Фермери просять данців продовжити інвестиційний проект «Агро-Львів», або Чому клаптик церемоніальної стрічки дорожчий за нагороду

Нагадаємо. Програма реалізується у двох напрямах — молочному та фруктово-овочевому. Мета проекту «Агро-Львів» — збільшити надої молока у фермерських господарствах на 15 відсотків, маржу виробництва овочів і фруктів — на 10 відсотків. Одних лише коштів, зрозуміло, для цього мало. Фермери мають освоювати передові технології, застосовувати сучасну техніку. І вчитися грамотно господарювати. Данці всіляко допомагають селянам, регулярно проводячи фахові консультації, семінари, тренінги, обмін досвідом (у тому числі за кордоном). «Агро-Львів» організував також навчання для керівників філій та кредитних експертів регіональних банків, що співпрацюють з аграріями.

Що характерно — фермеру дають кошти, які не потрібно повертати. Але кошти ці у вигляді конкретних об’єктів господарювання — техніка, обладнання, саджанці, поголів’я тварин, насіння тощо. На реалізацію бізнес-проекту, який, до речі, готують за рахунок самих інвесторів, від 20 до 40 відсотків від потрібної суми дає «Агро-Львів». Він же чітко контролює його виконання.

— Хочемо ми цього чи ні, але майбутнє за супермаркетами, які диктуватимуть свої вимоги до сільгопвиробника, — зазначає керівник проекту «Агро-Львів» Річард Розвадовські (на знімку). — Високої якості молочної та фруктово-овочевої продукції, зниження собівартості можна досягти, маючи відповідне обладнання для виробництва, переробки і зберігання.

Пан Розвадовські упевнений, що не за горами той час, коли Україна вимушена буде запозичити європейський досвід під назвою сертифікація GLOBALG. A. P.

У фермерів, на його думку, нема перспективи співпраці з супермаркетами, якщо вони не працюватимуть за програмою GlobalG. A. P.

Її започаткували мережі роздрібної торгівлі в Європі з метою гарантування безпечного виробництва продуктів харчування та декоративних рослин. Розробники системи GlobalG. A. P. поставили завдання зменшити свої ризики і витрати через неякісний товар. Сертифікація передбачає, що господарство вироблятиме продукцію за суворими стандартами. Це стосується і організації роботи, і санітарно-гігієнічних норм, і використання хімікатів та добрив тощо. Сьогодні в Україні лише три виробники сертифікували свою продукцію, але їх кількість безсумнівно зростатиме.

Прискорити процес зацікавлені великі торговельні мережі, які можуть зробити сертифікацію обов’язковою умовою співпраці з постачальниками.

... В офісі «Агро-Львів» я познайомився з фермерами, які приїхали на чергову консультацію. Цього разу керівник відділу фінансів та моніторингу проекту Григорій Федак пропагував сучасні технології зберігання гною та радив отримати гранти для закупівлі відповідного обладнання. Скориставшись перервою, я поспілкувався з Олександром Ліщуком.

Фермер із села Нагірне Самбірського району нині утримує 69 корів, обробляє 196 гектарів орендованої землі, отримує понад 200 тонн молока на рік, створив п’ять робочих місць.

— Почав господарювати зі старої ферми і десяти далеко не найкращих корів, — згадує Олександр Іванович. — Лише через два роки збільшив череду вдвічі, а 30 корів у стайні мав через чотири роки. Тепер тільки тракторів сім, 50 гектарів пасовищ. Вирощую кормові культури, багаторічні трави, кукурудзу, пшеницю та овес.

Перший грант від «Агро-Львова» Ліщук отримав на закупівлю багаторічних трав. Потім — на реконструкцію корівника, техніку і обладнання. Усього — на 264 тисячі гривень. Їздив по досвід до Данії, Росії, Польщі, Німеччини. Приймав у своєму господарстві данців і поляків. Отримував гроші і від держави, яка, щоправда, частіше декларує підтримку сільгоспвиробника, але коштів дає, як кіт наплакав, та ще й з неабиякою бюрократичною тяганиною. Живе пан Олександр за принципом: коли перший раз людей не підведеш і кошти на справу пустиш — тобі й другий раз дадуть.

— Якось, — розповідає Олександр Іванович, — свого колегу переконував: керівництво проекту — чесні та надійні партнери, допоможуть грошима. А він: так це ж треба до Львова їхати, а на кого я господарку залишу?.. Я ж їздив, кажу, залишав. На дружину, синів — великою родиною легше піднімати виробництво.

