На знімку: виступ на засіданні міністра закордонних справ Естонії Еви-Марії Лійметс.

Україну під час засідання представляв міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. За його словами, цьогорічне значне розширення кола та географії учасників свідчить про зростання уваги міжнародного співтовариства до проблеми окупації Росією Криму. Він також нагадав, що в 2014 році реакція з боку ООН і міжнародної спільноти на початок російської агресії проти України була недостатньо ефективною і не змогла зупинити її подальше розгортання.

«Збройна агресія Росії проти України спричинила глибоку кризу в міжнародній політиці та підірвала авторитет міжнародних організацій. Настав час підвищити ефективність спільних зусиль задля деокупації Криму», — наголосив Д. Кулеба.

Очільник українського зовнішньополітичного відомства нагадав про створення Кримської платформи та запросив усі країни — члени ООН долучитися до неї: «Цей міжнародний механізм надає стратегічне бачення деокупації Криму та консолідує навколо цієї мети всі міжнародні зусилля на
міжурядовому, парламентському та експертному рівнях».

Глава МЗС перелічив порушення Росією міжнародного гуманітарного права та масштабні порушення прав людини, що тривають на півострові, зокрема зміну окупаційною владою демографічного складу населення Криму. Учасники окремо обговорили триваючу масштабну мілітаризацію Росією Криму та загалом регіону Чорного і Азовського морів, подальші порушення прав людини, погіршення економічної та екологічної ситуації на Кримському півострові.

«За сім років російська військова присутність на півострові зросла більш ніж удвічі», — зазначив міністр.
Учасники одноголосно засудили окупацію Росією Криму, грубі порушення нею міжнародного права і наголосили, що спроби РФ легітимізувати анексію українського півострова не матимуть успіху.

У заході взяли участь заступниця генерального секретаря ООН з прав людини та керівниця Управління верховного комісара ООН з прав людини в Нью-Йорку Ілзе Брандс Керіс, президент Фонду «Потомак» Філіп Карбер, координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак та громадянський журналіст з Криму Наріман Мемедемінов.

Засідання скликали члени РБ ООН Велика Британія, Естонія, Ірландія, Норвегія, США та Франція. Співорганізаторами виступили Україна, Австралія, Бельгія, Гондурас, Греція, Грузія, Італія, Канада, Коста-Ріка, Латвія, Литва, Нідерланди, Польща, Словаччина, Туреччина, ФРН, Чехія та інші країни — члени ООН із різних регіонів світу.

Торік співорганізаторами були сім країн, а цьогоріч їхня кількість зросла до 23, що свідчить про зростаючу підтримку України з боку світової спільноти в питанні повернення Криму, успішну роботу української дипломатії, зокрема Постійного представництва України при ООН.

Фото з сайту ООН Ескендера ДЕБЕБЕ.