Голосування з використанням сенсорної кнопки системи «Рада-3».
У центрі Ігор Негулевський.
Галина Михайлюк.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
На початку засідання після виступів представників депутатських фракцій та груп Голова Верховної Ради Дмитро Разумков на вимогу двох фракцій оголосив перерву. Після її завершення парламентарії додатково до проведеного перед засіданням тестування роботи сенсорної кнопки системи голосування «Рада-3» провели ще декілька сигнальних голосувань та ухвалили проект постанови про внесення змін до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (№ 4690-4).
Верховна Рада підтримала проекти постанов щодо призначення на 31 жовтня 2021 року позачергових виборів Коларівського сільського голови Бердянського району Запорізької області, Малолюбашанського сільського голови Рівненського району Рівненської області, Теребовлянського міського голови Тернопільського району Тернопільської області, Липовецького міського голови Вінницького району Вінницької області та Комарнівського міського голови Львівського району Львівської області.
Заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко нагадала, що відповідно до законодавства, у разі дострокового припинення повноважень місцевих рад або сільського, селищного, міського голови, позачергові місцеві вибори призначаються двічі на рік (в останню неділю березня та останню неділю жовтня) не пізніше, як у дев’яностоденний строк з дня дострокового припинення їх повноважень та не пізніше, ніж за шістдесят днів до дня виборів.
Під час обговорення Руслан Князевич («Європейська солідарність») і Тарас Батенко («За майбутнє») звернули увагу на недосконалість норми Виборчого кодексу, яка передбачає тільки дві дати на рік для проведення позачергових місцевих виборів. «Нам потрібно виправити цю помилку, передбачивши у виборчому законодавстві можливість проведення позачергових виборів в інші дні, бо люди не можуть по півроку чекати на вибори керівників місцевих громад», — сказав Т. Батенко.
Водночас народні депутати Інна Совсун («Голос») та Олександр Бакумов («Слуга народу») ставили запитання, чому Верховна Рада без проблем призначає позачергові вибори у маленьких містечках, але не може ухвалити таке рішення щодо Харкова. «Більшість народних депутатів, які представляють Харків, розуміють, що там потрібно обрати нового міського голову. Закликаю депутатів та секретаря Харківської міськради невідкладно підготувати повний перелік документів та спрямувати їх до парламентського комітету, щоб Верховна Рада також могла призначити позачергові вибори міського голови Харкова», — наголосив О. Бакумов.
В цілому ухвалено законопроект про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, № 3911). Згідно з новою редакцією статті 259, за завідомо неправдиве повідомлення щодо критично важливих об’єктів інфраструктури, об’єктів чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, закладів охорони здоров’я, закладів освіти, передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Також в цілому ухвалено законопроекти: про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями (№ 3761) та про внесення зміни до розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (№ 3762).
Парламентарії розглянули та ухвалили в першому читанні законопроект про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо збільшення мінімального розміру аліментів, що стягуються на дитину з інших членів сім’ї та родичів, № 3881).
Співавтор цієї законодавчої ініціативи, народний депутат Володимир Ватрас звернув увагу, що відповідно до чинної на сьогодні статті 182 Сімейного кодексу мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, що стягується з її батька та матері, не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. «Однак не варто забувати, що сімейне законодавство передбачає додаткові аліментні зобов’язання, які виникають у разі неможливості одержання виплат з осіб, які зобов’язані їх сплачувати у першу чергу, тобто батьків. У даному разі цей обов’язок покладається на інших членів сім’ї та родичів», — сказав він. «Законопроектом пропонується внести зміни до статті 182 Сімейного кодексу, встановивши однаковий розмір аліментів, незалежно від того, з кого вони стягуються», — сказав В. Ватрас.
Верховна Рада включила до порядку денного законопроекти: про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (№ 5153); про внесення змін до статті 29 Бюджетного кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (№ 5154); про внесення зміни до статті 16 Закону «Про валюту і валютні операції» у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (№ 5155); про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (№ 5156).
Представляючи у першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост (№ 4535), який ухвалили у першому читанні, народний депутат Віталій Безгін зазначив, що ця законодавча ініціатива є спільним напрацюванням профільного комітету, міністерства, Асоціації органів місцевого самоврядування та експертів. Також у першому читанні підтримано законопроекти: про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо об’єктів підвищеної небезпеки, № 4407); про внесення змін до Закону «Про дошкільну освіту» (щодо забезпечення територіальної доступності дошкільної освіти, № 4604).
Насамкінець в цілому ухвалено низку ратифікаційних законопроектів: про ратифікацію Поправки до статті 24 Статуту Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (№ 0078); про приєднання України до Міжамериканської конвенції про підтвердження та інформацію стосовно іноземного законодавства (№ 0087); про ратифікацію Листа про зміни (№ 0076).
На пропозицію Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять першого міністра закордонних справ України Анатолія Зленка.
Із днем народження вітали народного депутата Артема Ковальова.
Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп
Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Минулого сесійного тижня наша команда зібрала платіжки по всій країні. Ми побачили, що газ продається за ціною далеко не сім, а дев’ять-десять гривень. Також відзначили, що по всій країні почали працювати посередники. Це називають «ринок», на якому закуповується дешевий газ в «Укргазвидобуванні», НАК «Нафтогаз», а людям продають за дорого. У кожній області є чотири-п’ять таких компаній. Ми проситимемо перерву для того, щоб зібрати нараду лідерів фракцій і дізнатися, хто поставить підписи для проведення позачергового засідання, на якому розглядатимуть всі без винятку законопроекти по тарифах.
Нестор ШУФРИЧ, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— У п’ятницю, 26 лютого, сталася безпрецедентна подія в історії незалежної України. О 18-й годині почав трансляцію новий телеканал із символічною назвою «Перший незалежний», який утворили журналісти трьох телеканалів. Вони пропрацювали в ефірі годину і раптово зникли. З’ясувалося, що причиною відключення став лист СБУ з інформацією про те, що засновники нового телеканалу пов’язані з тими, на кого накладено санкції. Половину цієї зали можна пов’язати з тими, на кого накладено санкції. Ми будемо обстоювати демократичні конституційні права наших громадян. Журналістів — на професію, а споживачів — на отримання інформації незалежно від того, подобається вона владі, чи ні.
Тарас БАТЕНКО, група «За майбутнє»:
— Звертаємо увагу, що в країні назріває борговий колапс у сфері комунальних послуг. Станом на 1 січня 2021 року заборгованість населення за спожиті послуги становить 73 мільярди гривень. Із них за природний газ — 31 мільярд або майже 43 відсотки. Люди просто не здатні сплачувати за надмірно завищеними тарифами. Нагадаю, що 70 відсотків спожитого газу — власного видобування. Наша група звертається до Президента з проханням дати доручення уряду переглянути методику розрахунку оптової ціни природного газу. Це дозволить суттєво знизити роздрібну ціну. Водночас все суспільство цікавить, чому ми отримали за завищеними цінами вакцину, яка є індійською копією аналогів відповідних світових компаній?
Ірина ГЕРАЩЕНКО, фракція «Європейська солідарність»:
— Рівно сім років тому Рада федерації проголосувала за введення російських окупаційних військ на територію суверенної України. Нині влада погрожує пригадати прізвища тих, хто здав Крим. Нагадаємо, що це був Янукович, який звернувся із відповідним листом до РФ з проханням ввести війська. 90 відсотків міліціонерів Криму тоді здали присягу і народ України. Цього тижня Президент Європейської ради Шарль Мішель побуває на Донбасі. Давайте вимагати у Президента в присутності наших європейських партнерів розказати, що перемир’я не існує жодного дня, про десятки вбитих і поранених тільки цього року, про заблоковане звільнення заручників... Дякуємо фракції «Голос» та іншим колегам, які стали співавторами закону про колабораціонізм.
Роман КОСТЕНКО, фракція «Голос»:
— У кожному місті мені ставлять одне і те саме запитання: коли будуть результати розслідування про зрив спецоперації вагнерівців. Доводиться відповідати, що фракція «Слуга народу» не може надати своїх людей для створення такої ТСК. Люди розуміють, що хтось боїться її створення. Боїться настільки, що вже почалися переслідування тих бійців, які брали безпосередню участь у розробці та реалізації цієї операції. Ми вже півроку не можемо дати відповідь суспільству на запитання: а чи була зрада серед вищого керівництва держави? Наполягаємо на тому, що таку ТСК необхідно створити.
Павло БАКУНЕЦЬ, група «Довіра»:
— На сході нас захищають наші воїни. Але вони не можуть захистити нас від коронавірусу. Тут надіємося на медиків. А побороти цей вірус їм допоможе вакцина. Не встигло щеплення набрати обертів, як на наших округах вже виникло чимало запитань — з приводу якості вакцини і черговості вакцинування. Закликаємо уряд змінити план і вакцинувати наших вчителів ще до початку осені. Це забезпечить здоров’я вчителям і учням. Ще одна проблема — освітня субвенція є замалою для новостворених громад. Нам потрібно змінювати формульний розрахунок, щоб не було затримки зарплат вчителям на місцях.
Андрій ЖУПАНИН, фракція «Слуга народу»:
— Час задуматися про нові енергетичні виклики. Хочу поговорити про спеціальну ціну на електроенергію для населення. Нині діє тариф у розмірі 1,68 копійки. Ця ціна розрахована Кабміном до 1 квітня 2021 року. І навіть мені, як члену енергетичного комітету, невідомо що далі відбуватиметься із цією ціною. Хочу нагадати, як уряд скасував пільгові 100 кіловат споживання для населення. Ми вимушені були збирати парламент для екстреного виділення півтора мільярда гривень для користувачів, які опалюють свої приміщення за допомогою електрики. Якщо уряд не продовжить дію постанови про спеціальну ціну для населення, люди просто не зможуть платити за світло. Нам потрібна належна комунікація із Кабінетом Міністрів.