— Хочу придбати корову симентальської породи. Допоможете?

З цієї фрази почалася ефективна співпраця успішного нині фермера-молочника Михайла Кметика з проектом «Агро-Львів». Данці дали селянинові із Пустомитів майже 273 тисячі гривень. На корову, обладнання, поліпшення пасовиська, на нову ферму, яку Михайлові не соромно показати і заморським гостям.

...Мені пощастило бути на її відкритті. Такий корівник з дизель-генератором, доїльним залом, танком-охолоджувачем, гноєрозкидачем і гноєзбірником довелося бачити уперше. І не тільки, схоже, мені: гості після урочистого перерізання стрічки і келиха шампанського довго ходили приміщеннями і дивувались новинкам. Новобудову і стайнею гріх назвати — чисто, тепло, світло. І мінімум ручної праці.

Михайло Кметик, керівник господарства з промовистою назвою «Кмітливість», фермерську справу почав 20 років тому з вирощення овочів та зернових. З часом зайнявся виробництвом молока, але безуспішно. Вступивши в ту саму річку вдруге за сприяння данських інвестицій досяг небувалого.

— Передусім вклав кошти в якісну породу корів, нині маю 31 тварину, 11 з них — дійні. Продукцію на базар не везу — люди за нею їдуть до мене. З 35 гектарів під пасовиськом тримаю сім з половиною, ще п’ять — під голландськими травами, решту засіваю зерном. Уже давно не боюся ризикувати і ні на що не нарікаю. Треба діяти, шукаючи різні можливості. Проект «Агро-Львів» відкрив зовсім інший бік господарювання, ми тепер інакше сприймаємо поняття «підтримка фермерства». Без формалізму і «відкатів». Саме завдяки інвесторам ми істотно скоротили наші витрати, відповідно і період окупності. І йдеться не тільки про грантові кошти, а й про навчально-консультативну підтримку. З проектом я побував на різних навчаннях і тренінгах, де зрозумів: застаріла система роботи наших фермерів — це основне гальмо розвитку.

За порадами фахівців проекту я почав реорганізацію системи годівлі: засіяв багаторічні трави, які скошую двічі за літо. Збалансувавши у такий спосіб раціон корів, отримую більше значно якіснішого молока.

...Того дня я кілька незабутніх годин провів у колі добрих і енергійних, мудрих і дотепних фермерів. Вони щиро раділи успіхам Михайла Петровича, вітаючи його заодно із днем народження. Один із тостів був за дітей успішних газдів, за продовження їх вкрай потрібної справи. Зокрема, за доньку Кметика та сина, які поволі перебирають на себе батьківську справу.

Тоді й подумалося: клаптик стрічки — це не просто атрибутика на згадку про непересічну подію — відкриття ферми європейського зразка. Вона для мене особисто дорожча за нагороду. Бо смужка та — це символ відродження села, доказ того, що господарі землі встають з колін, прагнучи примножити славу працелюбного, щедрого на добрі справи хліборобського роду...

Петро Андрійович Вовк — один із його яскравих представників. Землеробом був його дід, за що і постраждав під час розкуркулення на початку минулого століття. Сам він почав одноосібно газдувати в 35 років. Викупив деяку техніку, склади колишнього занедбаного господарства, взяв в оренду 100 гектарів землі, на якій вирощує овочі та зернові. А суттєвий стрибок родина із села Містки Пустомитівського району зробила, отримавши від данського уряду майже півмільйона гривень. За цю «манну небесну» ФГ «Малинівка», очолюване Вовком, придбало трактори й іншу техніку для посадки і збирання моркви, картоплі, буряку; сортове обладнання для сортування і переробки продукції; побудувало сховище з потужними холодильниками тощо.

У господарстві постійно працює 11 односельчан. Десятки людей щороку задіяні на сезонних роботах.

«Потрібна ще техніка», — каже пан Петро і з натяком дивиться на Григорія Федака: мовляв, не згортайте інвестиційної діяльності наступного року і допоможіть. Такі побажання при мені висловлювали керівництву проекту і телефоном, і під час зустрічей.

Та вирішувати, зрозуміло, уряду Данії, що ми і бажаємо йому зробити в інтересах українського сільгоспвиробника, який здатний активно сприяти вирішенню проблеми якісного харчування європейців.

Львівська область.