Він зауважив: «Питання, які ми сьогодні ставимо як докір судовій системі, — це спільний загальний біль і вина. Бо ми живемо в тій системі координат, в якій перебуваємо. Проаналізувавши її, маємо зрозуміти одну важливу річ: нині чинними є понад один мільйон нормативно-правових актів. Вони різної юридичної ваги, різного юридичного значення, доволі часто взаємосуперечливі або дублюючі, які й дають можливість судам застосовувати ті чи інші положення нормативно-правових актів. Тому мені видається, що зводити проблему виключно до судів було б, як мінімум, нечесно». Тож головне завдання нинішніх парламентаріїв та урядовців, переконаний Руслан Стефанчук, — спрямувати свою роботу на підвищення якості та ефективності чинного законодавства.
Цей шлях, за словами Першого заступника глави парламенту, не швидкий, надзвичайно складний і тернистий.
А щодо понад одного мільйонна чинних актів, то просто переворушити їх політик теж вважає неправильним. Саме тому другий блок, над яким працює парламент, — це позбавлення від «нормативного сміття». Ідеться про акти СРСР, Української РСР, які досі застосовуються в Україні. Перший заступник Голови Верховної Ради нагадав, що до парламенту внесено проект закону про дерадянизацію законодавства.
Ще один блок — це питання зарегульованості. «Ми знаємо, що перехід від планової до ринкової економіки, на жаль, не був супроводжений так званою, законодавчою гільйотиною, коли всі непотрібні для держави дозволи не були скасовані.
Крім того, ми вперлися в наявність пострадянського Господарського кодексу, який створив надзвичайно багато перешкод під час правозастосування. До того ж під час прийняття Цивільного кодексу у 2003 році було усічено цілу низку законодавства і замість єдиного кодексу приватного права ми фактично отримали урізаний Цивільний. І ця практика дає відповідні негативні результати на сьогодні»,— зауважив Перший заступник Голови Верховної Ради.
Він нагадав також, що на 30-му році незалежності у нас і досі відсутній єдиний документ, який би регламентував правотворчу діяльність в Україні. Нині, повідомив Р. Стефанчук, підготовлено законопроект про засади правотворчої діяльності, який уже незабаром буде подано до парламенту. Це уніфіковані правила гри у сфері правотворчої діяльності з моменту зародження ідеї нормативно-правового врегулювання, її обґрунтування, розробки відповідного проекту, його обговорення, систематизації і визначення місця в законодавстві і до прийняття та моніторингу за втіленням.
У цьому контексті Перший заступник глави парламенту повідомив, що створено дві робочі групи із систематизації та рекодифікації двох найбільших галузей законодавства, яке рулює відносини: людина-людина — цивільне законодавство та людина і її девіантна поведінка — кримінальне законодавство.
Р. Стефанчук повідомив водночас, що суттєвих змін у цивільному законодавстві зазнає книга про спадкове право. «Ми вводитимемо відповідні новації, які випробували себе у цивілізованих країнах. Крім того, вирішуватиметься питання повернення до тіла Цивільного кодексу питань, пов’язаних із міжнародним приватним правом, а також, можливо, почнемо дискусію з поверненням до тіла кодексу питань, пов’язаних із сімейним правом», — сказав він, додавши, що загальна ідея не просто створити єдиний кодекс приватного права, а зробити так, щоб Цивільний кодекс став супермаркетом правових можливостей. Щоб будь-який громадянин країни міг звернутися до Цивільного кодексу й обрати необхідну йому в даний момент опцію правових відносин, яка була б максимально захищена державою, і громадянин при цьому не відчував жодних утисків.
А зауваживши, що робоча група відкрита до співпраці, і закликавши всіх бажаючих долучатися до неї, Р. Стефанчук висловив упевненість, що спільними зусиллями Україна отримає Цивільний кодекс найвищої якості, який тільки може існувати. Адже це важливо для кожного.
Крім того, до учасників форуму під час онлайн-включення з Донбасу звернулися з вітальними словами Президент України Володимир Зеленський та Президент Європейської Ради Шарль Мішель. Президент Європейської Ради, зокрема, зауважив, що нещодавні ухвали українського Конституційного Суду лише підкреслили потребу в судовій реформі. «Незалежність судів — це складна комплексна реформа, яка потребує належного супроводу та сміливості», — зазначив він, додавши, що ЄС постійно підтримував Україну в цій реформі і має намір робити це й надалі. «Ми ваші друзі, ми супроводжуватимемо та підтримуватимемо вас на кожному етапі дорогою до правовладдя, реформи судової системи», — наголосив Шарль Мішель.
Учасники форуму під час сесій обговорили питання рекодифікації Цивільного кодексу та проект нового Кримінального кодексу.
Фото надано організаторами Форуму.
