Двадцять третім за ліком став навчально-практичний центр сучасних деревообробних технологій на базі вищого професійного училища № 22 міста Сарни, який щойно запрацював у цьому райцентрі.
— Розвиваючи мережу навчально-практичних центрів, ми повертаємо престиж професії. Адже робітничі спеціальності «годують» країну. За останні три роки училище підготувало для деревообробної галузі регіону 150 кваліфікованих робітників.
Переконаний, ця цифра відтепер стрімко зростатиме. Тому такий центр — це ще один крок до розвитку меблевого кластера на Рівненщині, — вважає голова Рівненської ОДА Віталій Коваль, який побував на відкритті центру.
Очільник області додав, що Рівненщина — у лідерах серед інших регіонів України за кількістю навчально-практичних центрів. У планах відкрити ще чотири.
— Під центр ми відремонтували й облаштували приміщення, яким не користувалися. На це виділяли кошти з обласного бюджету, а також використовували кошти нашого навчального закладу. Це вартувало нам 3,5 мільйона гривень, — розповідає директор ВПУ № 22 міста Сарни Володимир Городнюк. — На 1,7 мільйона гривень придбали обладнання, необхідне для опанування деревообробних професій, з них 1,4 мільйона на це виділили з державного бюджету. До речі, у нашому навчально-практичному центрі опановуватимуть ручну та механічну обробку деревини. Наші випускники затребувані на ринку праці.
Загалом у закладі здійснюється підготовка кваліфікованих робітників за двадцять однією професією. А нині тут навчаються понад 900 учнів.
Для них створено всі необхідні умови для опанування професій, а також побутові: є гуртожиток, спортивна база — два спортзали, стадіон, тренажерний зал, спортмайданчик, а ще умови для роботи гуртків художньої самодіяльності.
Цікавлюся у керівника закладу, де вони взяли власні кошти, щоб внести свою частку для облаштування навчально-практичного центру, на що чую у відповідь:
— Гроші заробляємо під час виробничої практики, а також завдяки наданню автотранспортних послуг. Ми ж готуємо водіїв. То транспорт у нас є, щоб виконати замовлення з доставки дров, будівельних матеріалів чи інших вантажів населенню.
До речі, про керівника закладу Володимира Городнюка. Він — випускник цього училища, пройшов професійний шлях від учня, майстра, викладача, заступника директора до директора. Тридцять чотири роки очолює вище професійне училище № 22, вболіває і багато робить для його розвитку. Він — заслужений працівник освіти, почесний громадянин міста Сарни.
Володимир Павлович дуже переживає за своїх вихованців. Ось і зараз солідарний з ними у тому, що держава повинна відновити харчування учнів училища, бо нині безплатне харчування організовано лише для сиріт.
— У нас навчаються фактично юнаки допризовного віку, вони ростуть, формуються, їм потрібне повноцінне харчування, щоб бути здоровими, фізично розвиненими, тим паче у нашій Чорнобильській зоні, — розмірковує досвідчений педагог. —
Багато юнаків не місцеві, з інших районів. А не кожна сім’я за нинішньої скрути може забезпечити повноцінне харчування своїх дітей-учнів. І у мене стискається серце, коли я дізнаюся, що дехто з наших учнів недоїдає. Тому чисто по-людськи прошу народних депутатів України й уряд відновити харчування учнів в усіх профтехучилищах нашої країни. Ми спілкуємося з керівниками навчальних закладів з інших областей, вони такої самої думки. Як і батьки наших учнів. Робітничі кадри ми повинні плекати, за ними — майбутнє.