Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, заступник міністра науки і освіти Андрій Вітренко.

Крім того, в державному кошторисі має з’явитися окрема бюджетна програма для фінансування діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Такі рекомендації підтримали учасники слухань на тему «Рік акредитації освітніх програм за новою процедурою: підсумки, проблеми, перспективи», що відбулися в парламентському Комітеті з питань освіти, науки та інновацій.

Про шляхи вдосконалення фінансового, правового й організаційного забезпечення системи акредитації освітніх програм дискутували представники законодавчої та виконавчої влади, керівники закладів освіти, науковці, представники громадських організацій.

Учасники слухань відзначили, що акредитація освітніх програм є дієвим ресурсом для якісних змін у системі вищої освіти. Нацагентству із забезпечення якості вищої освіти вдалося за короткий час зробити чимало позитивного, хоча є зауваження щодо окремих нюансів здійснення цієї процедури та підготовки відповідних експертів. Голова профільного парламентського комітету Сергій Бабак акцентував на тому, що після уточнення організаційно-правового статусу НАЗЯВО агентство має залишатися незалежною структурою. «Відправною точкою для наших дискусій мають бути базові принципи, міжнародні зобов’язання України, — зауважив він. — Це виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, необхідність імплементації відповідних стандартів». Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти передбачають гарантовану незалежність агенцій, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості вищої освіти, від урядів, закладів вищої освіти та інших стейкхолдерів у питаннях організації діяльності, відбору експертів і ухвалення рішень.

Заступник міністра освіти Андрій Вітренко наголосив, що світ нині переходить від акредитації освітніх програм до інституційної акредитації закладів вищої освіти. За даними МОН, в Україні залишаються неакредитованими майже 11 тисяч освітніх програм. Щоб оптимізувати цей процес, планують розширювати практику одночасної акредитації кількох освітніх програм у межах однієї спеціальності та активніше за-
лучати до цього роботодавців.

НАЗЯВО, за його словами, нині практично є монополістом у цій системі, адже іноземні агентства мають лише номінальне право акредитовувати наші освітні програми (їх рішення все одно має визнати НАЗЯВО), а в Україні мережа незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти лише розбудовується і не може вважатися альтернативою. МОН отримує від вишів скарги на високу вартість процедури акредитації і, на його думку, вона цілком може бути здешевлена. «Розрахована НАЗЯВО вартість послуги — від 50 до 62 тисяч гривень, — повідомив Андрій Вітренко. — ЗВО доводять, що вона може бути зменшена до 18—20 тисяч». Щоправда, за рахунок яких саме складових вартості цієї послуги її можна здешевити, представник МОН не уточнив.

Тим часом роботу Нацагентства відзначили за кордоном, про що розповів його очільник Сергій Квіт. Зокрема, офіс Європейської асоціації із забезпечення якості вищої освіти (ENQA) високо оцінив зусилля НАЗЯВО в подоланні викликів, пов’язаних із карантинними обмеженнями через COVID-19, та визнав український досвід дистанційної акредитації як кращу практику. До Нацагентства по консультації та досвід реалізації дистанційної експертизи освітніх програм зверталися закордонні колеги, зокрема з Великої Британії та Саудівської Аравії. За рік агентство стало асоційованим членом ENQA, повноправним членом Міжнародної мережі агентств із забезпечення якості вищої освіти (INQAAHE), Центрально-Європейської мережі агентств з якості, а також Міжнародного центру з академічної доброчесності (ICAI).

Нацагентство за час свого існування ухвалило рішення в 1470 акредитаційних справах, підсумував Сергій Квіт. НАЗЯВО коштом закордонних партнерів створило онлайн-сервіс акредитації освітніх програм, завдяки якому можна побачити у відкритому доступі всі документи та всі процедури, які є прозорими і відкритими. Водночас потребує врегулювання низка проблем, пов’язаних, зокрема, з відсутністю за-
твердженого порядку присудження наукових ступенів спеціалізованими вченими радами ЗВО (наукових установ) з вимогами до рівня кваліфікації здобувачів третього — освітньо-наукового — рівня вищої освіти, а також ефективних інструментів для оцінювання наукової складової PhD-програм. Що ж до вартості самої процедури, то цього року, за словами Сергія Квіта, з огляду на запровадження дистанційних «візитів» експертів її можна було б здешевити до 49 тисяч гривень.

Ідею із здешевленням таких послуг та відшкодуванням витрат на акредитацію з державного бюджету обстоюють у профільному комітеті. Як повідомив під час слухань народний депутат Іван Кириленко, частково врегулювати цю проблему планують під час перегляду державного бюджету за підсумками першого кварталу поточного року. За словами Сергія Бабака, йдеться про суму майже у сто мільйонів гривень — саме стільки витратять виші на акредитацію освітніх програм у цьому сезоні.

Щоправда, поки що немає єдиної думки стосовно того, відшкодовувати їх на сто відсотків й усім закладам вищої освіти чи частково й тільки тим, хто успішно пройшов акредитацію. На переконання народного депутата Юлії Гришиної, такі нюанси ще мають обговорити на засіданні комітету.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.