на необхідності приділення уваги питанням діяльності Конституційного Суду та процедурі конституційного провадження. «Стратегія передбачає, що впродовж 2021—2023 років ми маємо зосередитися на розв’язанні основних проблем функціонування як системи правосуддя загалом, так і окремих її інститутів. На нашу думку, результатом реалізації цієї Стратегії стануть належним чином працюючі судова система та суддівське самоврядування, підвищення ефективності інститутів правосуддя, які будуть вільні від будь-якого впливу та підзвітні суспільству, впровадження європейських стандартів та кращих міжнародних практик. Також Стратегією передбачено завершення процедури реформування системи органів прокуратури та запровадження системних підходів до вдосконалення інститутів адвокатури», — повідомив С. Іонушас, зазначивши, що насамперед пропонується відновити діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що дасть змогу запустити прозорі та об’єктивні процедури відбору суддів та кваліфікаційного оцінювання діючого судового корпусу України.

Назвавши не менш важливим питання вдосконалення роботи Вищої ради правосуддя, С. Іонушас зауважив, що оновлення цього органу пропонується здійс-нювати з дієвим залученням міжнародних експертів та на основі дотримання її членами професійної етики та доброчесності.

В частині законодавчого забезпечення судової реформи значні завдання також стоять перед парламентом. Зокрема, планується розглянути та ухвалити законопроекти щодо запровадження суду присяжних та інституту мирового судді, посилення інституційної спроможності Верховного Суду, вдосконалення процедури судочинства, функціонування електронного судочинства.

Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін звергнув увагу на те, що люди хочуть довіряти судам і водночас хочуть відчувати відповідальність судової влади перед суспільством. «Ми вже виконуємо деякі завдання, які закладені до Стратегії розвитку правосуддя та конституційного судочинства, і в парламентських комітетах уже перебувають деякі законопроекти, які передбачені цим документом. Зокрема, законопроект про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування (№ 3711), у вівторок розглядатиметься в першому читанні», — повідомив голова комітету, зазначивши, що пропоновані зміни мають забезпечити ще більшу автономію і Вищої кваліфікаційної комісії судді, і конкурсної комісії, яка формуватиме новий склад ВККСУ.

За словами А. Костіна, позиція Президента та політичної партії «Слуга народу» полягає у важливості зміни підходу до формування органів судової влади. «Ми не за квоти, а за зміну підходів. Якщо раніше ВККСУ формувалася за квотним принципом, то Президент і народні депутати виступають за прозорий, відкритий конкурс, на якому будуть відібрані найбільш компетентні й доброчесні нові члени ВККСУ», — наголосив голова комітету, додавши, що аналогічний підхід запропоновано й у законопроекті № 5068 щодо реформування Вищої ради правосуддя.

Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас зауважив, що можливість досягнення якісних змін уже доведена успішною реформою Верховного Суду, а, на його думку, події довкола Конституційного Суду свідчать, що недостатньо проводити реформу етапами. «Події довкола Конституційного Суду вплинули не лише на судову систему, а й на всю законодавчу сферу країни та поставили під сумнів, і навіть підірвали, декілька напрямів реформи», — сказав він. Крім того, за словами М. Маасікаса, сьогодні важливо дати чітку відповідь на запитання: «Хто наглядатиме за тими, хто наглядає?». У цьому контексті, на його думку, серцевиною реформи судочинства має стати реформування Вищої ради правосуддя.

У роботі форуму також узяли участь представники уряду, Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, Офісу Президента, дипломатичного корпусу та експерти.