Доповідає виконувач обов’язків директора ДБР Олексій Сухачов.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Звіт, відповідно до законодавства, Державне бюро розслідувань має подавати до парламенту щороку до 15 лютого, повідомив головуючий на пленарному засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук. Представив документ виконувач обов’язків директора ДБР Олексій Сухачов.
За його словами, 2020 рік став історичним для ДБР завдяки внесенню змін до законодавства, за яким бюро набуло статусу правоохоронного органу. Розповідаючи про низку резонансних справ, які розслідувало бюро, в. о. директора повідомив, що слідству вдалося максимально швидко встановити причини катастрофи, яка сталася 25.09.2020 року поблизу Чугуєва в Харківській області та забрала життя 26 людей. Так, трьом особам було повідомлено про підозру, двоє з них і досі утримуються під вартою за рішенням суду. Завершення справи, повідомив він, планується на кінець квітня цього року. Водночас із метою запобігання подібним трагічним випадкам бюро ініціювало перевірку державною аудиторською службою дотримання вимог чинного законодавства щодо виготовлення та експлуатації всіх літаків, виготовлених «Державним підприємством «Антонов» з 1991 року.
«У рамках тісної співпраці з парламентською слідчою комісією зрушено з місця не менш резонансну справу, пов’язану з вибухами військових складів у місті Сватове Луганської області, що сталася у жовтні 2015 року та забрала життя трьох військовослужбовців та однієї цивільної людини. За результатами розслідування повідомлено про підозру двом військовослужбовцям ЗСУ. Нині вживаються заходи щодо встановлення та притягнення до відповідальності ще понад 20 осіб», — повідомив О. Сухачов.
Особлива увага, за його словами, приділяється розслідуванню катувань та іншого неналежного поводження працівниками правоохоронних органів. Так, за 2020 рік до суду направлено 83 обвинувальні акти стосовно 117 осіб. Серед яких у катуванні обвинувачуються 15 правоохоронців. Іншим особам, крім катування, інкримінується перевищення влади, незаконне тримання під вартою та порушення прав на захист. А завдяки злагодженій роботі з Офісом Генпрокурора та керівництвом Нацполіції завершено розслідування фактів катувань у Кагарлицькому та Павлоградському відділеннях поліції. Обвинувальні акти направлено до суду стосовно 13 поліцейських.
Ще одним пріоритетним напрямом роботи слідчих бюро торік було розкриття злочинів, пов’язаних із трагічними пожежами в Одеській, Луганській та Харківській областях, які забрали 54 людські життя та спричинили значні матеріальні втрати.
Зокрема, слідчими ДБР встановлено причини пожеж на Одещині, серед яких системне неналежне виконання службових обов’язків керівником головного управління ДСНС, обвинувальний акт стосовно нього спрямовано до суду та встановлюється причетність інших посадових осіб до вказаних подій. Щодо пожеж на Луганщині, то повідомлено про підозру керівнику та п’яти службовим особам головного управління ДСНС у Луганській області, які підробляли акти гасіння пожеж.
Крім того, зауважив в. о. директора бюро, у 2020 році ДБР знешкодило 15 кримінальних угруповань, до складу яких входило 63 особи, та викрило дев’ять злочинних угруповань із корупційними зв’язками, причетних до незаконних вирубок лісу та реалізації лісопродукції, а також шахрайства, вимагання неправомірної вигоди та збуту наркотичних засобів.
Системну роботу бюро проводило й щодо боротьби з контрабандою. Зокрема, повідомлено про підозру 77 працівникам органів, що здійснюють контроль за переміщенням товарів через митний кордон.
Щодо справ Майдану, то минулого року слідчими ДБР за погодженням з Офісом Генпрокурора притягнуто до кримінальної відповідальності 40 осіб, 23 обвинувальні акти спрямовано до суду. «Нині слідчими ДБР проводиться досудове розслідування у 12 кримінальних провадженнях стосовно колишніх високопосадовців, у тому числі стосовно яких застосовано санкції країнами ЄС, а саме екс-президента, міністра внутрішніх справ та його заступника», — наголосив він, додавши, що дозволи суду на проведення спеціального заочного досудового розслідування дозволять притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності вже цього року.
