На знімку: 26 лютого 2014 року. Мітинг біля приміщення Верховної Ради АРК у Сімферополі.

На жаль, тимчасова окупація триває, але нарощується й опір. Цього року Україна зробила важливі кроки, спрямовані на відновлення суверенітету. 11 березня 2021-го РНБО схвалила «Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь», що визначає магістральні вектори національної політики повернення Криму під контроль України.

У МЗС нагадують, що окупація Криму заклала фундамент для посиленої мілітаризації півострова і динамічного нарощування потенціалу, який генерує зростання загроз для безпеки і стабільності у Європі та Середземномор’ї. «Ми твердо налаштовані повернути Крим і притягнути Росію до відповідальності за спробу анексії та окупацію частини суверенної території незалежної України. У міжнародних судових інстанціях розглядають ініційовані Україною відповідні провадження.

Прецедент грубого та цинічного порушення основоположних норм міжнародного права з боку постійного члена Ради Безпеки ООН та гаранта безпеки України згідно з Будапештським меморандумом обов’язково матиме міжнародно-правові та інші наслідки для агресора», — йдеться в коментарі українського зовнішньополітичного відомства.

Тим часом у самій Росії ейфорія від «Кримнашу» вже вивітрилася. Надто дорогою виявилася ціна порушення демократичних принципів. Анексія українського півострова запустила маховик західних санкцій, які відтоді лише посилюються, обтяжуючи російську економіку. Це вже призвело до значного падіння курсу рубля й суттєвого зниження рівня життя росіян. Останнім часом ціни на харчові продукти почали зростати настільки стрімко, що навіть президент РФ Володимир Путін узявся їх регулювати, давши відповідні доручення міністерствам. Утім, «успіхи» регулювання цін вручну відомі, й ніколи добром не закінчуються. З другого боку — Кремль вимушений реагувати на зростання протестної активності громадян. Після гучного фіаско зі спробою отруїти опозиціонера Олексія Навального «Новичком», позитивних сценаріїв розвитку ситуації в російської влади не залишилося. Нині опозиціонера неправомірно тримають у колонії, очевидно, сподіваючись у такий спосіб залякати всіх його прибічників. Паралельно російська влада намагається обмежити роботу соцмереж. Так, нині Роскомнагляд погрожує через місяць заблокувати Твіттер. Проте в епоху суцільної цифровізації такі кроки навряд чи будуть ефективними.

Водночас українській громаді варто пам’ятати, що кожен день окупації півострова — це ще один день репресій та переслідувань українців та кримських татар. Нині на півострові понад сотня політв’язнів. Меджліс корінного народу взагалі під забороною. Без України руйнується екологія півострова — пересихають озера й річки, засолюються ґрунти. Окупанти підвищують мілітаризацію Криму, заохочують переселення з Росії на півострів, впроваджують так звані патріотичні програми в школах і здійснюють призов до армії. Тож з деокупацією Криму не варто баритися.

Фото Арвідаса ШЕМЕТАСА (Укрінформ).