Серед них: вісім обласних програм, внесення змін до Статутів обласних комунальних підприємств, якими затверджуються переліки платних послуг та розмір статутних капіталів, низка кадрових питань щодо обрання керівників дев’яти обласних комунальних закладів та підприємств, зміни до бюджету та інше.

На цій сесії оголили проблеми дітей, які треба розв’язувати і на рівні області, і на рівні держави. Так, проблему необхідності будівництва шкіл на багатодітному Поліссі озвучили батьки учнів Вирівської школи Сарненського району, яким уже увірвався терпець від того, що їх діти навчаються в незадовільних умовах. І така само потреба в новій школі є в Чабелі цієї ж Вирівської територіальної громади, інших селах Рівненського Полісся. Батьки з Вирів та ще одного багатодітного села Цепцевичі Сарненського району приїхали до Рівного в надії, що їх вислухають депутати Рівненської облради. У Вирах нова школа не будується, у Цепцевичах будується черепашачими темпами — недостатнє фінансування. Обидві школи перевантажені майже втричі.

На проблемах із харчуванням учнів у школах, що розміщені в населених пунктах Рівненщини, які зазнали впливу внаслідок аварії на ЧАЕС, наголосив у своєму запиті депутат Рівненської обласної ради Андрій Пехотін. Тут потрібне втручання законодавців.

Великий негативний резонанс на Рівненщині спричинила перспектива закриття санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), через що діти з проблемами із здоров’ям можуть втратити можливість лікуватися й одночасно отримувати освіту. Тобто держава, на думку громади, батьків, депутатів, зазіхнула вже на право і без того обділених долею дітей. Це збурило людей, викликало соціальне напруження.

Тож сесія облради відреагувала на це Зверненням до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України щодо недопущення закриття та забезпечення можливості подальшого функціонування санаторних шкіл (шкіл-інтернатів). Адже, як вважають депутати, а також автори численних колективних звернень до Рівненської обласної ради, людьми не сприймається прийнятий у другому читанні 16 січня 2020 року Верховною Радою законопроект України «Про повну загальну середню освіту».

Ось витяг із цього Звернення:

«У підпункті 8 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» цього законопроекту зазначено: «З 2020 року санаторні школи (санаторні школи-інтернати) припиняють набір учнів до 1—9 класів. Засновники санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом мають змінити тип таких закладів освіти на ліцеї з обов’язковим збереженням у їх складі пансіонів. З 1 вересня 2024 року такі ліцеї забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти».

13 липня 2020 року вказаний підпункт було викладено в новій редакції: «До 1 липня 2021 року засновники санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) зобов’язані змінити тип таких закладів освіти на один із типів закладів загальної середньої освіти, що передбачені цим Законом, або припинити такі заклади освіти шляхом їх реорганізації чи ліквідації...».

Реформа освіти мала на меті забезпечення законодавчого підґрунтя задля підвищення якості освіти та освітньої діяльності, істотного зростання інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості. Однак норма, передбачена підпунктом 8 пункту 3 розділу X «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» суперечить як вищезгаданій меті, так і Конституції України. Її впровадження і реалізація викликали занепокоєння та обурення серед педагогічних працівників, батьків та вихованців санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів), створивши значний суспільний резонанс. Так, до депутатів Рівненської обласної ради спостерігається інтенсивний потік звернень громадян, їх об’єднань, керівників закладів, депутатів місцевих рад з вимогою подальшого функціонування в Україні санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів).

Головним завданням санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) є відновлення і зміцнення здоров’я дітей у поєднанні із загальноосвітньою підготовкою, надання їм кваліфікованої медико-психолого-педагогічної допомоги, їх самовизначення. Режим роботи санаторної школи забезпечує оптимальний розподіл інтелектуального та фізичного навантаження, навчальних занять і відпочинку, заходів із фізичного виховання та загартування, раціонального харчування, профілактики травматизму, до-тримання протиепідемічних заходів, вимог техніки безпеки. Освітній процес у санаторній школі здійснюється з урахуванням особливостей психічного та фізичного розвитку вихованців.

Припинення таких закладів шляхом реорганізації чи ліквідації, тобто закриття санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів), без встановлених аналогів або альтернатив, призведе до порушення прав тисяч дітей, неотримання ними передбаченої та необхідної допомоги. Діти за станом здоров’я, зокрема через психоневрологічні захворювання, хворі на сколіоз і цукровий діабет, із захворюваннями серцево-судинної системи, хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання та травлення, малими й неактивними формами туберкульозу, будуть позбавлені права здобувати одночасно загальну середню освіту та отримувати належне лікування. Зупинення функціонування санаторних шкіл перекреслить багаторічну працю колективів, батьків, місцевого самоврядування щодо розвитку матеріальної бази санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів), сотні лікарів та педагогів стануть безробітними.

Подальше функціонування санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) забезпечить підтримку наявної системи навчально-виховної роботи, яка дає змогу розвивати здібності і таланти учнів, допомагає кожному вихованцю стати здоровою фізично і багатою духовно особистістю, вдячною державі за турботу і готовою в майбутньому віддати свої сили і знання для її розбудови.

У зв’язку з викладеним просимо виключити і вважати незаконним підпункт 8 пункту 3 в розділі Х «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту України «Про повну загальну середню освіту», який знищує можливість здобути освіту з відповідним медичним супроводом».

Рівне.