Насамкінець в. о. директора ДБР зауважив: «Перед нами стоїть багато викликів, але можу вас запевнити: Державне бюро розслідувань як незалежний та ефективний правоохоронний орган і надалі гідно стоятиме на захисті верховенства права, відповідно до якого людина, її життя та здоров’я, честь, гідність та недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Я впевнений: ми рухаємось у правильному напрямку, як довести кожному громадянину, що закон один для всіх», — сказав О. Сухачов.
Своєю чергою голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, зазначивши, що нині у парламенті аналізується перший публічний звіт керівництва ДБР, назвав це добрим початком того, що такий звіт лунатиме щороку.
«Адже на цей орган, який нині налічує понад 1 600 працівників по всій країні, покладено надзвичайно великі повноваження», — сказав голова комітету.
Загалом комітет схвально оцінив звіт ДБР і рекомендував взяти його до відома.
Виступаючи від фракцій, народні депутати здебільшого критикували озвучений Олексієм Сухачовим звіт, називаючи його помпезним. Водночас законодавці майже одностайно висловили сподівання, що наступного року звітуватиме вже директор ДБР, а не виконувач його обов’язків.
Спрямувавши низку законопроектів на повторне перше читання, Верховна Рада розглянула два альтернативні проекти «Про обчислення часу в Україні» (№№ 4201, 4201-1).
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Автор основного проекту (№ 4201) Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, доповідаючи документ, зокрема зауважив, що його написання було спричинено низкою причин. По-перше, відповідно до Конституції, питання одиниць часу та обліку часу — це предмет відання законів, тоді як нині це питання регламентується постановами Кабміну. По-друге, відповідно до всіх досліджень, які проводились в Україні та за її межами, переведення стрілок годинника негативно відображається на здоров’ї людини, яка відповідно до ст.3 Конституції є вищою соціальною цінністю. По-третє, спростування міфу про якусь економію. «На мої звернення до всіх академій, всіх міністерств підтверджено: жодних розрахунків, які давали б підстави стверджувати, що переведення годинника призводить до якоїсь економії не проводилось ні в Україні, ні за її межами», — наголосив Р. Стефанчук, нагадавши водночас про рішення Європарламенту стосовно скасування сезонного переведення годинника починаючи з 2021 року.
Крім того, Перший заступник глави парламенту навів ще один аргумент: «Потрібно встановити на всій території України, включаючи тимчасово окуповані території, єдиний київський час. Ви знаєте, що окупант почав із того, що на тимчасово окупованих територіях встановив московський час. Основна ідеологія цього законопроекту встановити природній для України зимовий час+2, який відповідає поясному часу і відмовитись від подальшого переведення годинників».
Автор альтернативного проекту (№ 4201-1) Сергій Соболєв («Батьківщина») роз’яснив, чим законопроекти подібні і чим вони відрізняються.
Позицію Комітету з питань економічного розвитку висловив Олександр Колтунович, який повідомив, що народні депутати рекомендують підтримати основний проект, а альтернативний — відхилити. Власне, 277 парламентаріїв підтримали ухвалення законопроекту авторства Руслана Стефанчука за основу та вдвічі скоротили строки його підготовки до другого читання.
У повторному першому читанні Верховна Рада розглянула та підтримала за основу законопроект «Про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (№ 3711-д). Крім того, у першому читанні було проголосовано проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини (№ 4048); проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини (№ 4049). А також проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища (№ 4225).
Було ухвалено також декілька проектів постанов щодо перейменування низки населених пунктів.
А на початку ранкового пленарного засідання народний депутат Ахтем Чийгоз («ЄС») нагадав про сьому річницю мирного протесту проти російського окупанта в Криму, під час якого було викрадено та жорстоко закатовано Решата Аметова. На прохання народного депутата Верховна Рада хвилиною мовчання вшанувала пам’ять героїв, які віддали життя за свою батьківщину, за Україну.
А. Чийгоз наголосив також, що країна-терорист і досі намагається зламати волю кримськотатарського народу, громадян-патріотів у їх боротьбі за волю, батьківщину та Україну. Наголосивши на підтримці створення Кримської платформи, А. Чийгоз водночас зауважив на необхідності прийняття низки законопроектів, спрямованих на захист політичних прав кримськотатарського народу. Йдеться, зокрема, про такі законопроекти: про корінні народи України, про статус кримськотатарського народу, а також про зміни до Конституції стосовно Автономної Республіки Крим. «Це буде потужним сигналом для наших ворогів, потужним сигналом на підтримку наших громадян у Криму в їхній боротьбі, а також потужним сигналом для наших міжнародних партнерів», — констатував він.
