Відкривши захід, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко розповів про стратегію міністерства на найближчі роки.

За його словами, культура має стати основою та багатством стійкого та об’єднаного суспільства — вільних, відповідальних, креативних та щасливих людей. І місія міністерства тут — бути стратегічним архітектором, партнером і координатором оновлення суспільної взаємодії і практик.

«Фактично ці слова кажуть, що ми рухаємось від пострадянського спадку до сучасного світу, до місця України у світових процесах», — сказав О. Ткаченко, додавши, що з цього випливає низка ключових цілей міністерства до 2025 року. Це, зокрема, збереження та популяризація захисту культурної спадщини та культурних цінностей, збереження національної пам’яті та зміцнення культурної ідентичності, створення умов для формування безпечного національного мовного інформаційного простору, підвищення спроможності населення щодо критичного сприйняття інформації.

Виконання цих цілей, за словами міністра, має підкріплюватись певними проектами. Перший із них — «Збереження та популяризація культурної спадщини». У його рамках має бути відреставровано 150 об’єктів упродовж наступних трьох років. Бюджет на цей рік — два мільярди гривень. Другий — «Мандруй Україною. Туристичні магніти». Третій — «Культурна децентралізація та спільна дія», в результаті реалізації якого має з’явитись 300 інклюзивних просторів, центрів культурних послуг у невеличких містах та селищах та креативних хабів у регіонах. Є серед проектів і «Доступне читання». Адже нині 50 відсотків громадян протягом року прочитали щонайменше одну книжку, а це дуже мало. А також «Пам’ять і мистецтво» — завершення всіх будівельних об’єктів — музейних комплексів Голодомору та Бабиного Яру, Музею сучасного мистецтва, Музею музики, Державного галузевого архіву.

Крім того, О. Ткаченко відзначив, що нині на 10 відсотків більше українців спілкуються рідною мовою в побуті. Тобто відбувається лагідна українізація в усіх сферах суспільного життя.

«Що потрібно далі? Припинити втрачати можливості та створювати дієві партнерства для збереження цивілізації в Україні. Перейти від декларацій про наміри до конкретних дій. Розглядати культуру не лише як сектор, а як наскрізний вектор усього суспільного розвитку держави. Запускати інноваційні проекти та схеми фінансування саме в культурі, креативних індустріях, туризмі та медіаринку. А також забезпечувати рівність та доступність культурних прав людини як і решти конституційних прав», — наголосив міністр.

Загалом протягом дня відбулось чотири панельні дискусії: «Збереження культурної спадщини. Велика реставрація. Закон про протидію хаотичній забудові»; «Мандруй Україною. Розвиток туризму в Україні»; «Українські книжки: шляхи підтримки та популяризації» та «Посилення потенціалу міжнародного співробітництва у кіновиробництві та впізнаваності бренду українського кіно за кордоном». Участь у дискусіях узяли народні депутати, представники Офісу Президента, Кабінету Міністрів, міжнародних організацій, книговидавці, а також представники креативної та туристичної індустрій.

Дмитро Нальотов, голова підкомітету з питань туризму та курортів Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики в рамках панелі «Мандруй Україною. Розвиток туризму в Україні», зокрема, розповів про нову редакцію закону про туризм, який уже наступного пленарного тижня може бути ухвалено в першому читанні.

«Туризм — це не лише економічні та статистичні показники, це великий обсяг гуманітарної політики. Бо є речі, які йдуть із нами через покоління. Це наша історія, наша природа, культура, національна кухня. Зрештою, це ми, українці, наша нація, і ми цікаві. Туризм — це не лише про економіку, про потоки грошей, які можуть формувати до 30 відсотків ВВП як у деяких країнах, створювати робочі місця та відновлювати життя у складних регіонах. Туризм — це насамперед про патріотизм, про рівень, життя, про любов до своєї історії. І ми маємо формувати культуру подорожей, культуру гостинності», — зауважив народний депутат, подякувавши насамкінець усім, хто долучається до цієї роботи.