На знімку: директор видавництва «Саміт-книга» Іван Степурін та Михайло Зав’ялов.

Заслужений тренер СРСР і України, президент Національної ліги професіонального боксу, визнаний фахівець і педагог, який виховав цілу плеяду талановитих учнів — чемпіонів Європи, світу, олімпійських призерів. Усе це про Михайла Зав’ялова, який нещодавно став повним кавалером ордена «За заслуги». Також цими днями вийшла книжка про відомого боксера і тренера, тож саме з цієї нагоди зібралися друзі на творчий вечір.

Розпочинаючи його, книговидавець Іван Степурін, зокрема, розповів, що 1939 року фактично на околиці тоталітарної країни СРСР, у місті Омську, народився хлопчик, якому долею було написано прожити яскраве життя і зробити величезний внесок у розвиток боксу колишнього Союзу, а згодом — і України.

Сам же Михайло Михайлович розповів, що до секції боксу його, маленького хлопчика, привела... вода, а точніше її відсутність: «Оскільки моя родина жила у комунальній квартирі, де не завжди була вода, а якщо вона з’являлася, то черги були на весь коридор, то батьки відпустили в секцію з радістю, мовляв, хоч прийматиму там душ». Він також розповів, що з-поміж усіх вуличних хлопчаків у боксі залишився він один. Після Омська був край світу — Магадан, а потім доля закинула Михайла Зав’ялова за десятки тисяч кілометрів, у благодатну Україну. Каже, неабияку роль тут зіграло те, що сім’я не бачила літа, та й хотілося свої сили як тренера випробувати на новому місці. І слава боксерів Донецької області, а потім і України, загриміла в усій Європі.

Нині Михайло Михайлович — президент Національної ліги професіонального боксу України. А нещодавно він втілив свою мрію і створив Музей боксу.

Привітати метра українського боксу прийшли його друзі й шанувальники. Звучало багато теплих слів і пісень. А на завершення всі отримали книжку авторства Антона Горюнова про видатного спортсмена «Михайло Зав’ялов. Хрещений батько українського боксу» з його автографом. До речі, сам Михайло Михайлович теж написав кілька книжок. Зокрема, його перу належать «Бокс: від залу до рингу», а також «Боксерські байки» (невигадані історії головного тренера).

Фото з доступних джерел.