І хоча навкруги ще лежить сніг, а ночі морозні, бруньки кизилу вже готові за перших теплих днів розпуститися. Зазвичай в умовах регіону він квітує наприкінці березня — на початку квітня.
Приємно, що попри свій солідний вік обоє деревець почуваються добре і кожного серпня тішать відвідувачів музею своїми червоними кисло-солодкими ягодами. Ба більше, дерева розрослися і мають по кілька стовбурів. Аби шанувальники творчості могли посадити в себе Лесин кизил, співзасновник журналу «СонцеСад» Остап Михаць узявся виростити його потомство. Минулої осені він подарував музею саджанці від Ізидориної (Лесиної наймолодшої сестри) груші, якій уже 120 років. Щоліта на Спаса вона дарує солодкі запашні плоди.
