Спершу дружно підтримали пропозицію про використання у своїй роботі російської мови. Потім так само дружно скасували своє рішення. Чому так сталося?

— Припустилися помилки, а тепер її виправили, — так висловилася на позачерговій сесії міськради її секретар Людмила Бучко. — Якщо в законі є стаття, її треба виконувати. Ми дотримуватимемося законодавства. Тому й ухвалили інше рішення.

«Бо так голові зручніше...»

Рішення щодо скасування пункту в регламенті про російську мову ухвалили на позачерговій сесії. Зробили це швидко, без обговорення. Керівник юридичного відділу міськради Ольга Малофєєва поінформувала депутатів, що схвалений раніше регламент роботи ради не відповідає чинному законодавству, зокрема його положення про запровадження російської мови. Наголосила, що документ треба привести у відповідність із Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Секретар ради поставила на голосування зміни до регламенту.

— Одноголосно, — підсумувала головуюча.

— Ні, не одноголосно, бо я не голосував, — озвався із зали один із депутатів, який представляє партію «Опозиційна платформа — За життя».

Він додав, що прийнятим рішенням порушуються права депутатів.

— Якщо комусь буде незрозуміло, запрошуватимемо перекладача, — відповіла секретар міськради.

На думку депутата Андрія Скакодуба, двомовність запровадили на догоду керівнику ради.

— Бо так голові зручніше, — сказав у розмові з «Голосом України» пан Андрій. — Наш голова погано володіє державною мовою. Тому у попередніх скликаннях рада вже ухвалювала регламент з нормою, що дозволяла проводити роботу сесій та постійних комісій двома мовами — російською та українською.

За словами пана Скакодуба, у кращому разі голова у своєму виступі промовляв одне-два речення суржиком, а потім переходив на російську.

Російська дотепер залишається для нього основною мовою не тільки у стінах ради. Так само послуговується нею на заходах, що відбуваються у місті.

Нинішнє скликання не стало винятком для двомовності. Щоправда, ситуація змінилася.

Хто змусив депутатів внести зміни до регламенту, прибравши пункт про російську мову?

Звернулися до омбудсмена

— На першій сесії я зауважував, що запровадження в роботі ради російської мови є порушенням закону, — продовжує депутат Скакодуб. — Ніхто не дослухався. Ніхто не став перечити голові.

Проти пункту щодо двомовності голосували тільки два депутати. Один із них уже згаданий Скакодуб, а також Іван Котик. Ще двоє депутатів були відсутні на зібранні. Загалом у раді 26 обранців.

— Ми не стали миритися з очевидним нехтуванням закону, тому звернулися до Уповноваженого із захисту державної мови з проханням вплинути на депутатів і виправити порушення, — продовжує Андрій Скакодуб.

Невдовзі після того співрозмовнику повідомили про позачергову сесію міськради. За його словами, головуюча Людмила Бучко, відкриваючи засідання, не казала, з чиєї ініціативи скликали депутатів. Андрій Скакодуб переконаний, що зроблено це на вимогу Уповноваженого із захисту державної мови.

Родом із Провідєнія

На сесії, де голосували про зміни до регламенту, голова Ладижинської міськради Валерій Коломєйцев був відсутній. Як пояснив у розмові після зібрання один із депутатів, мабуть, він за межами держави, тому не відповідає на телефонні дзвінки. Дізнатися від керівника, чому рада порушила закон, не вдалося.

Майже 20 років Коломєйцев очолює Ладижинську міськраду. У місті проживає значно довше.

У біографії значиться, що народився він у селищі Провідєніє Чукотського району Хабаровського краю. Втім, це не є виправданням для запровадження російського «языка» у роботу очолюваної ним ради.

Автор публікації має інший схожий приклад. Нещодавно спілкувався з генералом запасу Володимиром Алексєєвим. Говорили про його службу в Афганістані. Бойовий льотчик командир авіаполку не втратив на війні жодного зі своїх підлеглих. Не тільки на це звернув увагу. Алексєєв корінний москвич. Військовий у третьому поколінні. Після розпаду Союзу присягнув народові України і продовжив службу. Розмовляв колишній москвич гарною українською мовою.

Цитата

«Особи, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків... депутати місцевих рад, посадові особи органів місцевого самоврядування, державні службовці...»

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», стаття 9, розділ ІІІ.

Вінницька область.