На знімку: такий вигляд мала поетична антологія «На вічну пам’ять Тарасови Шевченкови».

Її упорядником і видавцем був наш земляк із Соколівки на Бущині Володимир Супранівський. Прибуток від продажу цієї книжки, яка була видана накладом п’ять тисяч примірників, був призначений на побудову пам’ятника Тарасу Шевченку у Києві.

А познайомитись ближче з нею можна завдяки репринтному перевиданню у четвертій книжці серії «Повернені із забуття», випущеному до 200-ліття Т. Шевченка редакцією газети «Воля народу» (Буськ).

Ексклюзивність цієї збірки в тім, що вона була першим таким виданням, яке побачило світ на два роки раніше відомої антології українського бібліографа Михайла Комарова, яка вийшла в Одесі у 1912 році і про яку є згадка у Шевченківському словнику. А ось дослідження нашого земляка залишились непоміченим. Акцентую ще на одному: В. Супранівському тоді було лише 20 років. У 1907—1913 роках стажувався і працював у книгарні НТШ у Львові. Походить він із відомої на Галичині родини ливарників дзвонів зі Соколівки, корені якої тісно переплетені з родоводами Маркіяна Шашкевича та Якова Головацького. Брав участь у Першій світовій війні, потрапив у російський полон, учасник Визвольних змагань 1918—1920 років, навчався в Українському таємному університеті. З 1944-го — в підпіллі. Час смерті (орієнтовно 1964-й) і місце поховання досі не відомі. (Детальніше про нього в серії брошур «Повернені із забуття» авторства Романа Баранського (1938—2010), яку випустила редакція газети «Воля народу».)

Щодо спонукання В. Супранівського до укладання антології, то Р. Баранський зауважує таке: «На Золочівщині... культ Шевченка зростав поряд з посиленням боротьби з москвофільськими організаціями та зростанням культу Маркіяна Шашкевича.

До цього зумовила діяльність соколівського священика Володимира Кальби, який, до речі, мав безпосередній стосунок до видання антології та був одним з організаторів спорудження у 1911 році пам’ятника М. Шашкевичу на Підлиській горі.

В антології «На вічну пам’ять Тарасови Шевченкови» вміщено понад 80 віршів 59 поетів та 2 народні пісні. Серед авторів — М. Некрасов, Янка Купала, Б. Грінченко, а також Леся Українка та І. Франко.

Буськ
Львівської області.