На знімку: пам’ятник «Щедрику» біля музею Леонтовича у селі Марківка на Вінниччині.
У його підготовці місту допомагають директор Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель, дослідниця теми «100 років культурної дипломатії» Тіна Пересунько та куратор міжнародних проектів TheUkrainianMuseum з Нью-Йорка Юрій Савчук. Те, як краще нагадати світу про факт культурної дипломатії, здійснений сто років тому хоровою капелою Олександра Кошиця, вони обговорювали у Вінниці з головою облдержадміністрації Сергієм Борзовим.
— Як і сто років тому, Україна протистоїть російській агресії, — зазначив Сергій Борзов. — «Щедрик», що є брендом Вінниччини і безапеляційним культурним капіталом України, може стати на світовій арені політичним результатом у галузі культурної дипломатії.
Проект планують на жовтень-грудень 2022 року. Презентуватимуть у США. Адже саме 5 жовтня 1922-го відбулася прем’єра «Щедрика» у концертній залі Карнегі-хол у Нью-Йорку. Плановано повторити виступ, а також організувати наукові конференції у низці американських університетів, виставку з використанням експонатів музею — квартири Леонтовича у Тульчині та музею його імені у селі Марківка, що на Вінниччині. Підготують український вертеп.
Учасники зустрічі наголошували, що такий захід має об’єднати наші країни — Україну та США — і ще більше зміцнити стосунки між ними.
У рамках презентації представлять комплект монет «Щедрик — Carol of the Bells», а також книжки «Від «Щедрика» до Carol of the Bells» українською й англійською мовами.
Мелодію, що стала упізнаваною у багатьох країнах, подадуть на внесення до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це ще один із пунктів проекту вінничан.
«Щедрик» має утвердити імідж держави, як це було зроблено сто років тому. Про тодішній успіх культурної дипломатії свідчили численні схвальні відгуки європейців й американців. «Вони нанесли Україну на мистецьку мапу світу», — писав у 1924-му про виступ хору Олександра Кошиця американський драматург Клей Грін. Нагадаємо, європейсько-американське турне капели тривало впродовж 1919—1924 років. Артисти зробили більше, ніж усі тодішні дипломати Української держави.
Фото з сайту Вінницької облдержадміністрації.
